Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №484/3208/25 — Миколаївський апеляційний суд

21.01.26

22-ц/812/105/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/3208/25

Номер провадження: 22-ц/812/105/26 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Серебрякової Т.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді - Шикері І.А. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (надалі - ТОВ «Південь Агро Інвест») про розірвання договору оренди землі, стягнення пені та індексації,

в с т а н о в и л а:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі, стягнення пені та індексації.

Позов обґрунтовано тим, їй на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0503, 4825486300:01:000:1562, 4825486300:05:000:0595, 4825486300:01:000:1563, що знаходяться в межах території Синюхино - Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 грудня 2014 року між нею та ПСП імені Т.Г. Шевченка було укладено договір оренди землі № 000563, за умовами якого ОСОБА_1 передала вищевказані земельні ділянки в користування товариству.

В подальшому, 24 квітня 2017 року між нею, ПСП імені Т.Г. Шевченка було укладено Додаткову угоду № 001031 про зміну орендаря та розміру орендної плати.

Відповідно до п.4.1. умов додаткової угоди орендна плата вноситься орандарем у грошовій формі в розмірі 11186,94 грн за рік оренди. Пунктом 4.5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Згідно з пунктом п.4.7. додаткової угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. А пунктом 9.4 Договору передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний вчасно сплачувати всі належні за договором орендні платежі.

Сплата орендної плати здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на її картковий рахунок у АТКБ «Приватбанк» з грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов Договору оренди землі. Так, за 2021 рік та 2022 рік орендна плата остаточно була виплачена лише 07 березня 2023 року. Орендна плата за 2023 рік була виплачена 17 листопада 2023 року, а за 2024 рік остаточно була виплачена 06 лютого 2025 року.

Посилаючись на викладене та на систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендної плати в повному обсязі, а також без урахування індексації, позивачка просила суд розірвати договір оренди землі №000563 від 01 грудня 2014 року, укладений між нею та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП імені Т.Г. Шевченко) кадастрові номери земельних ділянок 4825486300:07:000:0503, 4825486300:01:000:1562, 4825486300:05:000:0595, 4825486300:01:000:1563, зареєстрований в Державному реєстрі іншого речового права за номерами 8103975, 8103961, 8103925, 8103939, від 16 грудня 2024 року, а також стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на її користь пеню в розмірі 2942, 97 грн, індексацію в розмірі 4885,03 грн, а всього 7828 грн. Крім цього, позивачка також просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 126 ЦПК України.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі, стягнення пені та індексації. Ухвалено розірвати договір оренди землі № 000563, який було укладено 01.12.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченка), кадастрові номери: 4825486300:07:000:0503, 4825486300:01:000:1562, 4825486300:05:000:0595, 4825486300:01:000:1563, зареєстрований у Державному реєстрі іншого речового права за номерами 8103975, 8103961, 8103925, 8103939 від 16 грудня 2014 року. Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 пеню, в розмірі 2 942,97 грн. та індексацію, в розмірі 4 885,03 грн, а всього стягнути 7 828 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки мало місце систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, наявні підстави для його розірвання.

Крім того, з урахуванням п. 4.7 Договору та через невчасну виплату орендної плати відповідачем, суд вважав за необхідне стягнути пеню за 2022 рік у сумі 2025,39 грн, за 2023 рік - 861,63 грн, за 2024 рік - 55,95 грн, а всього 2942,97 грн.

До того ж умовами додаткових угод передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації на рік, яка за 2022-2024 роки з урахуванням коефіцієнту індексації становить 4885,03 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Південь Агро Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сплата орендної плати не в повному обсязі, а також не в строк, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» не є підставою для розірвання договору оренди землі. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки «систематичність», має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата орендної плати. Таким чином, в даній справі така санкція, як розірвання договору, не може бути застосована з огляду на неістотні та нетяжкі порушення договору.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити в повному обсязі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце й час судового розгляду повідомлені належними чином, причини неявки не повідомили.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0503, 4825486300:01:000:1562, 4825486300:05:000:0595, 4825486300:01:000:1563, що знаходяться в межах Синюхино - Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.24-36).

01 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПСП імені Т.Г. Шевченка був укладений договір оренди землі № б/н, за умовами якого позивачка передала ПСП імені Т.Г. Шевченка в оренду вказані вище земельні ділянки строком на 5 років до 01 грудня 2019 року (а.с.18- 20).

24 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСП імені Т.Г. Шевченка було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни в договір оренди землі, виклавши його в цілому в новій редакції ( а.с.21-23).

Згідно п.3.1 додаткової угоди договір оренди укладено терміном до 30 листопада 2026 року.

Пунктом 4.1. передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за 2017 рік в розмірі 23602,90 грн, а починаючи з 2018 року та подальші роки дії договору оренди в розмірі 11 186,94 грн за рік оренди.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше (п.4.4. додаткової угоди).

Орендна плата вноситься орендарем до 01 вересня кожного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв?язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів або в іншій формі, погодженій сторонами.

Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем так і за його доручення «третьою особою», що буде належним виконанням умов даного Договору (п.4.5 )

Згідно з п.4.6 угоди розмір орендної плати переглядається один раз на 7 років у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, п.4.7. Додаткової угоди встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 9.4 угоди, окрім іншого, встановлено, що орендар зобов`язаний вчасно сплачувати всі належні орендні платежі.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати за користування належними йому на праві власності земельними ділянками у період 2021-2024 років, що свідчить про систематичність.

Згідно із умовами договору орендна плата за 2021 - 2024 роки мала бути сплачена у сумі 11 186, 94 за кожен рік.

Між тим, як убачається з виписки по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 , 07 березня 2023 року на карту ОСОБА_1 були зараховані кошти у сумі 23,52 грн як залишок не виплаченої орендної плати за 2021 рік, 11 029, 43 - орендна плата за 2022 рік (а.с.41).

17 листопада 2023 року на вказану картку було зараховано 11 029, 43 грн орендної плати за 2023 рік, а 06 вересня 2024 року зараховано 11 029, 43 грн в якості орендної плати за 2024 рік (а.с. 42, 43).

Вказане свідчить про те, що орендна плата виплачувалась як з порушенням встановленого умовами додаткової угоди строку так і не в повному обсязі.

Вказані обставини відповідачем ТОВ «Південь Агро Інвест» не спростовані, а навпаки визнані.

Задовольнивши позовні вимоги, щодо розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції, послався на їх доведеність та обґрунтованість.

З таким висновком суду колегія погоджується з огляду на наступне.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

За вимогами статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Суд першої інстанції, установивши, що ТОВ «Південь Агро Інвест» не виплачувало ОСОБА_1 протягом дії договору своєчасно та систематично орендну плату за земельні ділянки, на підставі укладеного між ними договору про оренду землі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримував того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, встановивши, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди, з урахуванням зазначеної додаткової угоди, виникла внаслідок систематичної несплати в повному обсязі ним періодичних платежів за 2021 та 2024 роки, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні вказаного договору, що фактично призвело до неможливості досягнення нею цілей згаданого правочину, а допущені відповідачем порушення договору відповідають критерію «істотності» в контексті частини другої статті 651 ЦК України, які є підставою для розірвання договору оренди земельних ділянок.

Щодо стягнення з відповідача неустойки за порушення строків виплати орендної плати.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Так, у пункті 4.7 додаткової угоди від 24 квітня 2018 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0.1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Отже, за прострочку орендарем виплати орендної плати за 2022 - 2024 роки передбачена сплата пені, яку правомірно стягнув суд першої інстанції в загальному розмірі 2942,97 грн, погодившись із розрахунком позивача, який ґрунтується на визначеному у договорі розміру пені та періоду прострочення.

Щодо стягнення суми індексації орендної плати.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4.4. додаткової угоди від 01 березня 2018 року обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше). При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Отже сторони при укладанні договору оренди домовилися, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/ нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Тому суд першої інстанції правомірно стягнув суму індексації орендної плати, яку вимагав позивач, виходячи із розміру орендної плати та коефіцієнту індексації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Сукупний індекс інфляції розраховуються шляхом множення щомісячних індексів за період існування боргу.

Встановивши, що при нарахуванні/виплаті орендної плати ТОВ «Південь Агро Інвест» не враховувало індексацію, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 4 885,03 суми індексації.

Тобто ТОВ «Південь Агро Інвест» повинно було виплати орендну плату за 2022- 2024 роки з урахуванням зазначеної індексації.

Аргументи апеляційної скарги щодо неістотності порушень умов договорів оренди землі колегія суддів відхиляє з огляду на те, що невиплата орендної, виплата її не в повному обсязі та з порушенням строків такої виплати відбувалась протягом тривалого часу у період 2021-2024 років та як наслідок позбавила орендодавця фінансової вигоди, на яку він розраховував при передачі восьми земельних ділянок в оренду. Отже, такі порушення умов договору, на думку колегії суддів апеляційного суду, є суттєвими.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно на підставі наявних у справі доказів, яким надав належну оцінку, встановив обставини справи, правильно визначився із застосуванням до них норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дотримався вимог процесуального закону, а тому дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Згідно із підпунктом «в» пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: Т.В. Серебрякова

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 23 січня 2026 року.