Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №559/5786/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5786/25

Номер провадження 3/559/127/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковська О.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Дубенським МВ УМВС України в Рівненській області 11.02.1998, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи – комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Дубенської міської ради, Рівненської області, фахівець (консультант), до адміністративної відповідальності не притягалася,-

встановила:

адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , що надійшли від батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП та розглядаються одночасно суддею, об`єднати за №559/5786/25 (провадження № 3/559/127/2026) згідно ст.36 КУпАП.

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серія ВАВ №959349 та серія ВАВ №959347 та 959346 від 18.12.2025, 18.12.2025 близько 18год. 10хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство в сім`ї, тобто умисно вчинила дії психологічного та фізичного характеру, а саме: ображала, нецензурно висловлювалася, шарпала за одяг, дала ляпас по обличчі своїй невістці ОСОБА_2 , в присутності неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 та психологічному здоров`ю малолітніх потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному не визнала. Пояснила, що почула крик двох дітей. Забігла у кімнату і побачила як невістка б`є старшу внучку. Внаслідок удару по голові дитини та впала на крісло. ОСОБА_5 знову замахнулася рукою на дитину, а вона кинулась до неї і зупинила її, схопила за руку і відштовхнула. Як побачила, що невістка б`є дитину, то вирішила втрутитися у ситуацію. Точно не пам`ятає як все відбувалося. ОСОБА_5 не била, лише забрала її руку від дитини й різким рухом відкинула і так провела по правій стороні по вусі та шиї ОСОБА_2 . Нецензурну лайку не вживала, вона її взагалі ніколи не вживає. Син служить у ЗСУ, а це в відпустці. ОСОБА_5 раніше застосовувала фізичну силу до дітей, казала їм, що може забити їх. Але це вона перший раз побачила і не думаючи кинулась захищати. Постійно захищає онучок, так і сталося цього разу. ОСОБА_6 хоче проживати із нею, проситься бути з нею та дідом, бо після конфлікту ОСОБА_2 переїхала проживати на квартиру. Вона не каже нічого поганого дитині про маму, хоче, щоб у них були гарні відносини, але дитина налякана, плаче, боїться мами, треба, мабуть, час щоб минув і мама змінила відношення.

Захисниця Альонова М.Б. просила закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки її підзахисна умислу на вчинення домашнього насильства відносно своєї невістки не мала. ОСОБА_1 захищала онуку від фізичного насильства зі сторони невістки, а не вчиняла відносно невістки чи дітей психологічне чи фізичне насильство.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 18.12.2025 прийшла з роботи додому. Старша дочка гіперактивна. ОСОБА_7 на комп`ютерне крісло і почала крутитися. Менша дитина підійшла і старша вдарила її ногами. Вона тричі зробила зауваження старшій дочці, але та не відреагувала. Взяла меншу дитину на руки, щоб заспокоїти, а руку підняла до старшої, щоб її забрати із крісла і нехотя вдарила дитину, вона її спихувала з крісла, а вийшло, що вдарила по голові. В цей момент забігла свекруха та вдарила її по обличчю, почала шарпати за одяг, нецензурно вона не висловлювалась, а сказала до неї «сука». Вважає, що спочатку ОСОБА_1 потрібно було розібратися у ситуації перед тим як піднімати на неї руку. Свекруха вдарила по вусі та шиї з правої сторони. Коли відбувався конфлікт із свекрухою, то менша донечка була на руках у ОСОБА_2 , а старша плачучи пішла у сусідню кімнату. Визнає, що може застосувати до дітей фізичне насильство, коли вони її не слухають. Знає, що так чинити не можна, але так вийшло. Якби можна було щось змінити, то б більше уваги приділяла дітям чи хатній роботі і не зривалась би, чоловік воює, їй психологічно складно. Дітей любить. Після конфлікту переїхала з дітьми проживати на квартиру. Раніше не проживали окремо від свекрухи, бо чоловік не хотів залишати матір. Обіцяє, що більше до дітей фізичну силу застосовувати не буде.

Дитина ОСОБА_4 прибула у зал судового засідання разом із батьком ОСОБА_8 , матір`ю та бабусею, з дозволу законних представників судом опитано дитину наодинці задля мінімізації негативного впливу на неї від процесу загалом. Дитина повністю описала версію бабусі.

ОСОБА_6 ображена на матір, засмучена, бо та б`є її і навіть іноді меншу сестру, якій три роки. Дуже переживає і не хоче, щоб до неї чи сестри застосовували фізичну силу. З татом хороші відносини. Один раз вона вже хотіла викликати поліцію до мами, але тато попросив цього не робити і поговорив з мамою та це трохи допомогло, а потім знову. Цього разу мама замахнулась, як вона була на кріслі з меншою сестрою, вона злякалась і думала, що мама вдарить сестру, то відштовхнула від себе її і викинула книжка, а мама вдарила її саму по голові. І не раз, а кілька разів, дуже злякалась, плакала, кричала, а коли мама третій чи четвертий раз підняла руку, то прибігла бабуся і схопила маму за руку. Бабуся не матюкається. Бабуся її захистила. Сама втекла в кімнату і дуже плакала, дуже злякалась, бо було боляче, не знає, за що її вдарила мама (бо іноді вона робили шкоду і мама лозиною чи паском била, то розуміла за що, як приклад наводить випадок, що з`їла зелену сливку, а мама казала не робити цього і кропивою отримала), але найбільше злякалась, що мама викликала поліцію, а тато ж просив не робити цього. Як була поліція, то їй було так страшно, що вона навіть не зрозуміла як заснула. Але потім подумала, що якщо мама викликала поліцію, то хай в суді її налякають і може вона не буде більше її бити. Спеціально прийшла в суд попросити, щоб мама її більше не била. Маму любить, але хоче пожити з бабусею і дідусем, з якими їй спокійно. Тато приїхав і з ним добре, він привітав з іменинами її і подарував годинник, який дзвонить, а мама казала, що привітає і забула про іменини (детально показує подарунок, тішиться. Суд звертає увагу, що першим номером телефону записано тата, потім бабусю, потім дідуся, а четвертою – маму. Тетянка сама пояснила, що не хотіла записувати телефон мами, але тато сказав, що це ж мама і вона має з нею спілкуватись з часом, бо мама ж переживає за неї і все неприємне мине). Мама просто якась знервована, думає, що це на роботі її, мабуть, матюкають і вона така приходить зла та втомлена, хотіла би гратись з мамою, а не сваритись.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, зокрема, протоколи про адмінправопорушення серії ВАВ №959349, серія ВАВ №959347 та серія ВАВ №959346 від 18.12.2025, заяву та пояснення потерпілої ОСОБА_2 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки відносно неповнолітньої ОСОБА_4 та ОСОБА_2 низький, рівень небезпеки відносно неповнолітньої ОСОБА_3 високий; терміновим заборонним приписом серії ЕТ №101000 від 18.12.2025; відеоматеріалами, суд вважає, що говорити про умисел ОСОБА_1 на домашнє насильство відносно невістки у присутності малолітніх дітей - підстав немає.

Вирішуючи дану справу, також враховується, що згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяється першочергова увага якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

З відеозапису, який доданий працівниками поліції до протоколу, зафіксовано пояснення малолітньої ОСОБА_4 , яка розповіла інспекторам, що її мама ОСОБА_2 вдарила її по голові, а бабця ( ОСОБА_1 ) за неї захистилася (відеозапис export-6rj4e.mp4, 02хв. 11сек.). Пояснення неповнолітня надавала у присутності матері, яка не заперечувала слів дитини, лише доповнила, що після цього свекруха їй дала ляпас по обличчю (відеозапис export-6rj4e.mp4, 02хв. 20сек.). В судовому засіданні матір визнає, що застосовувала фізичну силу відносно дитини і це викликало реакцію бабусі.

Таким чином, з урахування описаного вище і даних відеозапису, встановлено, що ОСОБА_1 відносно своєї невістки в присутності малолітніх дітей домашнє насильство не вчиняла, а захищала інтереси онуки ОСОБА_4 . Відносно ОСОБА_2 також складено матеріли про притягнення її до адміністративної відповідальності за домашнє насильство відносно дітей.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всебічно, повно та об`єктивному дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи ст.62 Конституції України, вирішено, що вина ОСОБА_1 за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП не доведена.

Отже згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в цій справі підлягає закриттю в зв`язку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, ст.36, п.1 ст.247, ч.1,2 ст.173-2, ст.283 - 284 КУпАП, -

постановила:

об`єднати адміністративні справи №559/5786/25 (провадження №3/559/127/2026), №559/5787/25 (провадження №3/559/128/2026) та №559/5788/25 (провадження №3/559/129/2026) з присвоєнням єдиного номера справи №559/5786/25 (провадження №3/559/127/2026).

Закрити провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.173-2 КУпАП в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: Жуковська О.Ю.