Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №528/784/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/784/25

Провадження № 2/528/199/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 січня 2026 року м. Гребінка

13 січня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М.Е. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 10.05.2024 року в особистому кабінеті на офіційному веб сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus»), між ОСОБА_1 та Товариством було укладено договір №7875214 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10400,00 грн.

15.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до договору №7875214 про надання споживчого кредиту від 10.05.2024 року. Відповідно до умов Додаткової угоди до кредитного договору, угоду укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 2000,00 грн., тобто сума кредиту (загальний розмір) складає – 12400,00 грн.

13.09.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги №27.11/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №787514 від 10.05.2024 року.

Зазначає, що кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит у загальній сумі 12400,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Однак відповідач належним чиним не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим станом на дату подання позову до суду має заборгованість у розмірі 36642,00 грн., яка складається з:12400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18042,00 грн. – заборгованість за відсотками; 6200,00 грн. – заборгованість за пенею; 0,00 грн. – заборгованість за комісійними винагородами.

А тому, враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, суму заборгованості в розмірі 36642,00 грн. та понесені судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

26.09.2025 року від представника відповідача, ОСОБА_2 , надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволення позову у повному обсязі, оскільки категорично заперечує проти укладення договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, а також факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, а довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом позивача, а тому жодним чином не підтверджує проходження ідентифікації та підписання кредитного договору.

Вказує, що відповідач ОСОБА_1 категорично заперечує проти отримання коштів за кредитним договором.

02.10.2025 року від представника позивача, ОСОБА_3 , надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну торгівлю», різниця між одноразовим ідентифікатором та ЕЦП полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису, але юридично вони мають однакову силу.

Отже, враховуючи вищевикладене, Кредитний договір № 7875214 від 10.05.2024 був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 у належній формі, як електронний правочин, з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Ідентифікація Споживача здійснювалася через систему BankID (АТ КБ «ПриватБанк»), а підтвердження укладення договору відбулося шляхом введення одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до електронного підпису.

Крім того зазначив, що первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт переказу кредитних коштів (зокрема платіжні доручення, меморіальні ордери, банківські виписки тощо), зберігаються виключно в банківській установі, яка виступає посередником у проведенні безготівкової операції.

А тому просив суд витребувати у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

09.10.2025 року від представника відповідача, ОСОБА_2 , надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зі змісту заперечення вбачається, що позивач не надав до суду: доказів фактичного звернення відповідача до первісного кредитора; ідентифікації відповідача будь-яким способом; створення «особистого кабінета»; генерації «одноразового ідентифікатора» та його надсилання відповідачу; повідомлення відповідачу та погодження всіх майбутніх умов кредитування; подальшого укладення кредитного договору у письмовій електронній формі саме у наданій суду редакції, та надання позичальнику примірника оригіналу у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Крім того зазначає, що позивач не вживав заходів для самостійного отримання доказів, зокрема, не було звернення до банку з відповідним запитом та клопотання подано з порушенням строків, встановлених в процесуальному законодавстві.

А тому просить суд відмовити у задоволення позову у повному обсязі та відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів та відмовити у прийнятті нових доказів.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.11.2025 року клопотання представника відповідача задоволено, витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформації, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без його присутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. Крім того відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд». Окрім того, клопотання представника відповідача, Тисячник Р.Р., про участь у судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником відповідача власних технічних засобів ухвалою суду від 12.11.2025 року - задоволено.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.05.2024 року між Товариством з обмежено відповідальністю «АВЕНТУЦС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , було укладено договір про надання споживчого кредиту №7875214, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10400,00 грн., шляхом зарахування суми кредиту на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , строк кредитування 360 дні. Стандартна процентна ставка становить – 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 1,125% в день. Загальні витрати на дату укладання договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 56160,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 55848,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17502,42% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 15373,23 % річних. До договору додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма). Договір про надання споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору – «С2870». Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору – «AZ9488» (а.с.14-23зврт., 43-45).

Листом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.05.2025 року №20250519-853, адресованим ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», підтверджується факт здійснення переказу у сумі 10400,00 грн. на маска картки НОМЕР_1 , 10.05.2024 року о 10:03:08 (а.с.38).

15.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до договору №7875214 про надання споживчого кредиту від 10.05.2024 року, згідно з умовами якого сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2000,00 грн. Сума кредиту (загальний розмір) склала - 12400,00 грн. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї Додаткової угоди: Денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день (розрахунок: (66 810,00 грн. / 12400,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,50% в день) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49% в день (розрахунок: (66 475,50 грн. / 12400,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,49% в день). Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66810,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 66475,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17522,43% річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 15568,83% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 79210,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 78875,50 грн. До договору додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 від 15.05.2024 року до договору про надання споживчого кредиту № 7875214 від 10.05.2024 року. Додаткова угода та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору – «С3878» 15.05.2024 року о 09:43:52 (а.с.32-36).

27.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був укладений договір факторингу №27.11/24-Ф, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 7875214 про надання споживчого кредиту від 10.05.2024 року, що також підтверджується Витягом з реєстру боржників (а.с. 12, 27-31).

08.04.2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило на адресу відповідача Досудову вимогу з рекомендацією сплатити заборгованість за зобов`язанням (а.с.41).

Згідно картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , станом на 26.11.2024 року мав заборгованість у розмірі 36642,00 грн., яка складається з: боргу за тілом кредиту – 12400,00 грн; боргу по відсотках – 19716,00 грн; штраф – 6200,00 грн. (а.с.47-51).

Однак судом встановлено, що згідно Витягу до договору факторингу №27.11/24-Ф розмір заборгованості за договором споживчого кредиту №7875214 від 10.05.2024 року становить 36642,00 грн. та складається з: 12400,00 грн. – сума заборгованості за тілом; 18042,00 грн. – заборгованість за відсотками; 6200,00 грн. – заборгованість за пенею (а.с.12).

Тобто саме у такому розмірі та з такими складовими боргу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що доводи відповідача та його представника, щодо неодержання/не зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 спростовується відповіддю, наданою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» суду з метою виконання ухвали про витребування доказів, згідно якої банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_4 , НОМЕР_2 ; номер телефону НОМЕР_3 – є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних. Крім того, згідно виписки про рух коштів по рахунку, який належить ОСОБА_1 , вбачається, що 10.05.2024 року та 15.05.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 було здійснено зарахування переказу у сумах, що відповідають сумам отриманого споживчого кредиту (129-131).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов' язання кліента перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 36642,00 грн., яка складається з: 12400,00 грн. – сума заборгованості за тілом; 18042,00 грн. – заборгованість за відсотками; 6200,00 грн. – заборгованість за пенею (а.с.12).

Однак, суд вважає, що нарахування пені у розмірі – 6200,00 грн. позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на наступне.

Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

Станом на дату ухвалення рішення у справі введений в Україні воєнний стан триває.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування пені слід відмовити.

Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року, укладеного з адвокатом Білецьким Б.М. (а.с. 24-26, 37, 52.).

Відповідно до Акту 7875214 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 31.03.2025 року та відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., від 31.03.2025 року, загальна вартість наданих послуг складає 6000,00 грн. (а.с. 10, 13).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позову, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 4980,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1), код ЄДРПОУ: 42649746, п/р № НОМЕР_4 , заборгованість за Кредитним договором №7875214 від 10.05.2024 року та додаткової угоди до нього від 15.05.2024 року, у розмірі 30442 (тридцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 00 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 12400,00 грн; сума заборгованості за відсотками – 18042,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1), п/р № НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн.40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1), п/р № НОМЕР_4 витрати на правову допомогу у сумі 4980 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят ) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2026 року.

Суддя Я. В. Татіщева