Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №692/1408/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1408/25

Провадження № 2/692/31/26

23.01.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в с-щі Драбів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 16.10.2023 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_2 подав заявку на отримання кредиту №8732845. ТОВ «Мілоан» направив відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору №8732845 від 16.10.2023 року, який знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідно до умов договору, до укладення договору отримав проект цього договору разом з додатками та ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на атй товариства та є невід`ємною частиною цього договору. На підставі платіжного доручення відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 22000,00 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання.

28.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №28112024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступив право вимоги за кредитним договором №8732845 від 16.10.2023 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.

Позивач зазначив, що відповідно до договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та підтвердженою та становить 78471,25 грн., з яких:

-22000,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту;

-54271,25 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-2200,00 грн. – заборгованість за комісійними винагородами;

-0,00 грн. – заборгованість за пенею.

Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Окрім того, позивач просить стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. та судовий збір.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 02.10.2025 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзив на позов не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.

Відповідно до копії заяви на отримання кредиту №8732845 від 16.10.2023 року, ОСОБА_2 заповнив анкету-заяву на отримання кредиту в сумі 22000,00 грн., строком на 105 днів та визначено складові частини сукупної вартості кредиту. Окрім того зазначені процеси оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення та погоджені умови кредитування.

Згідно копії договору про споживчий кредит №8732845 від 16.10.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в ІТС товариства. Згідно п.1.2. договору сума кредиту становить 22000,00 грн., кредит надається загальним строком на 105 днів з 16.10.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.3). Пільговий період складає 5 днів, що настає з дати видачі кредиту і завершується 31.10.2023 р. (п..1.3.1), поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 29.01.2024 р. (п.1.3.2).

Згідно п.1.5.1 комісія за надання кредиту 2200 грн. Згідно п.1.5.2. проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 5445,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 69300,00 грн., які нараховуються за процентною ставкою 3,50 відсотків.

До договору додано анкету-заяву на кредит №8732845 від 16.10.2023, паспорт споживчого кредиту, який визначає основні умови кредитування. Перерахування коштів відповідачу за договором підтверджується платіжним дорученням №112788326 від 16.10.2023 року.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач не заперечує підписання кредитного договору, тому суд вважає дані обставини доведеними.

Перерахування коштів на виконання умов кредитного договору підтверджується платіжним дорученням 112788326 від 16.10.2023, відповідно до якого ТОВ ФК Контрактовий дім, перерахував суму 22000,00 грн. отримувачу ОСОБА_2 на кредит. Рах. № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 8732845.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

28.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №28112024. Згідно з умовами якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №28112024 від 28.11.2024 року, до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 , кредитний договір №8732845 від 16.10.2023, сума заборгованості 78471,25 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданим до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне, що відповідно до розрахунку первісного кредитора, який надано позивачем, сума заборгованості відповідача за кредитним договором №8732845 від 16.10.2023, яку він просить стягнути складає 78471,25 грн., з яких:

-22000,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту;

-54271,25 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-2200,00 грн. – заборгованість за комісійними винагородами;

-0,00 грн. – заборгованість за пенею.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач кошти за кредитним договором отримав, проте свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим з нього на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 22000,00 грн.

Згідно кредитного договору останній день строку кредитування є 29.01.2024 р., (п.1.4.) тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 29.01.2024. Аналіз, наданої позивачем копії відомості про щоденні нарахування за кредитним договором, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася в строк дії договору.

Сума заборгованості за відсотками підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору ТОВ «МІОЛАН».

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, а тому вимога позивача про стягнення комісії за надання кредиту підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання по договору, а тому підлягає стягненню з нього на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором, а саме тіло кредиту, відсотками та комісією.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правової допомоги №01-05/05 від 05.05.2025 року з ОСОБА_3 , додаткову угоду №731 від 31.07.2025 року. Отримання послуг підтверджено детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_3 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України). У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно сягнути з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №8732845 від 16.10.2023 року в розмірі 78471 гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 7422 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий