Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №554/11889/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №554/11889/25

Суддя: Чумак О. В.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/11889/25 Номер провадження 22-ц/814/1292/26Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді: Чумак О.В.,

суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року, постановлену суддею Тімошенко Н.В.

по справі за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу,-

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2025 року Шевченківським районним судом м. Полтави видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 21037,47 грн., а також судовий збір у розмірі 302,80 грн.

23 жовтня 2025 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про скасування вказаного судового наказу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року заява ОСОБА_2 повернута без розгляду.

Повертаючи заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявником при подачі заяви про скасування судового наказу не дотримані вимоги чинного законодавства, а саме до заяви не додано наказ, що оспорюється.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є неправомірною та постановленою внаслідок грубого порушення та неправильного застосування судом норм процесуального права. Вказує, що помилковий є висновок суду першої інстанції про те, що заявнику необхідно з заявою про скасування судового наказу подавати наказ, що оспорюється, оскільки норма ч. 5 ст. 170 ЦПК України не містить такої вимоги.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Процесуальні питання видачі судового наказу та його скасування врегульовано ст. ст. 160-173 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що регулюють наказне провадження у цивільних справах.

Частиною 3 ст. 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно ч.ч. 3, 5 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Повертаючи заяву про скасування судового наказу з підстав того, що заявником не було додано до заяви наказ, що оспорюється, суд першої інстанції не звернув уваги, що приписами статті 170 ЦПК України, якими визначені вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу та строку її подання, не передбачено обов`язку боржника разом із заявою про скасування судового наказу надавати суду копію оскаржуваного наказу.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення без розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 382-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Троцька Юрія Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.В. Чумак

Судді О.І. Обідіна

Л.І. Пилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua