Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №420/36352/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36352/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 “Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації” в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов`язків за посадою;

- зобов`язати уповноважену службову/посадову особу військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не дослідивши реальний стан здоров`я позивача, проігнорувавши його висловлене та реалізоване право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, незаконно мобілізували позивача. Позивачем 18.10.2024 року було подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що позивач неодноразово повідомляв в ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав можливості повноцінно пройти військово-лікарську комісію та обстежитись, як наслідок позивач може ненароком учинити будь-яку небезпечну чи аварійну ситуацію не зі своєї вини, що може призвести навіть до жертв.

Ухвалою від 28.11.2024 року адміністрований позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 09.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті; зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду докази у справі, а саме: наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 “Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації” в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ; наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов`язків за посадою та документів на нідставі яких прийнято оскаржувані накази.

Ухвалою від 31.03.2025 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 , військову частину НОМЕР_1 надати докази у справі, а саме: - наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 “Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації” в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ; - направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; - належним чином засвідчену копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ; - довідку про проходження ОСОБА_1 ВЛК; - належним чином засвідчену копію протоколу засідання військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно прийняття рішення щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 .

Ухвалою від 08.04.2025 року клопотання позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів – задоволено, призначено розгляд справи №420/36352/24 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.05.2025 року клопотання відповідача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів – задоволено, розгляд справи №420/36352/24 призначено в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.07.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, зобов`язано відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 надати суду інформацію чи звертався ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Ковпаківським РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) із заявою про відстрочку за останній рік.

Ухвалою від 07.07.2025 року клопотання позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів – задоволено, призначено розгляд справи №420/36352/24 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 надати суду інформацію чи звертався ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Ковпаківським РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) із заявою про відстрочку за останній рік перед мобілізацією, яка відбулась 19 жовтня 2024 року. Витребувану інформацію надати до суду у строк до 23.09.2025 року.

Ухвалою від 20.11.2025 року, що занесена до протоколу засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 11.12.2025 року, що занесена до протоколу засідання, судом визнано неповажною неявку представника позивача до судового засідання.

В судове засідання, призначене на 13.01.2026 року, особи, які беруть участь у справі, не з`явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та вчасно. Суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/2951 від 19.10.2024 року, солдат ОСОБА_1 придатний до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2024 року № 291, на виконання Указу Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 року №64/2022, Указу Президента України "Про відповідно до загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року №69/2022 та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом нижчепойменовані особи рядового та сержантського складу призначено, зокрема, солдат ОСОБА_1 , курсантом навчального взводу навчальної частини військової частини НОМЕР_1 з 19.10.2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2024 року № 327 вирішено вважати таким, що самовільно залишено місце служби – солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної частини військової частини НОМЕР_1 , з 24.11.2024 року виключено з усіх видів забезпечення.

Не погоджуючись з діями та наказами ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Пунктом 2 вказаного Указу постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно ст. 1 Закону України “Про оборону України” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України “Про правовий режим воєнного стану”.

Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ст. 4 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації врегульована ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно із пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати визначені документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права (на відстрочку) вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов`язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.

З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі: подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації); надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування; отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Аналізуючи вищевказані норми Закону №3543-ХІІ та Порядку №560, слід дійти висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу мають лише військовозобов`язані та резервісти. Таке право реалізується шляхом подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.

Судом встановлено, що згідно довідки № 189764 від 15.08.2024 року ОСОБА_1 є здобувачем освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Сумський фаховий коледж Сумського національного аграрного університету» з 01.09.2024 року, дата завершення здобуття освіти – 30.06.2026 року.

При цьому, в обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.10.2024 року ним було подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що позивач неодноразово повідомляв в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем, в обґрунтування своєї правової позиції по справі, не надано до суду жодних доказів на підтвердження його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про відстрочку від призову, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданої листами від 30.09.2025 року № 8/1629, від 09.10.2025 року № 3/3978 на викоання ухвали суду, документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 ЗУ України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в ІНФОРМАЦІЯ_9 не обліковуються.

Суд зауважує, що повідомлення працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що позивач має право на відстрочку не є тотожним виконанню процедури, встановленої пунктом 58 Порядку №560.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження його звернення до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про відстрочку від призову, яке було проігноровано відповідачем, щоб свідчило про протиправну бездіяльність останнього.

Згідно інформації, зазначеній у листі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.07.2025 року № 9732, наданій на виконання ухвали суду, за час перебування на військовому обілку у ІНФОРМАЦІЯ_8 громадянин ОСОБА_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не звертався.

Тобто, відсутність звернення позивача із заявою про відстрочку від призову та, відповідно, офіційного рішення комісії про надання відстрочки, свідчить про те, що на момент прийняття наказу про призов позивач формально не мав статусу особи, якій надано відстрочку.

Також, посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на те, що відповідач не надав можливості повноцінно пройти військово-лікарську комісію та обстежитись, суд вважає неспроможним, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності дій членів ВЛК приписам Положення № 441 суду не надано.

При цьому, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії або до ВЛК регіону для перегляду відповідної постанови.

Водночас, доказів такого звернення матеріали справи не містять.

За таких обставин, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 видаючи наказ “Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації” в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 , який на той момент не мав офіційно оформленої відстрочки, діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства про мобілізацію, а тому підстави для його скасування відсутні.

Також, як наслідок, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов`язків за посадою; зобов`язання уповноваженої службової/посадової особи військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішення суду законної сили.

Так, Верховний Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/10728/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 160/33822/23.

Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008. Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.