Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 22 січня 2026 р.
Справа: №211/13505/25
Суддя: Сарат Н. О.
Справа № 211/13505/25
Провадження № 2-а/211/86/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.
секретаря судового засідання - Зоріної С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в місті Кривий Ріг адміністративну справу за позовом адвоката Соколова Володимира Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Соколов В.В., звернувся до суду з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2025 року начальником ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно нього було винесено постанову №833 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Він притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не прибув вчасно за повісткою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Копію постанови позивач отримав 17.11.2025 року. Ознайомившись із вказаною постановою, вважає її протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного. Вказує, що повістку про виклик засобами поштового зв`язку, по телефону чи за допомогою смс повідомлень він не отримував. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не надав доказів надсилання повістки, тому у відповідача не було ніяких підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з вказаним позовом. В письмових поясненнях до протоколу ним було зазначено, що ТЦК та СП 02 травня 2025 року звернулося до поліції про встановлення його місця перебування та доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу за вчинення адміністративного правпорушення, через його не явку за повісткою. Вказує, що адміністративне правопорушення було виявлено не пізніше 02.05.2025 року, тож на момент винесення постанови закінчився строк накладання адміністративного стягнення. Позивач просить скасувати постанову № 833 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.12.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надійшов відзив. Представник відповідача вказала, що уповноваженою особою ТЦК та СП правомірно складено протокол № 833 від 01.11.2025 року про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з підстав не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом та 10.11.2025 року т.в.о. начальника ТЦК та СП винесено постанову № 833 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
05.01.2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив відповідно до якого, представник відповідача просить розгляд справи здійснювати без представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. 19.06.2025 року засобами ІКС "Оберіг" була автоматично створена і відправлена поштовим оператором "Укрпошта" повістка № 2603468 з трек номером 0610233144684 від 22.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 повинен був з`явитися до ТЦК та СП. ОСОБА_1 не з`явився у визначену в повістці дату та час а саме: 10.03.2025 року о 09.00 год, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Повістка була повернута оператором "Укрпошта" з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Даний факт підтверджується сканованою копією конверту з відповідними відмітками оператора "Укрпошта" та сканованою копією самої повістки. 02.05.2025 року до Національної поліції було направлено електроне звернення Є2052171 щодо скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , яке виразилося в не явці по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаній в ній час та місце. Вказує, що посилання на статтю 38 КУпАП є недоречними, оскільки з моменту скоєння адміністративного правопорушення ще не минув 1 рік, а після виявлення громадянина на нього було одразу складено протокол. ОСОБА_1 був добре обізнаний про скоєне ним правопорушення, оскільки відповідно до даних системи ЄДРПВР "Оберіг" 12.09.2025 року ним були внесені дані про електронну пошту та номер телефону.
Представник позивача Соколов В.В. скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, в якій вказав, що відповідачем, всупереч його обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, не надані докази отриманні позивачем повістки або фіксації відмови в її отриманні.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідності до ст. 229 ч.4 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол №833 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та винесено постанову № 833 від 10.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаний в ній час та місце без поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Так, згідно пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Представник позивача посилався на закінчення строку для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, що позивач 10.03.2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Дружківка), а тому 10.11.2025 року сплив строк накладення адміністративного стягнення.
Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня, а днем виявлення є 02.05.2025 року, коли відповідач направив до Національної поліції електронне звернення Є2052171 щодо скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , яке виразилося у не явці по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаний в ній час та місце. Вказана інформація щодо направлення до Національної поліції електронного звернення Є2052171 щодо скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , яке виразилося у не явці по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаний в ній час та місце повідомлена у відзиві наданим до суду представником відповідача тимчасово виконуючим обов`язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, датою виявлення правопорушення є 02.05.2025 року - коли відповідач виявив, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаний в повістці час та місце.
Отже, постанова № 833 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн винесена 10.11.2025 року, тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 833 від 10.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов Соколова Володимира Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову № 833 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 винесену 28.10.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. О. Сарат
Оригінал: reyestr.court.gov.ua