Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №723/3676/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3676/25

Провадження № 2/723/853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Полішенко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сторожинець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сторожинецького районного суду Чернівецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що 06.02.2016 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 . Від спільного подружнього життя у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Близько восьми років вони з відповідачем не проживають як подружжя разом, шлюбні відносини фактично припинені, а сім`я фактично розпалась. Кожен живе власним самостійним життям та подальше проживання разом не входить до планів один одного. На думку позивачки, їх шлюб розпався через невідповідність характерів та різні погляди на життя, втрату почуття любові та поваги, безпідставні постійні сварки, які відповідач створював за будь-якої причини. Позивачка вважає, що шлюб носить формальний характер, перебувати в такому шлюбі не бажає. Просила шлюб розірвати та відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від її представника ОСОБА_6 надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.06.2018, Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 06 лютого 2016 року зареєстрували шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 111. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 , прізвище дружини – ОСОБА_9 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.01.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 81. Батьком дитини записаний ОСОБА_10 , а матір`ю – ОСОБА_8 .

У судовому засіданні встановлено, що шлюбні та сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб носить формальний характер, фактичні шлюбні відносини притаманні подружжю припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка не бажає примирення з відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя н підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Ураховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, а також той факт, що він у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає, хоча зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.4492597309.1 від 11.08.2025 за позовну вимогу про розірвання шлюбу у сумі 1 211 грн. 20 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 113, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 06 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 111.

Після розірвання шлюбу позивачуОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з14.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Іван ПОСОХОВ