Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №528/1053/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/1053/25

Провадження № 2/528/239/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 січня 2026 року м. Гребінка

19 січня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФК «КРЕДІТ КАПІТАЛ»» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 02.10.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений договір про споживчий кредит №5664017, згідно з умовами якого відповідач отримала 14999,00 грн., зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом, що передбачені кредитним договором. Кредит надано на умовах строковості, зворотності та платності. Зазначає, що 26.12.2019 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», було укладено Договір відступлення прав вимоги №44-МЛ. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно з ОСОБА_1 за кредитним договором №5664017 від 02.10.2019 року. Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №5664017 від 02.10.2019 року у розмірі 39847 грн. 65 коп., з яких: 14999 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 16899 грн. 18 коп. – заборгованість за сумою відсотків; 1049 грн. 93 коп. - заборгованість за комісією; 6899 грн. 54 коп. – заборгованість за штрафом, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просив розглядати справу без його присутності в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, згідно заяви позовні вимоги визнала частково, просила розстрочити виконання судового рішення у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, а також зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх надмірно високими.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено, що 02.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5664017.

Відповідно до умов договору: тип кредиту – кредит; строк – 6 днів; дата надання кредиту – 02.10.2019 року; сума кредиту – 14999,00 грн; загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають – 1994,87 грн. в грошовому виразі та 809,00 відсотків річних у процентному значені; комісія за надання кредиту – 1049,93 грн., яка нараховується за ставкою 7.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Договір підписано позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора – F58006 (а.с. 22зврт.-24 зврт.).

До договору додано додаток №1 Графік платежів, додаток № 2 заява на отримання кредиту та додаток № 3 додаткові контактні дані позивальника для взаємодії (а.с.21 зврт.-25).

Згідно Довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , з якою укладено договір №5664017 від 02.10.2019 року, ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт Договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) – F58006 (а.с. 25 зврт.).

Факт перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів за кредитним договором №5664017, укладеним з ОСОБА_1 , підтверджується Платіжним дорученням №1711581 від 02.10.2019 року (а.с. 26).

В матеріалах справи також міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором №5664017 від 02.10.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 39847 грн. 65 коп., з яких: 14999 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 16899 грн. 18 коп. – заборгованість за сумою відсотків; 1049 грн. 93 коп. - заборгованість за комісією; 6899 грн. 54 коп. – заборгованість за штрафом, станом на дату відступлення прав вимог 26.12.2019 року (а.с. 32 зврт.).

26.12.2019 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №44-МЛ. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно з ОСОБА_1 за кредитним договором №5664017 від 02.10.2019 року. (а.с. 28-33 зврт.)

12.08.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» за вих№19438766 надіслало на адресу ОСОБА_1 письмову претензію (а.с. 34).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача.

Що стосується нарахованих відсотків, то Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і станом на день розгляду справи дія воєнного стану триває.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, оскільки у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та стягнення суми комісії у розмірі – 1049,93 грн. та штрафу в розмірі 6899,54 грн., слід відмовити.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так, частинами 3, 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, просила розстрочити їй виконання судового рішення шляхом сплати заборгованості рівними частинами протягом 12 місяців, в зв`язку з тим, що на даний час вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, на підтвердження чого надала довідки про доходи.

Суд, оцінюючи наявність підстав для розстрочення виконання рішення, вважає за доцільне розстрочити відповідачу виконання рішення суду на 12 місяців шляхом сплати рівними частинами щомісяця по 2658 грн. 19 коп.

Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ» (а.с. 36 зврт.).

Відповідно до Акту №1290 наданих послуг, що є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги, загальна вартість наданих послуг складає 8000,00 грн.(а.с. 37).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 4000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263-265, ч. 1 ст. 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №5664017 від 02.10.2019 року, станом на 12.08.2025 року у розмірі – 31898 (тридцять одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) грн. 18 коп. з яких: - 14999 грн. 00 коп. – заборгованість по тілу; - 16899 грн. 18 коп. – заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , виконання судового рішення шляхом сплати заборгованості рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців, тобто по 2658 (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 19 коп., щомісяця.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2026 року.

Суддя Я. В. Татіщева