Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №211/13040/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Провадження № 3/211/219/26

ЄУН 211/13040/25

ПОСТАНОВА

23 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі судді Рагозіної С.О., розглянувши самовідвід судді Рагозіної С.О. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ,

В С ТА Н О В И В:

в провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , які надійшли від полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою по справі було визначено суддю Рагозіну С.О.

Суддя Рагозіна С.О. вважає за необхідне заявити собі самовідвід, мотивуючи тим, що захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснює адвокат Кіщак Анна Андріївна, з якою у судді Рагозіної С.О. укладений договір про надання професійної правничої допомоги, що може викликати сумніви у неупередженості судді під час розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями КУпАП питання відводів або самовідводів судді у справі про адміністративне правопорушення не врегульоване.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 29 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою можливого запобігання в майбутньому безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого судді в обставинах, що викликають сумніви в його об`єктивності та неупередженості при розгляді

З метою виключення сумніву щодо об`єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-якого стороннього спостерігача не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви судді Рагозіної С.О. про самовідвід.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що самовідвід судді Рагозіної С.О. є обґрунтованим, оскільки існують реальні обставини, які можуть викликати сумніви у її неупередженості та об`єктивності при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , тому самовідвід судді Рагозіної С.О. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80-81 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

самовідвід судді Дружківського міського суду Донецької області Рагозіної Світлани Олегівни у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення ЄУН 211/340/25, провадження № 3/211/219/26 відносно ОСОБА_1 , який притягується до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передати до канцелярії Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для повторного перерозподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: С.О. Рагозіна