Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №420/36669/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36669/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 рішення (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Територіального центру контролю якості майна, комендатури військових сполучень залізничної дільниці і станції Одеса, управління військових сполучень на Одеській залізниці та осіб звільнених 85 ЦЗРМ, 179 лабораторії, ОКПО, Тилу та Логістики Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), оформлене протоколом № 11 від 29.05.2025 року про перенесення дати зарахування підполковника запасу ОСОБА_1 у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7), у першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002, та позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є підполковником запасу, який 09.02.2002 року звільнений з військової служби з одночасним включенням до списку позачерговиків у черзі на отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, з датою постановки до списку позачерговиків 09.02.2002 року.

Крім цього, позивач був облікований у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у чергах: - загальній з 11.12.1996 з дати прописки у м. Одеса, згідно протоколу від 26.11.1996 № 7; - першочерговій з 01.08.1999 року як ветеран ЗСУ, згідно протоколу № 13 від 28.12.2002; - позачергові з 09.02.2002 року, згідно протоколу № 13 від 28.12.2002 р.

21.05.2025 року наказом командира військової частини № 373 затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 9 від 20.05.2025 року та розподілене згідно першочергової черги житлове приміщення для постійного проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (трикімнатна, житловою площею 57,0 кв. м., загальною площею 93,1 кв. м., 19 поверх - підполковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи: він (1957 р.н.), дружина ОСОБА_2 (1959 р. н.), син ОСОБА_3 (1982 р. н.), донька ОСОБА_4 (1988 р. н.) зі зняттям з квартирної черги.

Згодом, 26.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 384, яким затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 10 від 26.05.2025 року та розподілено згідно першочергової черги житлове приміщення для постійного проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (трикімнатна, житловою площею 57,0 кв. м., загальною площею 93,1 кв. м., 19 поверх) - підполковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи: він (1957 р. н.), дружина ОСОБА_2 (1959 р. н.), син ОСОБА_3 (1982 р. н.), донька ОСОБА_4 (1988 р.н.) зі зняттям з квартирної черги та поверненням (здачею) житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ) до КЕВ м. Одеса.

Проте, 29.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 395, яким попередні накази командира військової частини НОМЕР_1 № 373 від 20.05.2025 року та № 384 від 26.05.2025 року визнано такими, що втратили чинність, а також затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 11 від 29.05.2025 року.

З протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2025 року № 11 вбачається, що ОСОБА_1 вважається облікованим у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у чергах: - загальній з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7); - першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002); - позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002р. № 13).

З вказаного протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (№ 11 від 29.05.2025) також вбачається, що «… було проведено інвентаризацію облікової квартирної справи підполковника запасу ОСОБА_1 та з`ясовано, що він зарахований до першочергової черги як ветеран ЗСУ з 01.08.1999, але в обліковій квартирній справі протокол від 01.08.1999 про зарахування у першочергову чергу як ветеран ЗСУ - відсутній. Разом з тим в обліковій квартирній справі ОСОБА_1 присутній протокол від 28.12.2002 № 13 яким його було зараховано до першочергової та позачергової черги.».

На думку позивача, (об`єднана) житлова комісія військової частини НОМЕР_1 безпідставно покладає на підполковника запасу ОСОБА_1 відповідальність за відсутність протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.08.1999 року, розпорядником якого є сама ж вказана комісія.

Позивач вважає, що подальше визначення дати включення ОСОБА_1 до списку першочергової черги саме з дня проведення засідання житлової комісії - 28.12.2002 року є протиправним та спрямованими на безпідставне переміщення ОСОБА_1 в черзі на отримання житла на більш пізніший період, що й стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у зв`язку з відсутністю в обліковій квартирній справі підполковника запасу ОСОБА_1 протоколу від 01.08.1999 р. згідно якого його було зараховано до першочергової черги як ветеран ЗСУ - перенести дату зарахування до списків першочергової черги як ветеран ЗСУ відповідно протоколу від 28.12.2002 р. № 13 враховуючи абзац 3 пункту 11 розділу ІІ Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 № 20 (наказ діяв на момент прийняття рішення житловою комісією), а також абзац 2 пункт 9 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380.

Вважати підполковника запасу ОСОБА_1 у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7), у першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002, та позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13).

Таким чином, кінцевим рішенням засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Територіального центру контролю якості майна, комендатури військових сполучень залізничної дільниці і станції Одеса, управління військових сполучень на Одеській залізниці та осіб звільнених 85 ЦЗРМ, 179 лабораторії, ОКПО, Тилу та Логістики Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») оформленим у вигляді протоколу № 11 від 29 травня 2025 року підполковника запасу ОСОБА_1 було здійснено наступне: залишено у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7); змінено дату перебування в першочерговій черзі на 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002; змінено дату перебування в позачерговій черзі з 28.12.2002 (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13).

Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що (об`єднаною) житловою комісією військової частини НОМЕР_1 в рамках повноважень визначених п.7 розділу ІІ Інструкції № 380 було змінено дату зарахування (перебування) на обліку Позивача у зв`язку з тим, що як станом на дату прийняття рішення житлової комісії оформленого протоколом № 13 від 28.12.2002 так і станом на день оформлення протоколу № 11 від 29.05.2025 питання щодо дати зарахування на відповідний облік було та залишається врегульованим таким чином, що дата протоколу тобто дата прийняття рішення і є датою зарахування на відповідний облік військовослужбовців які потребують поліпшення житлових умов. Не допустимим є встановлення дати зарахування військовослужбовця на відповідний облік датою яка передує прийняттю рішення житловою комісією.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є підполковником запасу, наказом від 09.02.2002 року № 22 звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я.

У вказаному наказі Головнокоманддувача Сухопутних Військ Збройних Сил України також вказано, що позивач залишається на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.

Як вказує представник позивача, ОСОБА_1 був облікований у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у чергах: загальній з 11.12.1996 з дати прописки у м. Одеса згідно протоколу від 26.11.1996 № 7; першочерговій з 01.08.1999 року як ветеран ЗСУ згідно протоколу № 13 від 28.12.2002; позачергові з 09.02.2002 року згідно протоколу № 13 від 28.12.2002 р.

21.05.2025 року наказом командира військової частини № 373 затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 9 від 20.05.2025 року та розподілене згідно першочергової черги житлове приміщення для постійного проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (трикімнатна, житловою площею 57,0 кв. м., загальною площею 93,1 кв. м., 19 поверх), підполковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи: він (1957 р.н.), дружина ОСОБА_2 (1959 р.н.), син ОСОБА_3 (1982 р.н.), донька ОСОБА_4 (1988 р.н.) зі зняттям з квартирної черги.

26.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 384, яким затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 10 від 26.05.2025 року та розподілено згідно першочергової черги житлове приміщення для постійного проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (трикімнатна, житловою площею 57,0 кв. м., загальною площею 93,1 кв. м., 19 поверх) - підполковнику запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи: він (1957 р.н.), дружина ОСОБА_2 (1959 р.н.), син ОСОБА_3 (1982 р.н.), донька ОСОБА_4 (1988 р.н.) зі зняттям з квартирної черги та поверненням (здачею) житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ) до КЕВ м. Одеса.

29.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 395, яким накази командира військової частини НОМЕР_1 № 373 від 20.05.2025 року та № 384 від 26.05.2025 року визнано такими, що втратили чинність, а також затверджено протокол засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 11 від 29.05.2025 року.

Підставою для винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2025 року № 395 був протокол (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Територіального центру контролю якості майна, комендатури військових сполучень залізничної дільниці і станції Одеса, управління військових сполучень на Одеській залізниці та осіб звільнених 85 ЦЗРМ, 179 лабораторії, ОКПО, Тилу та Логістики Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») № 11 від 29.05.2025 року щодо розгляду питання перенесення дати зарахування у першочергову чергу, внесення змін в облікові справи військовослужбовців, прийняття рішення щодо повернення постійного житлового приміщення яке надійшло до військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 року № 380.

Згідно витягу з протоколу (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 11 від 29.05.2025 року до порядку денного було внесено питання щодо скасування протоколів засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 9 від 20.05.2025 та № 10 від 26.05.2025, розгляд питання щодо перенесення дати зарахування у першочергову чергу, внесення змін в облікові справи військовослужбовців, прийняття рішення щодо повернення постійного житлового приміщення яке надійшло до військової частини НОМЕР_1 .

У зв`язку з надходженням житлових приміщень для постійного проживання відповідно наказу № 1 від 16.01.2025 року начальника гарнізону міста Одеса «Про розподіл жилих приміщень між військовими частинами гарнізону міста Одеса», з метою виконання вимог розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (зі змінами), було проведено інвентаризацію облікової квартирної справи підполковника запасу ОСОБА_1 та з`ясовано, що він зарахований до першочергової черги як ветеран ЗСУ з 01.08.1999, але в обліковій квартирній справі протокол від 01.08.1999 про зарахування у першочергову чергу як ветеран ЗСУ відсутній.

Разом з тим в обліковій квартирній справі підполковника запасу ОСОБА_1 присутній протокол від 28.12.2002 № 13 яким його було зараховано до першочергової та позачергової черги.

Комісією запропоновано скасувати протоколи засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 9 від 20.05.2025 та № 10 від 26.05.2025, а також розглянути питання щодо перенесення дати зарахування у першочергову чергу з 01.08.1999 на дату протоколу від 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (відповідно протоколу від 28.12.2002 р. № 13) враховуючи наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 № 20 та наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380.

На підставі зазначеного, у зв`язку з відсутністю в обліковій квартирній справі підполковника запасу ОСОБА_1 протоколу від 01.08.1999 р. згідно якого його було зараховано до першочергової черги як ветеран ЗСУ - вирішено перенести дату зарахування до списків першочергової черги як ветеран ЗСУ відповідно протоколу від 28.12.2002 р. № 13. Вважати підполковника запасу ОСОБА_1 у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7), у першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002), та позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.38 ЖК України (найменування кодексу згідно Закону України «Про дерадянізацію законодавства України») (далі - ЖК України, в редакції на момент постановки позивача на квартирний облік) порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до ст.39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

Відповідно до ст.41 ЖК України контроль за станом обліку на підприємствах, в установах, організаціях громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і відповідними органами професійних спілок.

Відповідно до ст.42 ЖК України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ст.43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Відповідно до ст.44 ЖК України громадянинові, який перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержання жилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого пунктом 4 статті 40 цього Кодексу.

Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст.60 ЖК України правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Таким чином, держава гарантує кожному військовослужбовцю право на отримання житлового приміщення або грошової компенсації за піднайом (найом) житла у разі дотримання певних умов. У свою чергу, житловим законодавством чітко унормовано питання квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема визначено місце взяття їх на облік, черговість дання житла, підстави зняття з обліку, зміна черговості, тощо.

У свою чергу, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, врегульовано нормами Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (далі Правила, в редакції на момент включення позивача до черги на квартирний облік та зміни місця несення військової служби).

Пунктом 2 Правил визначено, що жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до пункту 3 Правил квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.

Так, як зазначалося, житлова комісія при перенесені дати зарахування ОСОБА_1 у першочергову чергу осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання посилається на протокол від 28.12.2002 року № 13 та приймає рішення про встановлення дати початку обліку з 28.12.2002 року.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії від 28.12.2002 року № 13 ОСОБА_1 включено до списку осіб пільгової черги як такого, який перебуває в черзі на отримання житла: до списку першочергових з датою постановки 01.08.1999 року, в ЗС з 01.08.1974 року; - до списку позачергових з датою постановки 09.02.2002 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 розділу II Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.95 № 20, датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік.

Згідно абзацу 2 пункту 9 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 датою зарахування військовослужбовця на облік є дата прийняття житловою комісією військової частини (об`єднаною житловою комісією) рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що засіданням житлової комісії управління тилу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2002 року (протокол № 13) приймалось рішення про визначення дати включення ОСОБА_1 до списку першочергової черги з 01.08.1999 року, а тому рішення житлової комісії, оформлене протоколом № 11 від 29.05.2025 року про визначення дати включення ОСОБА_1 до списку першочергової черги саме з дня проведення засідання житлової комісії - 28.12.2002 року є протиправним та спрямованими на безпідставне переміщення ОСОБА_1 в черзі на отримання житла на більш пізніший період.

Відповідно до п. 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 3.02.1995 № 20, військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Відповідно до положень Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, а також Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, військовослужбовці та члени їх сімей мають право бути присутніми на засіданнях житлових комісій.

Разом з цим, засідання житлової комісії, оформлене протоколом № 11 від 29.05.2025 р. проводилось без повідомлення ОСОБА_1 , чим його позбавлено можливості надати відповідні пояснення та у разі необхідності відповідні документи на підтвердження та обґрунтування своїх прав.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для перенесення дати зарахування підполковника запасу ОСОБА_1 до першочергової черги як ветерана ЗСУ зазначена відсутність в його обліковій квартирній справі протоколу від 01.08.1999 року, що виявлена в результаті інвентаризації облікової квартирної справи.

Разом з цим, як вказує представник позивача в позові, відповідно до інформації, наданої у відповідь на адвокатський запит від 17.06.2025 зазначено, що інвентаризація облікової квартирної справи ОСОБА_1 була проведена 28.01.2019 відповідно протоколу № 1 об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, житловою комісією вказано про відсутність в обліковій квартирній справі ОСОБА_1 протоколу від 01.08.1999 року, розпорядником якого є ця ж житлова комісія, яка відповідальна за облік та зберігання протоколів засідань за весь період її діяльності.

У відповідь на адвокатський запит від 19.09.2025 квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса повідомлено, що порядок обліку та зберігання протоколів засідань житлових комісій визначений розділом VI пункту 11 Інструкції: «Облікові справи військовослужбовців зберігаються у шафах або ящиках, які замикаються і опечатуються. Командир військової частини своїм наказом призначає відповідальну особу та місце зберігання облікових справ військовослужбовців, про що зазначається у наказі про утворення та діяльність житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії)».

Таким чином, за відсутності станом на 29.05.2025 року протоколу від 01.08.1999 року в обліковій квартирній справі позивача, відповідальним за зберігання якого є відповідач, позивача фактично позбавлено можливості своєчасно отримати житло без будь-якої його вини, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу, що якщо перенесення дати зарахування позивача до списків першочергової черги осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання здійснено через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, тому перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на особу (позивача у справі) є неприпустимим.

Таким чином, відповідачем не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.

У пункті 41 звіту Венеціанської Комісії від 25-26 березня 2011 року зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов`язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття «верховенство права», зокрема, таких, як законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію; правова визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.

Тобто, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. У рішенні від 10 грудня 2009 року «Михайлюк та Петров проти України» (заява №11932/02) зазначено, що «… вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступно відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права…».

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що пункт 1.2 рішення (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Територіального центру контролю якості майна, комендатури військових сполучень залізничної дільниці і станції Одеса, управління військових сполучень на Одеській залізниці та осіб звільнених 85 ЦЗРМ, 179 лабораторії, ОКПО, Тилу та Логістики Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), оформлене протоколом № 11 від 29.05.2025 року про перенесення дати зарахування підполковника запасу ОСОБА_1 у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7), у першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002), та позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13), є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 968,96 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 рішення (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Територіального центру контролю якості майна, комендатури військових сполучень залізничної дільниці і станції Одеса, управління військових сполучень на Одеській залізниці та осіб звільнених 85 ЦЗРМ, 179 лабораторії, ОКПО, Тилу та Логістики Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), оформлене протоколом № 11 від 29.05.2025 року про перенесення дати зарахування підполковника запасу ОСОБА_1 у списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов для постійного проживання у загальній черзі з 11.12.1996 (з дати прописки у м. Одеса, протокол від 26.11.1996 № 7), у першочерговій з 28.12.2002 як ветеран ЗСУ (враховуючи протокол № 13 від 28.12.2002), та позачерговій з 28.12.2002 як звільнений за станом здоров`я (враховуючи протокол від 28.12.2002 р. № 13).

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко