Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №759/22197/25 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №759/22197/25

Суддя: Мордвінов А. О.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22197/25

пр. № 1-кп/759/664/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне №12025105080000985 від 29.08.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Гуляйполе Запорізької області, громадянин України, освіта середня, неодружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, працює неофіційно автомалярем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-06.01.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду;

обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи особою, яку 06.01.2025 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за таких обставин.

Так, 28.08.2025 ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, знаходячись біля будинку №14/9 по вул. Симиренка у м. Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав зіп-пакет з кристалоподібною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 0,674 г.

Усвідомлюючи, що дана речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP, ОСОБА_3 , маючи злочинний намір, спрямований на зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, поклав її до правої кишені своїх штанів, у які був одягнутий, таким чином незаконно придбав та став незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,674 г, без мети збуту для особистого вживання.

У подальшому, 28.08.2025 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою:

м. Київ, вул. Симиренка, біля будинку 14/9, був викритий працівниками поліції, яким добровільно у присутності двох понятих з правої кишені своїх штанів, у які був одягнутий, видав зіп-пакет з вищевказаною кристалоподібною речовиною.

Згідно з висновком експерта вилучена у ОСОБА_3 кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою PVP в речовині 0,674 г.

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно зі Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), за який передбачена кримінальна відповідальність, є маса від 0,15 г до 1,5 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що відомості, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що він 28.08.2025 через один з телеграм-каналів придбав для особистого вживання психотропну речовину - «солі» та коли він забрав її зі схованки-закладки поблизу будинку №14/9 по вул. Симиренка у м. Київ, то був затриманий працівниками поліції, яким добровільно її видав. У скоєному кається, до своїх дій ставиться критично.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене особою, яка протягом року була засуджена за цією статтею.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, отже відсутні сумніви в його осудності, працює неофіційно автомалярем, не одружений, дітей на утриманні не має, раніше судимий, вчинив новий злочин до повного відбування покарання за попереднім вироком.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, яке виразилося в наданні правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його критичне ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06.01.2025 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 04.03.2025. Покарання за цим вироком ОСОБА_3 не відбув та вчинив новий злочин, за який засуджується зараз. Таким чином, суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України та з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України .

Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались. Оскільки обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімум доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) тисячі гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06.01.2025 та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 34 (тридцять чотири) тисячі гривень та пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу та пробаційного нагляду виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за проведення експертизи.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- кристалоподібну речовину, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP,масою 0,674 г, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №5919) - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду, при цьому вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua