Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №369/14210/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №369/14210/24

Суддя: Фінагеєва І. О.

Справа № 369/14210/24

Провадження № 2/369/1789/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Іларіонова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/14210/24 за позовною заявою КП "Боярське Головне Виробниче Управління Житлово-Комунального Господарства" Боярської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач КП «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради Фастівського району Київської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 проживає в кімнаті АДРЕСА_1 , та користується житлово-комунальними послугами. Послуги включають в себе: послуги з управління багатоквартирним будинком, послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до статутних повноважень, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869, Постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 Про затвердження Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, Закону України «Про теплопостачання» та Договору №95 від 18 березня 2019 року Комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» надає послуги з управління будинком АДРЕСА_2 та зокрема по квартирі АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 в якій зареєстрована та отримує послуги відповідач.

Так, позивач зазначає, що проводить нарахування платежів за житлово-комунальні послуги та щомісяця до 20 числа, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг, в яких вказується розмір заборгованості.

На підставі викладеного, оскільки відповідач не здійснювала оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, у неї утворилась заборгованість у загальному розмірі 48 858,62 грн., у зв`язку із чим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «БГВУЖКГ» заборгованість за надання комунальних послуг у сумі 48 858,62 грн., з яких: заборгованість у сумі 21 349,36 грн. за надану послугу з управління багатоквартирним будинком та 27 509,26 грн. за надану послугу з постачання теплової енергії та сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відзив на позовну заяву не подала, причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «БГВУЖКГ» Боярської міської ради відповідно до Рішення Боярської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирних будинків міста Боярки» №12/2 від 14 березня 2019 року та Договору №95 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Боярка від 18 березня 2019 року є виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 1 вказаного Договору визначено, що управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований, за адресою: АДРЕСА_5 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно вимогами законодавства та умовами цього договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід`ємною його частиною (п. 2 Договору)

Згідно п. 5 Договору, кожен із співвласників має право одержувати від управителя своєчасно та належної якості послугу з управління згідно із законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п. 6 Договору, кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Ціна та порядок оплати послуги з управління визначена у пунктах 10-12 Договору, відповідно до яких, ціна послуги з управління становить 6,05 гривень (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,67 гривень без ПДВ відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат), що міститься у додатку 4 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,37 гривень без ПДВ на місяць (п. 10 Договору).

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 11 Договору).

ОСОБА_1 є власником кімнати 29-33, за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389378203 від 02 серпня 2024 року.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 за яким обліковується кімнати АДРЕСА_1 , станом на липень 2024 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 48 858,62 грн., з яких: заборгованість у сумі 21 349,36 грн. за надану послугу з управління багатоквартирним будинком та 27 509,26 грн. за надану послугу з постачання теплової енергії.

Вказане свідчить про те, що користуючись усіма наданими житлово-комунальними послугами, відповідач неналежним чином не сплачує за їх споживання, що є порушенням прав позивача.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону, Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частина 1 ст. 13 Закону передбачає, що Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Частина 1 ст. 9 Закону передбачає, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21 Закону України від 24.06.2004 року «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник або споживач, зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18) була висловлена позиція про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18)

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, п. п. 4, 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, споживачі зобов`язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно загальної площі квартири, згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869.

Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі були порушені обов`язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення.

В силу ст.141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов КП "Боярське Головне Виробниче Управління Житлово-Комунального Господарства" Боярської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 48 858 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 62 коп., яка складається з заборгованості за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у сумі 21 349,36 грн. та за надану послугу з постачання теплової енергії у сумі 27 509,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради, код ЄДРПОУ 34702930, адреса місцезнаходження: 08154, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. П. Сагайдачного, 30.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua