Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №642/174/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

23.01.2026

Справа № 642/174/26

Провадження № 3/642/215/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Петрової Н.М.

за участі секретаря судового засідання – Ажиппо О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління Служби безпеки України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт НОМЕР_1 , завідувач сектору з питань режиму секретності, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення з Управління Служби безпеки України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, комісією Управління СБ України в Харківській області (відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну таємницю" та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах; в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013р. №939; під час проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов?язаної з державною таємницею у Департаменті по взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи Харківської міської ради, що фактично знаходиться за адресою: 61093. місто Харків. провулок Верхівський. 23.12.2025 виявлені порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці.

За результатами проведених заходів складено акт спеціальної експертизи наявності умов. необхідних для провадження діяльності, пов?язаної з державною таємницею в Департаменті від 23.12.2025 р. № 70/26-9614дск. який неоскаржений у встановленому

законодавством порядку.

Так. 06.01.2026 р.. в ході вивчення матеріалів перевірки, встановлено. що порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці. допущені з боку завідувача сектору з питань режиму секретності Департаменту ОСОБА_1 (призначена на посаду розпорядженням від 31.12.2010 р. №3966).

ОСОБА_1 , згідно посадової інструкції завідувача сектору з питань режиму секретності Департаменту від 20.05.2024 р. відповідальна за організацію та здійснення контролю за виконанням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, розробляє заходи з охорони державної таємниці та забезпечує їх запровадження в Департаменті.

Актом спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження

діяльності. пов?язаної з державною таємницею від 23.12.2025 р. №70/26-9614дск зафіксовано порушення законодавства про державну таємницю, а саме статті 21 Закону України «Про державну таємницю» - ОСОБА_1 , як особа, яка відповідальна за забезпечення режиму секретності в Департаменті, за забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов?язаних з державною таємницею. організацію та ведення секретного діловодства, здійснення контролю за станом режиму секретності допустила порушення законодавства про державну таємницю. Порушення законодавства про державну таємницю виразилось у порушенні ОСОБА_1 наступних пунктів Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах. органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013р. № 939:

- пункту 10 - акт перевірки стану режиму секретності Департаменту (№49/0бдск від

14.11.2025) не містить інформацію про наявність перспективних і поточних планів забезпечення режиму секретності, стан їх виконання; організацію і стан секретного діловодства;

- пункту 50 - в номенклатурі посад працівників Департаменту (№ 7/07дек від 02.09.2024)

вказана стаття 2.1.8 ЗВДТ, яка не стосується характеру виконуваної працівниками

Департаменту роботи;

- пункту 234 - правила пропускного режиму Департаменту (інв. № 32/0бдск затверджені

08.05.2025) не передбачають: організацію контрольно-пропускних пунктів. постів з пропускними функціями на входах (виходах) на підприємство, в установу, організацію або режимні приміщення (зони, території), а також бюро перепусток; введення системи

тимчасових перепусток;

- пункту 234 - в Департаменті відсутній перелік осіб, які мають доступ до режимних приміщень.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212 КУпАП, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці. незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на її адресу проживання, оголошенням про виклик особи на веб-порталі «Судова влада» та SMS- повідомленням, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань чи заяв на адресу суду від неї не надходило, хоча їй було достовірно відомо про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Холодногірському районному суді м.Харкова.

Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, статтею 268 КУпАП передбачено, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 212-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну таємницю», володілець секретної інформації або власник матеріальних носіїв такої інформації реалізує свої права з урахуванням обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну таємницю», керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Відповідальність за п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП настає у разі невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 1 від 06.01.2026, витягом з акту планової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці від 23.12.2025 № 70/26-9614дск, довідкою, розпорядженням від 31.12.2010 №3966 про вередення на іншу посаду та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування, посадовою інструкцією завідувача сектору з питань режиму секретності Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи Харківської міської ради.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, з огляду на характер скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ст.212-2 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі на користь держави.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 172-6, 221, 245, 247, 251, 252, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн. на користь держави (Одержувач ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100 Банк одержувача Казначейство України (ЕАП) Код одержувача 37874947 Рахунок одержувача UA UA928999980314020542000020649).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталя ПЕТРОВА