Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №485/910/25 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №485/910/25

Суддя: Локтіонова О. В.

21.01.26

22-ц/812/170/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Миколаїв

справа №485/910/25

провадження №22-ц/812/151/26

№22-ц/812/170/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання – Лівшенком О. С.,

за участі представника відповідача ТОВ «Ютс-Агропродукт» – Приходька І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Соловйова О. В. у приміщенні суду у м. Снігурівка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за орендною платою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що 31 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Райз-Південь» укладено договір оренди землі, за яким нею передано вказаному товариству в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 4825782700:10:000:0008 та 4825782700:15:000:0034, розташовані в межах території Нововасилівської сільської ради Баштанського (раніш Снігурівського) району Миколаївської області.

28 липня 2017 року між ОСОБА_3 , ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Ютс-Агроподукт» укладені додаткові угоди №3600013 та №3600014 до договору оренди землі від 31 травня 2012 року, згідно з якими ТОВ «Райз-Південь» передав, а новий орендар – ТОВ «Ютс-Агропродукт» прийняв на себе права та обов`язки сторони орендаря. У зв`язку з вказаним договір оренди був викладений у новій редакції.

Відповідно до п.4.1 додаткових угод орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

Пунктом 4.4. додаткових угод передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюються з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше).

Згідно з п.4.5. додаткових угод орендна плата вноситься орендарем у такі строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Спадкоємцем після її смерті відповідно до свідоцтва про право на спадщину є позивач ОСОБА_1

21 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ютс-Агроподукт» укладено додаткову угоду до договору оренду землі від 31 травня 2012 року, за якою сторони домовилися про заміну орендодавця з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що відповідач за 2022-2024 роки свої зобов`язання за договором оренди щодо виплати орендної плати не виконував належним чином, позивач просив розірвати договір оренди від 31 травня 2012 року та стягнути з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на його користь орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825782700:10:000:0008 у розмірі 14 445,44 грн, а саме, за 2023 рік – 7222,72 грн та за 2024 рік – 7222,72 грн, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825782700:15:000:0034 у розмірі 11 466,60 грн, а саме, за 2022 рік – 2826,04 грн, за 2023 рік – 4320,28 грн, за 2024 рік – 4320,28 грн, а також судовий збір.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ТОВ «Ютс-Агропродукт» проти задоволення позову заперечувало, вказуючи, що внаслідок збройної агресії російської федерації, тимчасової окупації та ліквідації наслідків бойових дій ТОВ «Ютс-Агропродукт», яке здійснювало діяльність на території Баштанського (раніш Снігурівського) району Миколаївської області, було позбавлено можливості у 2022-2024 роках здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням. Внаслідок бойових дій територія, на якій розташовані земельні ділянки, є забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлювало її використання. Таким чином, у відповідача відсутня вина у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022-2024 роки на підставі ч.6 ст.762 ЦК України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2025 року ТОВ «Перемога-Плюс» залучено до участі у справі у якості співвідповідача.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 31 травня 2012 року за земельну ділянку площею 2,81 га, кадастровий номер 4825782700:10:000:0008, за 2023-2024 роки в сумі 7641,33 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 31 травня 2012 року за земельну ділянку площею 3,0 га, кадастровий номер 4825782700:15:000:0034, за 2023-2024 роки в сумі 4570,27 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 456,67 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несплати йому відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за вказані роки у визначеній судом сумі. Суд вважав ці вимоги позивача обґрунтованими, бо відповідач, на думку суду, не довів відсутність у нього обов`язку сплачувати орендодавцю орендну плату за ці роки.

Однак відповідач звільнений від сплати орендної плати за 2022 рік у зв`язку з окупацією території, де знаходяться орендовані земельні ділянки, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Щодо стосується вимоги про розірвання договору оренди землі, суд вважав, що істотне порушення умов договору оренди землі з боку відповідача відсутнє.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Ютс-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що неможливість використання земельних ділянок була обумовлена їх розташуванням на тимчасово окупованій території, фактичним знищенням майна Товариства та потенційним замінуванням ділянок.

За такого Товариство на підставі ч.6 ст.762 ЦК України звільнено від обов`язку сплачувати орендну плату позивачу за вказані ним роки.

Також ТОВ «Ютс-Агропродукт» вказувало, що не є належним відповідачем у справі, бо 17 квітня 2025 року відчужив право оренди спірних ділянок ТОВ «Перемога-Плюс».

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення у цій частині про задоволення цих вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначав, що з нарахованого у березні 2024 року доходу у розмірі 55 766,16 грн, виплачено 10 874,40 грн, однак, як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, кошти у розмірі 10 874,40 грн не виплачені позивачу в рахунок часткового погашення заборгованості з орендної плати, а лише сплачені за нього як податковим агентом суми податку на дохід (10 037,91 грн) та військового збору (836,49 грн).

Судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що відповідні кошти виплачені позивачу вже після сплати військового збору за ставкою 5% та податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Отже заборгованість у розмірі 4 070,29 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825782700:15:000:0034 та 6 804,11 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825782700:10:000:0008 у 2023 році підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом також, на думку апелянта, зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі через майже відсутню заборгованість за 2023 рік.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Ютс-Агропродукт», у якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Позивач вказував, що відповідач не підтвердив доказами відсутність можливості здійснювати господарську діяльність у 2023-2024 роках на території Нововасилівської сільської ради Баштанського (раніш Снігурівського) району Миколаївської області.

Доказів обстеження земельних ділянок на предмет їх забруднення вибухонебезпечними предметами, складання актів, внесенні інформації до реєстру, відповідно до Порядку ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, затвердженого постановою КМУ №740 від 07.06.2024, визнання непридатними, звільнення від оподаткування у зв`язку із забрудненням земельних ділянок вибухонебезпечними предметами відповідачем не надано.

Щодо твердження відповідача про те, що він не є належним відповідачем позивачем зазначено, що ним заявлені позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за 2022-2024 роки, коли право оренди земельних ділянок належало ТОВ «Ютс-Агропродукт». За такого ТОВ «Ютс-Агропродукт» є належним відповідачем за його вимогами.

Фактичні обставини справи

31 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Райз-Південь» укладено договір оренди землі, за яким нею передано вказаному товариству в оренду дві земельні ділянки: із кадастровим номером 4825782700:10:000:0008 площею 3,00 га та кадастровим номером 4825782700:15:000:0034 площею 2,81 га, розташовані в межах території Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

28 липня 2017 року між ОСОБА_3 , ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Ютс-Агроподукт» укладені додаткові угоди №3600013 та №3600014 до договору оренди землі від 31 травня 2012 року. Згідно вказаних додаткових угод зі згоди орендодавця орендар ТОВ «Райз-Південь» передає, а новий орендар – ТОВ «Ютс-Агропродукт» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в договорі оренди.

Пункт 4 додаткових угод свідчить, що сторони домовились викласти договір оренди в іншій редакції.

Згідно з п.3.1 додаткових угод договори укладено строком до 09 грудня 2029 року.

Відповідно до п.4.1 додаткових угод орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

Пунктом 4.4. додаткових угод передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюються з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше).

Згідно з п.4.5. додаткових угод орендна плата вноситься орендарем у такі строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі. Орендна плата може бути перерахована на користь орендодавця як орендарем, так і за його дорученням останнього, третьою особою, що вважається належним виконанням умов даного договору.

Пунктом 9.4 додаткових угод на орендаря покладено обов`язок вчасно сплачувати всі належні за договором орендні платежі.

За положеннями п.12.3, 12.4 додаткових угод дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом. Не вважається підставою для розірвання (припинення) договору затримка до шести місяців в виконанні зобов`язання, передбаченого у п.4.5 даного договору.

Згідно з п.13.2 додаткових угод сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05.07.2023.

21 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ютс-Агроподукт» укладено додаткові угоди до договору оренду землі від 31 травня 2012 року, за якими сторони домовилися про заміну орендодавця з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 від 05 травня 2025 року вбачається, що ТОВ «Ютс-Агропродукт» не сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за земельну ділянку у 2022-2024 роках. У березні 2024 року товариство нарахувало позивачу дохід у вигляді орендної плати у сумі 55 766,16 грн, вказало, що виплатило 10 874,40 грн доходу. Вказана сума була спрямована на сплату податку у сумі 10 037,91 грн та військового збору у сумі 836,49 грн.

17 квітня 2025 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» відчужило право оренди вказаних земельних ділянок ТОВ «Перемога-Плюс» на строк один рік, що підтверджується договором №1704/25-27 від 17 квітня 2025 року відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок.

За положеннями п.2.3, 5.1 договору №1704/25-27 до покупця переходять усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами); договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань – до повного їх виконання.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №427785783 від 20 травня 2025 року право оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 4825782700:10:000:0008 та 4825782700:15:000:0034 зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року №1704/25-27.

Відповідно до наказів Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року №309 та Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Снігурівська міська територіальна громада у період з 19.03.2022 по 11.11.2022 перебувала у тимчасовій окупації, зараз належить до території можливих бойових дій.

За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Згідно з інформацією Снігурівської міської військової адміністрації від 28.08.2025 та актом №63 візуального обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 4825782700:10:000:0008 та 4825782700:15:000:0034 від 12.08.2025 земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням, зібраний врожай зернових сільгоспкультур 2025 року. Пільга зі сплати земельного податку за ці земельні ділянки у 2022-2025 роках не надавалася.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а позивача – не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несплати йому відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за вказані роки у визначеній судом сумі. Суд вважав ці вимоги позивача обґрунтованими, бо відповідач, на думку суду, не довів відсутність у нього обов`язку сплачувати орендодавцю орендну плату за ці роки.

Однак, на думку суду, відповідач звільнений від сплати орендної плати за 2022 рік у зв`язку з окупацією території, де знаходяться орендовані земельні ділянки, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Щодо стосується вимоги про розірвання договору оренди землі, суд вважав, що істотне порушення умов договору оренди землі з боку відповідача відсутнє.

Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині вирішення вимог, за якими він відмовив у задоволенні, але не може погодитися з висновком суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати за 2023-2024 роки, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Згідно з п.13.2. додаткових угод від 28.07.2017 сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Стаття 11 Закону України «Про протимінну діяльність» передбачає, що після проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування держава шляхом видачі сертифіката бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов`язаних із вибухонебезпечними предметами. Повноваження щодо видачі сертифіката покладаються на центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування.

Порядок передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування визначається нормативними документами у сфері протимінної діяльності (національними стандартами з протимінної діяльності).

Контроль якості розмінування територій, які підлягають передачі від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, здійснюється акредитованим органом інспектування на безоплатній основі.

За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Доказів проходження у 2023-2024 роках процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування суду представлено не було.

За такого колегія суддів вважає, що відповідач ТОВ «Ютс-Агропродукт» з поважних причин не міг обробляти орендовані земельні ділянки у 2023-2024 роках, а отже і сплачувати позивачу орендну плату.

Враховуючи викладене, він звільнений від сплати орендної плати за вказані роки, оскільки орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За вказаного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги акт візуального обстеження належних позивачу земельних ділянок від 12 серпня 2025 року, оскільки він доводить, що новий орендар у 2025 році став обробляти ділянку. Доказів безпідставного невиконання відповідачем ТОВ «ЮТС Агропродукт» умов договору оренди у 2023-2024 роках позивач суду не представив.

З урахуванням вказаного вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Висновок суду про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі у зв`язку з викладеним є правильним, оскільки судом не встановлено систематичності невиплати орендної плати.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. та розподілу судового збору з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в іншій частині підлягає залишенню без змін, оскільки відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Висновки щодо судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ним частині, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі

2906,88 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про стягнення орендної плати за 2023-2024 роки та розподілу судового збору скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 2906,88 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 23 січня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua