Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №161/18205/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18205/25

Провадження № 2/161/1631/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Семеновій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово (періодично) в сумі 100 000,00 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 23 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

У зареєстрованому шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2021 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Дитина проживає разом з позивачем, і перебуває на повному її утриманні. Відповідач не регулярно сплачує аліменти. Дитина відвідує гуртки. У зв`язку з навчанням, оздоровленням, відпочинком, лікуванням, проживанням та відвідуванням спортивних секцій дитина потребує додаткових витрат.

Зазначає, що понесені позивачем витрати в період з 01.09.2021 року по 01.09.2025 року складають 200 000 гривень, а саме:

-витрати на навчання в дитячо - юнацькій футбольній школі «Волинь- Луцьк», участь в змаганнях, спортивна форма, взуття, та інше ( період з 2021 року по 2025 року ) становить 90 000 гривень;

-витрати на навчання у Волинському регіональному відділенні УФАА Луцький центр Айкідо Айкікай, одяг для занять (кімоно), участь в семінарах та атестація (період з 2021 року по 2025 рік) становлять 22 000 гривень;

-витрати на лікування та послуги ортодонта становлять 15 300 гривень;

-витрати на відпочинок та оздоровлення становлять 25 350 гривень;

-витрати на одяг, продукти, канцелярія до школи, проїзд громадським транспортом, поповнення мобільного телефону, послуга отримання закордонного паспорту та інше становить 72 700 гривень.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідач повинен сплатити половину вартості понесених витрат, що становить 100 000 гривень. Відповідач працездатний, має стабільний дохід.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 93).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію: чи перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на службі у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно на грошовому забезпеченні Збройних Сил України на даний час; про доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 2025 рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Однак до суду повернувся конверт, з відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.116-116а).

Відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.13 зворот).

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано, відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2021 року (а.с.9).

ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю (а.с. 7).

На утримання ОСОБА_3 із ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.14-17).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона понесла додаткові витрати на утримання дитини в період з 01.09.2021 року по 01.09.2025 року на загальну суму 200 000, гривень, а саме:

-витрати на навчання в дитячо - юнаціькій футбольній школі «Волинь- Луцьк», участь в змаганнях, спортивна форма, взуття, та інше ( період з 2021 року по 2025 року ) становить 90 000 гривень;

-витрати на навчання у Волинському регіональному відділенні УФАА Луцький центр Айкідо Айкікай, одяг для занять (кімоно), участь в семінарах та атестація (період з2021 року по 2025 рік) становлять 22 000 гривень;

-витрати на лікування та послуги ортодонта становлять 15 300 гривень;

-втрат на відпочинок та оздоровлення становлять 25 350 гривень;

-витрати на одяг, продукти, канцелярія до школи, проїзд громадським транспортом, поповнення мобільного телефону, послуга отримання закордонного паспорту та інше становить 72 700 гривень.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що на підтвердження обставин щодо понесення додаткових витрат позивачем ОСОБА_1 було надано суду наступні докази:

-довідку від 01.09.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 з 01.09.2025 проходить навчання у Дитячо - Юнацькій школі ФК «Волинь», вартість внесків категорії U -11 становить 1000 гривень в місяць (а.с.22-23);

- довідку з якої вбачається, що дитина проходить навчання у Волинському регіональному відділенні УФАА Луцький центр Акікай Айкідо з 01.09.2021 року. Добровільний внесок 400 гривень за 10 тренувань (а.с.24);

-квитанції про оплату за придбання одягу (а.с.25-28,56-72);

-квитанцію від 20.04.2024 року підтвердження на оплату відпочинку на суму 25 350 гривень, (а.с.29);

-платіжну інструкцію від 27.03.2025 року на суму 1 682 гривень, отримувач УДМС України у Волинській області (а.с.30);

-платіжну інструкцію від 12.06.2025 року на суму 4 400 гривень, призначення платежу: за путівку, отримувач Волинській національний університет ім. Лесі Українки (а.с.31);

-консультативний висновок (видалення бородавки) від 11.08.2025 року, в якому зазначена ціна 1 434 гривень, товарний чек на суму 1010 гривень, товарні чеки від 11.08.2025 року, 18.08.2025 року, 25.08.2025 року , в якому зазначено оплата за видалення бородавок (а.с.32-34);

-платежі із стоматологічної клініки СВ Аполонія на суму 400 гривень, 200 гривень, 400 гривень, 200 гривень, 6 450 гривень, 400 гривень, 5500 гривень,450 гривень, відповідні їм та відповідні їм акти виконаних робіт (а.с.32-51);

- консультативний висновок спеціаліста від 22.01.2025 року форма 028/0 (а.с.52);

-платіжна інструкція на суму 1170 гривень, призначення платежу Електрофорез з кальцієм на дві зони, отримувач Луцька міська дитяча поліклініка, КП (а.с.53);

-платіжна інструкція на суму 130 гривень, призначення платежу Електрофорез з кальцієм на дві зони, отримувач Луцька міська дитяча поліклініка, КП (а.с.54);

-квитанції про оплату одягу (а.с.25-28,56-72);

-квитанцію на плату канцелярії, проїзду громадського транспорту, поповнення мобільного телефону та інше (а.с.73-75).

Позивач заявила до стягнення 50 % цих витрат, а саме - 100 000 гривень (200 000 грн. х 50 %).

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разового, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті тощо). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17 (провадження №61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц (провадження №61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18 (провадження №61-20458св19).

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

У цивільних справах суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Реалізувавши стандарт більшої переконливості в оцінці обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що не всі означені позивачкою витрати, на переконання суду, є додатковими витратами в розумінні закону (ст. 185 СК України).

При цьому суд висловлює такі міркування.

Щодо витрат позивача на навчання в дитячо - юнаціькій футбольній школі «Волинь- Луцьк», участь в змаганнях, спортивна форма, взуття, та інше (період з 2021 року по 2025 року ), які, за підрахунками позивача, становлять 90 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

З наданої довідки від 01.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_3 з 01.09.2025 проходить навчання у Дитячо - Юнацькій школі ФК «Волинь», вартість внесків категорії U -11 становить 1000 гривень в місяць. Однак позивачем не надано жодного доказу понесених нею витрат щодо сплати внесків за навчання в розмірі, вказаному в позовній заяві.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо розміру витрат позивача у зв`язку з участю дитини у семінарах та атестаціях (період 2021 по 2025 року).

Щодо витрат на навчання у Волинському регіональному відділенні УФАА Луцький центр Айкідо Айкікай, участь в семінарах та атестація (період з 2021 року по 2025 рік), які, за підрахунками позивача, становлять 22 000 гривень, суд зазначає наступне.

З довідки ГО «УФАА» у Волинській області від 29.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається з 01.09.2021 року у Волинському регіональному відділенні УФАА Луцький центр Айкідо Айкікай. Добровольний внесок 400 гривень за 10 тренувань проводить мама ( ОСОБА_1 ).

Проте, внесок за тренуванням є добровільним, що прямо вбачається зі змісту довідки. Крім того, матеріали справи не містять доказів, щодо сплати позивачем таких внесків, що унеможливлює перевірити суму та період, за який позивач, начебто сплатила такі внески.

Окрім цього, не надано позивачем і доказів щодо придбання кімоно, як про це зазначає позивач в позовній заяві.

Позивачем долучено до позову копії квитанцій, платіжних доручень, чеків на підтвердження понесення нею витрат на утримання сина, зокрема: придбання одягу, канцелярії, поповнення мобільного телефону, послуга закордонного паспорту та інше. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача половину вартості таких витрат.

Проте, позивачем не доведено, що такі витрати були спрямовані на розвиток особливих здібностей дитини та, відповідно, бути особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України,

Крім того, суд звертає увагу, що витрати на одяг, побут, продукти харчування у розмірі 72 700 гривень, забезпечують основні життєві потреби дитини та повністю поглинаються за своєю сутністю аліментами, що стягуються на користь позивача, та не пов`язані з додатковими витратами на утримання дитини як юридичною категорією.

Щодо витрат на оздоровлення дитини (путівка на море), то суд зауважує, що такі витрати можуть відноситися до додаткових витрат в розумінні ст.185 СК України.

Однак, сторона позивача повинна довести, що дитина потребувала оздоровлення та/або відпочинку, надавши достатні докази на підтвердження цих обставин. Такими доказами можуть бути, наприклад, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність санаторно-курортного лікування тощо.

В даному випадку, позивачка зазначених обставин не довела.

Оцінивши надані позивачем документи на підтвердження понесення нею інших витрат на утримання дитини, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення із ОСОБА_2 половини витрат, згідно переліку, вказаного в позовній заяві, оскільки такі витрати суд не відносить до тих, що викликані особливими обставинами, за недоведеністю позивачем наявності особливих здібностей та досягнень дитини і що такі витрати є необхідними для розвитку таких здібностей, а також за відсутністю доказів їх понесення.

Суд також констатує, що понесення всіх заявлених до стягнення витрат є добровільним волевиявленням позивачки. Нею не доведено погодження з відповідачем необхідності понесення таких витрат, як і їх розміру.

Тільки, якщо в контексті витрат на лікування, а саме: стоматолога, та витрат на видалення бородавок, та витрат пов`язаних з консультативним висновком спеціаліста, факт неузгодження відповідних витрат з відповідачем не має вирішального значення (згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини), то в аспекті інших заявлених до стягнення витрат - цей факт має вагоме значення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача в користь позивача витрат, пов`язаних із лікуванням дитини у лікаря-стоматолога, витрат, понесених за видалення бородавок, та витрат, пов`язаних з консультативним висновком спеціаліста, що в загальному розмірі складає 17546,00 грн. Тобто, з відповідача підлягають до стягнення половина таких витрат, що складає 8 773,00 гривень додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викликані особливими обставинами (половина понесених позивачем витрат у зв`язку із лікуванням дитини: 8 773 гривень (17 546 гривень х 50 %).

Щодо судового збору.

На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам 106,26 гривень (8 773 гривень х 1 211,20 гривень/ 100 000 гривень ).

Керуючись ст. ст.10-13, 77-81, 141, 260, 263-265,280, 281, 352, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 8 773 (вісім тисяч сімсот сімдесят три) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 106,26 (сто шість) гривень 26 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 21 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова