Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №479/1524/25 — Миколаївський апеляційний суд

19.01.26

33/812/26/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куценко О.В.,

за участю секретаря Козленко Ю.В.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( в режимі

відеоконференції)

захисника Дулдієра О.А. . ( в режимі

відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Дулдієра О.А. в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 грн.

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723136 від 14 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 13 жовтня 2025 року близько 18.00 год., АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 економічного характеру, обливши її авто невідомою речовиною, чим міг завдати шкоду потерпілій.

Постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник Дулдієр О.А. в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді.

На думку апелянта, постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказує, що судом безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_1 не вчиняв будь яких дій щодо автомобілю колишньої дружини, а також не зазначено в постанові з яких мотивів суд не взяв до уваги ці пояснення.

Стверджує, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього економічного насильства не підтверджений переконливими та беззаперечними доказами, які б не викликали обгрунтованих сумнівів у його доведеності.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723136 від 14 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 13 жовтня 2025 року близько 18.00 год., АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 економічного характеру, обливши її авто невідомою речовиною, чим міг завдати шкоду потерпілій.(а.с. 1).

Окрім пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також інспектора СРПП ВП№3 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області, суд першої інстанції дослідив надані суду матеріали та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного адміністративного правопорушення.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснив, що 13 жовтня 2025 року між ним та його колишньою дружиною виникла сварка з приводу поділу майна. При цьому, він відносно неї домашнє насильство економічного характеру не вчиняв.

Допитана судом першої інстанції потерпіла ОСОБА_4 зазначала, що мала зі ОСОБА_1 певні домовленості щодо розподілу їх спільного майна. Згідно цих домовленостей, вона 13 жовтня 2025 року приїхала за адресою, де раніше проживала зі ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_1 , де повинна була загрузити на причіп певні речі. При цьому, під"іхавши до будинку, побачила, що ворота зачинені і можливості загрузити речі не було. Коли ОСОБА_1 вийшов з двору, між ними почалася розмова як колишнім подружжям, він виражався до неї нецензурними словами, вживав ненормативну лексику, а також повідомив, що ніяке майно віддавати не буде. Після чого, вийшов до місця, де було припарковане її авто та невідомою сумішшю почав його обливати. Вона в свою чергу, побоюючись за своє життя, за цілісність майна, була змушена викликати поліцію. Після їх приїзду, ОСОБА_1 погодився і дав можливість загрузити спірне майно, а саме морозильну камеру, стіл обідній, 6 стільців.

Також судом першої інстанції було допитано інспектора СРПП ВП №3 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 , який пояснив, що 13 жовтня 2025 році він перебував на добовому чергуванні, та був викликаний в АДРЕСА_1 . По приїзду було встановлено, що між колишнім подружжям ОСОБА_6 був скандал і спір. Зі слів скаржниці, було встановлено, що ОСОБА_1 погрожував зробити підпал її авто, нецензурно виражався в іі адресу, а також чинив опір щодо вивезення нею майна. Через певний час ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_4 забрати майно, через яке був спір.

Судом першої інстанції також було досліджено інші матеріали провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №723136 від 14 жовтня 2025 року; заяву потерпілої від 13 жовтня 2025 року та її письмові пояснення ( а.п.2-3)

З заяви ОСОБА_4 до ВП №3 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області, дослідженої судом першої інстанції, вбачається, що вона просить прийняти міри стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 13 жовтня 2025 року облив її автомобіль Фольцваген НОМЕР_1 невідомою речовиною та погрожував підпалити ( а..п. 2)

За такого, посилання апелянта на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надана належна оцінка.

Так, відповідно положень частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім`ї полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 частини 1статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявні докази об`єктивного характеру, які підтверджують в діях ОСОБА_1 наявність обставин, передбачених диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Є неприйнятними твердження апелянта, що судом безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка заперечувала вину ОСОБА_1 . Враховуючи, що вона є теперішньою дружиною ОСОБА_1 , то до наданих нею пояснень слід віднестись критично, як до пояснень в межах позиції захисту, що спрямована на уникнення відповідальності її чоловіком ОСОБА_1 .

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі наведено не було.

Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.

За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Дулдієра О.А. в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 грн. – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Куценко О.В.