Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №645/3899/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3899/25

Провадження № 3/645/17/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2025 о 09 год. 00 хв. в м. Харків по проспекту Героїв Харкова, 204/2 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO НОМЕР_1 став учасником ДТП, при цьому перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці ДТП за допомогою газоаналізатора DRAGER ALKOTEST 6820 ARHK-0120, результат 1,04 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції. За даним фактом працівниками патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353015 від 06.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час складання протоколу проводилася відеозйомка на поліцейські бодікамери 472538, 472752 на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».

Постановою від 16.12.2025 було задоволено клопотання адвоката Сидоренка В.В. про витребування в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції копій наступних документів: - що підтверджує калібрування приладу з якого проводився тест на стан алкогольного сп`яніння 06 червня 2025 року у ОСОБА_1 ; - що підтверджує повірку приладу, з якого проводився тест на стан алкогольного сп`яніння 06 червня 2025 року у ОСОБА_1 ; - належним чином засвідчену копію документа для долучення до матеріалів справи, що підтверджує проходження поліцейським 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції, Кириченком Є.О. навчання по використанню та експлуатації приладу Drager Alcotest 6820; - що підтверджує ознайомлення поліцейським 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції, Кириченком Є.О. з керівництвом по експлуатації приладу Drager Alcotest 6820.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Сидоренко В.В. в судовому засіданні пояснив, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення у зв`язку з наступним. Так, з відеозапису вбачається, що ознаки алкогольного сп`яніння працівником патрульної поліції у ОСОБА_1 не встановлювалися, водії-учасники ДТП не вбачали у один-одного ознак сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, проте відповіді на пропозицію працівники патрульної поліції не отримали, що є порушенням процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Направлення на проходження огляду в медичному закладі на місці не складалося.

Крім того, вважає, що Управлінням патрульної поліції не надано доказів, що працівник патрульної поліції ОСОБА_2 ознайомлений з керівництвомпо експлуатації приладу Drager Alcotest 6820, який був застосований при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Довідку про проходження навчання ОСОБА_2 адвокат Сидоренко В.В. не вважає належним доказом ознайомлення з керівництвом по експлуатації приладу Drager Alcotest 6820.

У зв`язку з викладеним адвокат просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суддя, вислухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 14 Закону України « Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп`яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров`я).

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також цифровими показниками спеціального технічного засобу «Drаger Alcotest 6820» прилад ARHК-0120, за результатами огляду у ОСОБА_1 виявлено 1,04 проміле, час проведення тесту о 10 год. 12 хв. 06.06.2025.

Відповідно до п. 7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Квитанція тестування на алкоголь до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_1 1,04 проміле. Вказана квитанція містить підпис працівника поліції та ОСОБА_1 .

Суд вважає вказану квитанцію допустимим доказом, жодних сумнівів щодо її змісту не виникає.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353015 від 06.06.2025, який суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки він відповідає п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» та ч. 2 ст. 266 КУпАП; переглянутим відеозаписом з нагрудної камери (body – camera) працівника поліції, на якій зафіксовані події 06.06.2025 під час складення даного протоколу, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Суд критично оцінює позицію захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності стосовно того, що працівники патрульної поліції не здійснили належним чином направлення його до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у зв`язку з наступним.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та роз`яснено, яким чином буде проведено огляд у разі незгоди з показником драгеру, проте ОСОБА_1 відповіді не надав. Разом з тим зазначив, що напередодні ДТП вживав пиво (час на відеозаписі 10:17-10:18).

Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України "По національну поліцію".

Також слід зазначити, що в акті огляду вказані виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову, тремтіння пальців рук, проте особі, що притягується до адміністративної відповідальності вказані ознаки озвучені не були. Суддя погоджується, що вказана обставина не узгоджується з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте й не спростовує сам факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Як вже зазначалося вище, постановою судді від 16.12.2026 за клопотанням адвоката Сидоренка В.В. було витребувано в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції копій ряд документів. Так, на виконання ухвали на адресу суду надійшли: сервісна гарантійна книжка на прилад Drager Alcotest 6820 з відміткою про дату постачання приладу, відомостями про сервіс, градуювання та державну повірку; свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6820 № П51 QM 2096 103 24 та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6820 № П51 QM 1926 103 25, чинні до 22.11.2025 та до 07.11.2026 відповідно.Таким чином, прилад Drager Alcotest 6820 використовувався працівниками поліції у встановленому законом порядку.

Також на виконання постанови була надана довідка про закінчення первинної професійної підготовки рядовим поліції Кириченко Євгеном Олександровичем у період з 16.10.2023 по 12.04.2024, що суддя вважає належним доказом у підтвердження ознайомлення працівника патрульної поліції ОСОБА_2 з керівництвом по експлуатації приладу Drager Alcotest 6820, а тому доводи сторони захисту з цього приводу суддя вважає неспроможними.

Що стосується інших тверджень адвоката Сидоренка В.В., то згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", № 4909/04, від 10.02.2010).

Дослідивши докази по справі про адміністративне правопорушення суд вважає, що при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянуті відеозаписи не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час зупинки автомобіля, проведення огляду на стан сп`яніння чи складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вищеперелічені докази, які безпосередньо досліджені ним, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

У даній справі суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності особи одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком, оскільки воно безпосередньо загрожує безпеці учасників дорожнього руху, може призвести до серйозних наслідків для життя, здоров`я та майна громадян. Дорожньо-транспортні пригоди, спричинені такими порушеннями, часто стають причиною трагедій, які залишають глибокий слід у житті постраждалих та їхніх родин.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є доведеним, а відтак є доведеною і його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час вчинення адміністративного правопорушення складає 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складено 22.01.2026.

Суддя Ю.В. Феленко