Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №753/24258/24 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 753/24258/24

Провадження № 2-а/355/3/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року суддя Баришівського районного суду Київської області Чальцева Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції м. Києва, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови, -

У С Т А Н О В И В:

11.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Патрульної поліції м. Києва, Департаменту патрульної поліції України, у якому просить поновити строк на оскарження постанови серії БАД № 437497 від 09.11.2024, яка складена поліцейським взводу 1 роти 1, батальйону 2 полку 2 управління поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Лободою О.О. та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 437497 від 09.11.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з одночасним закриттям провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.12.2024 на його адресу надійшла постанова БАД № 437497 (постанова), яка складена поліцейським взводу 1 роти 1, батальйону 2 полку 2 управління поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Лободою О.С., якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

ОСОБА_1 вважає, що постанова серії БАД № 437497 підлягає скасуванню. Притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України, дана постанова є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства.

Як підставу притягнення його до адміністративної відповідальності у постанові зазначається, що 09.11.2024 року приблизно о 03 год. 08 хвилин в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна - А.Ахматової, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Audi А4» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на червоний заборонений сигнал світлофору, чим порушив пп. 8.7.3 «с» Правил дорожнього руху України. У зв`язку з цим, на думку відповідачів, в його діях вбачається ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Дана обставина, підтверджується тим, що в матеріали справи №753/23205/24, яка перебуває на розгляді Дарницького районного суд м. Києва знаходиться постанова серії БАД №437497 в якій зазначено (09.11.2024 03:08:00 в м. Київ на перехресті вул. Дніпровська Набережна здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору 0600981667600 11.11.2024). Тобто зі змісту даної постанови вбачається про те, що рух на заборонений сигнал світлофору було здійснено 11.11.2024, а не 09.11.2024.

Між тим, у оскаржуваній постанові не зазначено, які саме наявні докази його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У Зазначеній графі відсутня будь-яка інформація з приводу доказів, що ще раз підтверджує той факт, про складання оскаржуваної постанови не в його присутності. В підтвердження зазначеного свідчить постанова серії БАД № 437497, яка знаходиться матеріалах справи №753/23205/24, яка перебуває на розгляді Дарницького районного суд м. Києва.

Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 05.12.2024, оскільки саме в цей день зазначена постанова надійшла на його адресу засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверту та роздруківкою в веб-сайту Укрпошти про вручення рекомендованого листа №0600981667600.

У зв`язку із зазначеним він не міг оскаржити постанову протягом 10 днів з дня її складання.

Таким чином, позивач вважає, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 01.04.2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні на 08.05.2025 року.

06.05.2025р. адресу суду від представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача до суду не з`явився, про день, час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 30.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Вважають, що згідно вимог ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 p., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, на підставі чого Інспектором Лободою О.С. було прийнято рішення притягнути відповідача до адміністративної відповідальності. В нічну зміну з 19-00 08.11.2024р. до 07-00 09.11.2024р. інспектор Лобода О. С. виконувала свої функціональні обов`язки, оскільки згідно ст. 23 Закону вона була задіяна до регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Також вказують, що позивачем помилково зазначено, що оскаржувана постанова відображає дату руху на заборонний сигнал світлофору 11.11.2024р., оскільки ця дата означає дату відправлення другого екземпляра оскаржуваної постанови через AT «Укрпошта», так як на місці він відмовився отримувати її. Дата вчинення правопорушення залишається незмінною: 09.11.2024р. Взявши до уваги викладене вище, Інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, Постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених чинним законодавством, отже позов не підлягає задоволенню. Тому просить суд провести розгляд справи без присутності представника відповідача за наявними матеріалами; прийняти відзив на адміністративний позов та долучити до матеріалів справи; у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, відзив, докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою серії БАД №437497 від 09.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, поліцейським взводу 1 роти 1, батальйону 2 полку 2 управління поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Лободою О.С. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 2 КпАП України. В постанові зазначено, що 09.11.2024 року о 03 год. 08 хвилин в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна - А.Ахматової, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Audi А4» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на червоний заборонений сигнал світлофору, чим порушив пп. 8.7.3 «с» Правил дорожнього руху України. У зв`язку з цим, на думку поліцейського, в діях ОСОБА_1 вбачається ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП

Вищевказану постанову ОСОБА_1 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

09.11.2024 по вул. Дніпровська набережна-А.Ахматової, не керував ТЗ «Audi А4» д.н.з. НОМЕР_1 та не здійснював рух на червоний заборонений сигнал світлофору. Дана обставина, підтверджується тим, що в матеріали справи № 753/23205/24, яка перебуває на розгляді Дарницького районного суд м. Києва знаходиться постанова серії БАД № 437497 в якій зазначено (09.11.2024 03:08:00 в м. Київ, вул. Дніпровська набережна перехрестя здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору 0600981667600 11.11.2024). Тобто зі змісту даної постанови вбачається про те, що рух на заборонений сигнал світлофору було здійснено 11.11.2024, а не 09.11.2024.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 252 цього Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 80 КУпАП).

Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідачі як представники державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне

правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

26 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Між тим, у оскаржуваній постанові не зазначено, які саме наявні докази вини водія ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 22 КУпАП.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними,; доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. З ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, оскаржувана постанова не містить належних та допустимих доказів вчинення мною адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачене ст. 178 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення про порушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 05.12.2024, оскільки зазначена постанова надійшла на його адресу засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверту та роздруківкою в веб-сайту Укрпошти про вручення рекомендованого листа №0600981667600.

У зв`язку із зазначеним позивач не міг оскаржити постанову протягом 10 днів з дня її складання. Таким чином, суд визнає, що строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Слід зазначити, що Дарницьким районним судом м. Києва розглянуто справу №753/23205/24р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, провадження, по якій закрито судом у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також справу №753/1444/25р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, провадження, по яким закрито судом у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, копії постанов наявні в матеріалах справи.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивач, здійснив проїзд на заборонний червони сигнал свілофора.

Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідачем в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача, та не додано відео з нагрудної камери інспектора.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова Серії БАД №437497 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 2 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення станом на день подачі адмінітративного позову становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень, саме ця сума підлягає стгненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції м. Києва, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії БАД №437497 від 09 листопада 2024 року про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, як була складена поліцейським взводу 1 роти 1, батальйону 2 полку 2 управління поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції - Лободою О.С.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України (адреса: вул. Святослава Хороброго, 9 м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 40108578) - понесені судові витрати у сумі у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає по АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Баришівського

районного суду Тетяна ЧАЛЬЦЕВА