Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №285/6559/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/6559/25

провадження у справі № 2-а/0285/8/26

22 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу за адміністративним позовом Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R44471 від 01.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) .

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини.

26.08.2025 ОСОБА_1 у застосунок «Резерв+» надійшло повідомлення про розшук ТЦК та СП за порушення правил військового обліку.

28.08.2025 ОСОБА_1 у застосунок «Резерв+» надійшло повідомлення про порушення військового обліку з посиланням на розділ «Штрафи онлайн», у якому містилася пропозиція підписати заяву про визнання вчинення адміністративного правопорушення, а саме — порушення правил військового обліку та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

29.08.2025 ОСОБА_1 у застосунку «Резерв+» підписав запропоновану заяву, після чого надійшло повідомлення: «Заява в роботі. Зазвичай це займає до 3 днів».

Подаючи заяву про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 правомірно очікував на наступну сплату 50 % штрафу (8500,00 грн.) через застосунок «Резерв+», але постанову відповідача своєчасно не отримав.

17.11.2025 ОСОБА_1 у застосунок «Дія» надійшла постанова АСВП №79609024 про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2025, після отримання якої він дізнався, що 17.11.2025 старшим державним виконавцем Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевчуком Миколою Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №79609024 (Ідентифікатор для доступу до АСВП А1ВДД1А333АГ) з виконання постанови № R44471, виданої 01.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Зазначене виконавче провадження відкрито на підставі постанови відповідача № R44471 від 01.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності), яку не було направлено позивачу в порядку, визначеному статтями 279-9, 285 КУпАП.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості добровільно сплатити зменшений розмір штрафу в сумі 8500 грн.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова складена некоректно, а саме мотивувальна частина містить суперечливу інформацію про те, що ОСОБА_1 «не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК...». Разом з тим, його безпідставно притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вчинене діяння відповідає складу іншого правопорушення, яке передбачене іншою нормою — ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

08.12.2025 ухвалою суду задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін у справі.

22.12.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог. Посилався на правомірність оскаржуваної постанови.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2025 № R44471 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови суб`єктом владних повноважень установлено, що “ ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 Розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 2 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Такі дії позивача містять склад правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Крім того, суду не надано доказів відмови ОСОБА_1 від проходження ВЛК.

Матеріали справи також не містять текст заяви ОСОБА_1 про визнання вчинення адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зміст оскаржуваної постанови суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Посилання представника відповідача на те, що обов`язок позивача проходити ВЛК передбачений правилами військового обліку не спростовує змісту оскаржуваної постанови, якою встановлено саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що відповідає нормі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач визнає вчинення ним діяння, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, до повноважень суду під час розгляду даної справи не належить зміна кваліфікації адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність скасувати рішення відповідача і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 139 КАС України,суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відшкодування документально підтверджених витрат позивача зі сплати судовго збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 139, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2025 № R44471 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Надіслати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до компетентного ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Помогаєв