Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №344/1740/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1740/25

Провадження № 2/344/423/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Солонинко С.А.,

за участі

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна, ОСОБА_1 , про визнання договорів купівлі-продажу від 07.09.2009 року недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 29.01.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна, ОСОБА_1 , про визнання договорів купівлі-продажу від 07.09.2009 року недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВЧИНЕНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.04.2025 клопотання про витребування доказів повернуто без розгляду особі, що її подала, на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.06.2025 витребувано по справі докази: у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни (вул. Г.Мазепи 1, м. Івано-Франківськ): копії реєстрової книги нотаріальних дій за 2007 рік із записами за реєстровими номерами 1152 та 1164; належним чином завірену копію договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та копії всіх документів на підставі яких вказаний договір був посвідчений; належним чином завірені копії договору купівлі-продажу домоволодіння від 07.09.2009 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2009 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо нерухомого майна: домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані у АДРЕСА_1 , та копії всіх документів на підставі яких вказані договори були посвідчені.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів у справі – відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач ОСОБА_2 , з урахуванням поданої уточненої позовної заяви від 15.07.2025, позов обґрунтував тим, що 07 вересня 2009 року було укладено два договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою: ( АДРЕСА_1 ), між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 де ОСОБА_3 на той момент не мала законного права власності на зазначене майно. Правочин було вчинено її представником — ОСОБА_6 (батьком) на підставі довіреності, посвідченої 12.03.200 року приватним нотаріусом. Вказані договори з боку продавця ОСОБА_3 були підписані представником — ОСОБА_6 на підставі довіреності від 12.03 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Слободян Л.А. на бланку ВМС 588612, зареєстрована в реєстрі під № 600. 10 липня 2025 року позивачу, під час офіційного ознайомлення з матеріалами нотаріальної справи, стало відомо, що на момент укладення договорів купівлі-продажу ОСОБА_3 не набувала жодних прав на вказане домоволодіння та земельну ділянку, тобто не була законним власником, а тому не мала права розпоряджатися цим майном особисто або через представника. Позивач вважає, що фактично вказане майно було відчужене особою, яка не мала на це прав, що свідчить про нікчемність правочину. На момент укладення договорів від 07.09.2009 року ОСОБА_3 не була власницею вказаного житлового будинку. У довіреності, на підставі якої діяв її батько як представник, відсутні будь-які посилання на конкретне нерухоме майно, включаючи його адресу, правовстановлюючі документи чи інші ідентифікуючі ознаки. Це свідчить про те, що представник перевищив свої повноваження, а сам правочин є нікчемним. Таким чином, договір було укладено особою, яка не мала права розпоряджатися чужим майном, а довіреність не давала таких повноважень, що є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ст. 215, 216, 638, 241 ЦК України.

Позивачу ОСОБА_2 стало відомо про обставини, що свідчать про порушення його права, лише 10.07.2025 року, під час ознайомлення і нотаріальними документами, де він вперше дізнався, що ОСОБА_3 не набувала права власності на об`єкт; довіреність не містила жодних посилань на конкретне майно. Про зміст даної довіреності позивачу не було відомо. До цього часу у позивача ОСОБА_2 не було об`єктивної можливості знати про порушення, бо позивач ОСОБА_2 не являвся стороною вказаної нотаріальної дії.

Позивач вважає, що зазначена довіреність від 12.03.2009 року, на підставі якої діяв представник ОСОБА_3 (її батько), не містить жодної згадки про конкретне нерухоме майно, його адресу, правовстановлюючі документи або інші ідентифікуючі ознаки об`єкта. Відповідно, дії представника виходили за межі наданих повноважень, що є підставою для визнання договору недійсним.

Позивач через тяжкий інсульт та подальшу інвалідність, втратив можливість контролювати належне йому майно. Сам факт укладення договорів купівлі-продажу оскаржується, оскільки позивач ОСОБА_2 не був присутнім при укладенні договору купівлі-продажу від 17.05.2007 року, свій особистий паспорт та код приватному нотаріусу Кучак Н.В. не надавав. Приватний нотаріус Кучак Н.В. не бачила ані ОСОБА_2 , ані його паспорт. В договорі купівлі-продажу за № 1152 вказано, що ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_1 . Проте, паспорт позивача, за яким було укладено договір, є недійсним (рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/21210/18). Також, 12.05.2007 року позивач повинен був вклеїти фотографію 45-річного, чого не було, тобто з 13.05.2007 паспорт не був дійсним.

Позивач стверджує, що не продавав свій будинок, гроші від продажу не отримував. Також, приватний нотаріус в договорі вказує занижену ціну вартості даного майна. Позивач купував дане майно в кредит, вартість була 350000 доларів США. Нотаріус ОСОБА_7 посвідчила договір з порушенням вимог Інструкції з нотаріату. У реєстрі нотаріальних дій також зафіксовані суперечливі записи (за №1152 не набувалось майно ОСОБА_3 , згідно реєстру договір дарування Мовчан, бланки ВЕО 562515:ВЕ0562516:ВЕ0562517), а бланк ВЕО №562516 — взагалі не існує у природі, бланк ВЕО 562517 відсуджений земельної ділянки. ОСОБА_3 набувала право власності 18.05.2007 року незаконним шляхом - спочатку за підробленим договором від 17.05.2007 року на бланку ВЕО 562517, посвідченого під № 1152 приватним нотаріусом Кучак Н.В., потім заклала майно 18.05.2007 року згідно даного договору в іпотеку на суму 499 500 доларів США, який посвідчила її тітка - приватний нотаріус Кучак Н.В. Копія реєстрової книги нотаріальних дій за 2007 рік, записи за реєстровими номерами 1252 та 1164, де під № 1152 виявилась посвідчення дії: договір дарування та під № 1164 посвідчення договору купівлі-продажу від 17.05.2007 року.

На підставі зазначених обставин, позивач просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Кучак Н.В. за № 1059 від 07.09.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстраційний № об`єкта: 8388444, адреса: АДРЕСА_1 , підписаний від імені ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Кучак Н.В. за № 1053 від 07.09 2009 року, кадастровий номер: 2610100000110020017, адреса: АДРЕСА_1 , підписаний від імені ОСОБА_3 її представником ОСОБА_6 ;

- визнати, що довіреність від 12.03.2009 року не містила повноважень на відчуження вказаного житлового будинку, що є підставою для визнання договору недійсним;

- витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_5 будинок і земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- вселити ОСОБА_2 у вказане домоволодіння та виселити ОСОБА_5 та інших осіб, які проживають без законних підстав;

- поновити строк позовної давності у зв`язку з тим, що позивачу слало відомо про порушення права лише 10.07.2025 року.

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву про здійснення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не прибули повторно, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідачів не надійшло.

Третя особа – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна в судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_1 , надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Вислухавши третю особу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 17.05.2007 ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 домоволодіння та земельну ділянку площею 0,1000 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 29, 30).

В подальшому, 07.09.2009 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено два договори купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Правочин від імені ОСОБА_3 було вчинено на підставі довіреності її представником — ОСОБА_6 (а.с.17-24).

На підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Девляшевською С.П., право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , - зареєстроване за ОСОБА_5 (а.с. 38).

Позивач вважає, що ОСОБА_3 не набувала прав власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку, оскільки договір купівлі-продажу від 17.05.2007 є нікчемними. Посилається на такі обставини, як недійсність паспорта Громадянина України ОСОБА_2 , недійсність нотаріального бланку.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає наступне.

Договір купівлі-продажу від 17.05.2007 домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про нікчемність якого стверджує позивач, вже неодноразово оспорювався та був предметом судового розгляду.

Зокрема, у рішенні Івано-Франківського міського суду від 04 квітня 2023 року (справа № 344/1640/21, провадження № 2/344/935/23) суд вказував, що: «… ОСОБА_2 вже оспорювався договір купівлі-продажу від 17.05.2007 домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , і однією з позовних вимог була вимога про визнання зазначеного договору недійсним. За результатами розгляду позову, рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.01.2019 в цивільній справі № 344/1587/16-ц позивачу в задоволенні позову відмовлено. При цьому, відмовляючи в даному позові, суд давав оцінку доводам позивача, які є аналогічні доводам зазначеним в цій справі, зокрема таким як недійсність паспорта Громадянина України ОСОБА_2 , недійсність нотаріального бланку. Проте, підстав для задоволення вимог позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу суд не знайшов, цим самим підтвердив дійсність оспорюваного правочину».

Також, суд у вищевказаному рішенні вже роз`яснював позивачу, що оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що Договір купівлі-продажу від 17.05.2007 не оспорюється в цій справі, а тому надання йому оцінки виходить за межі позовних вимог. Водночас, позивачу достеменно відомо, що вказаний договір не віднесений до нікчемних, так як він створив юридичні наслідки - перехід права власності від продавця ОСОБА_2 до покупця ОСОБА_3 , що припинило права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт. При цьому, оспорювання цього правочину в судах ОСОБА_2 здійснював неодноразово, формально змінюючи підставу, предмет, склад учасників, проте дійсність договору підтверджена судами.

Таким чином, доводи позивача про нікчемність Договору купівлі-продажу від 17.05.2007 домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , наслідки чого позивач хоче застосувати в цій справі, - безпідставні та не обґрунтовані.

Як висновок, позивач на момент звернення до суду та прийняття судом рішення не є власником домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За містом ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 не виступав стороною оспорюваних правочинів в цій справі (договори купівлі-продажу від 07.09.2009 року укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), та не є власником спірного нерухомого мана, суд вважає, що позивачем не доведено, що оспорюваними правочинами були порушені його майнові права. За таких обставин, у позивача немає підстави для звернення до суду за захистом права власності.

Як зазначалося, суд не надає юридичної оцінки оспорюваним правочинам. Відповідно, інші позовні вимоги в цій справі, зокрема вимоги щодо довіреності, витребування майна, виселення, - взаємопов`язані та похідні, в чому також слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна, ОСОБА_1 , про визнання договорів купівлі-продажу від 07.09.2009 року недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.01.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК