Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №703/6923/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6923/25

3/703/98/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року місто Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ВАД № 474383 04.10.2025 близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , умисно розбив вікно ззовні домоволодіння, чим порушив громадський спокій та порядок, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань від останнього на адресу суду не надходило. Окрім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: сourt.gov.ua, у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання. Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, згідно рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, станом відомої йому справи не цікавився, суд вважає за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, клопотань, заяв від останньої на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України настає у разі умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Усупереч указаних норм законодавства у протоколі про адміністративне правопорушення викладена суть адміністративного правопорушення, яка не відповідає диспозиції частини 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння умисно розбив вікно домоволодіння, однак не вказано, чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої. Також зазначено, що в зв`язку з такими діями ОСОБА_1 порушив громадський спокій та порядок, однак порушення громадського спокою та порядку є складом іншого адміністративного правопорушення. З огляду на вказаний недолік неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення, а також неможливо зрозуміти, обставини якого правопорушення (з якою правовою кваліфікацією) підлягають встановленню взагалі.

Отже, диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не передбачено порушення громадського порядку, це специфічний вид правопорушення, який відрізняється від хуліганства і має свої особливості в законодавстві, хоча і може впливати на спокій, але не кваліфікується як порушення громадського порядку на противагу положенню ст. 173 КУпАП.

Частина 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) не стосується безпосередньо порушення громадського порядку, вона фокусується на домашньому насильстві, яке відбувається у сфері сімейно-побутових відносин, і не полягає у загальному порушенні громадського спокою, як це визначено статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порушення вимог КУпАП, допущені при складанні та оформленні адміністративного протоколу, перешкоджають суду правильно, об`єктивно, із додержанням принципу законності розглянути справу і прийняти рішення по суті.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що мають доказове значення у їх сукупності, суддя вважає не доведению вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2 , п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, суддя

ухвалила:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.

Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя А.М. Проценко