Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №686/37740/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/37740/25

Провадження № 2-а/686/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі – Боднар А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що постанова №3745 від 25.03.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки він не отримував жодних листів рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.

У постанові №3745 від 25.03.2025 року зазначається, що повістка надсилалась йому з метою уточнення облікових даних, за адресою прописки, однак ним жодної повістки не отримано, в резерві під час уточнення дане свідчить про те, що повістку він не отримував.

Враховуючи те, що він неодноразово подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви на отримання відстрочки, відвідував особисто ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання відстрочки, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. На момент направлення повістки в системі «ОБЕРІГ» містилась вся необхідна інформація, а також направлено належним чином документи для оформлення відстрочки особисто прибув в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ніким не було повідомлено про те, що на нього на момент подачі заяви на відстрочку 19.02.2025 року, було подано у розшук через неявку по повістці. А отже ним було вжито всіх заходів щодо інформування ІНФОРМАЦІЯ_2 , про наявність права на відстрочку та її належне оформлення.

З протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови не зрозуміло які саме дані він мав оновити оскільки у нього згідно із застосунком «Резерв +» не міститься відомостей про порушення військового обліку та у 2024 році ним було вчасно оновлено військово-облікові дані про що у нього у застосунку Резерв + наявна графа «дані уточнено вчасно».

Відповідно до застосунку резерв + у нього наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на даний час продовжена відстрочка до завершення мобілізації.

Також не зважаючи на оновлення ним даних ІНФОРМАЦІЯ_3 як зазначається у постанові повістка надсилалась на адресою місця постійного проживання, однак він такої повістки не отримував, на постійній основі перебуває за місцем проживання, відлучався лише до лікарні адже здійснює догляд за особою що його потребує, на основі чого має право на відстрочку, та реалізував її.

Таким чином йому належним чином не відправлялась повістка рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за адресою його реєстрації та невідомо, які саме дані він повинен був уточнити, оскільки отримував відстрочку від призову на військову службу та оновив свої дані у застосунку «Резерв +». Оскаржувана постанова теж не містить жодних відомостей, які саме дані мав уточнити позивач.

Він не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .

Крім того, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Враховуючи те, що він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з`ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.

Так як дану повістку було направлено засобами оповіщення для Гвардійської ОТГ, однак жодної відомості про те, чи було таке оповіщення здійснення, якщо такий громадянин відсутній то які засоби оповіщення ще здійснювались, для належного повідомлення. А у разі відмови підтвердження в письмовому вигляді.

Він не отримував жодного повідомлення стосовно виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Так як постійно проживає за адресою місця прописки, не відлучався.

Враховуючи вищевикладене оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання неправомірною та справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З врахуванням наведеного позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову №3745 від 25.03.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати на розгляд справи.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу без його участі в задоволенні позовних вимог просив відмовити, враховуючи, що позивача повідомлено про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений законом спосіб та враховуючи, що ним у позові не наведено поважності причин неприбуття за викликом у визначений у ній строк, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою № 3745 від 25.03.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1КУпАП від 12.03.2025р. №234, про те, що 12.03.2025р. о 11год. 22хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебував в розшуку, у зв`язку з тим, що не прибув 09.01.2025р. на 9-00год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по розпорядженню начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №134 від 06.01.2025р. виданого на ІНФОРМАЦІЯ_4 , причин неявки не повідомив, чим порушив вимогиабзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Під час розгляду справи в поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що йому не повідомляли про повістку, згідно документів по догляду за матір`ю він почав збирати документим в день надходження повістки, до цього часу доказів наявності права на відстрочку не надав, відомостей про своєчасне уточнення даних не надав. Згідно Акту №81 від 08.01.2025 року, представники ОТГ зазначили, що ОСОБА_1 відсутній за місцем проживання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП оскаржуваною постановою було постановлено накласти на нього штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.п. 40, 41, 46, 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Повістки для оповіщення представниками структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій доставляються керівнику районної (міської) держадміністрації (військової адміністрації), керівнику виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, керівнику підприємства (установи, організації) разом із розпорядженням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов`язаних.

Старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.

На вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина України (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно військово-облікового документа роздрукованого з застосунку «Резерв +» позивач: військовозобов`язаний, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; йому надано відстрочку до 10.01.2026р. на підставі п.9 ч.1 ст.23. Також у вказаному військово-обліковому документі наявна відмітка, що «дані уточнено вчасно».

Представником відповідача на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови суду надано копію повістки №134/1 на ім`я ОСОБА_1 , про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.01.2025р. о 9:00год; розпорядження №134 Голові Гвардійської ОТГ про необхідність оповіщення військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Додатку 1, в т.ч ОСОБА_1 ; копію акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 10.01.2025р., та акту відвідування помешкання особи від 08.01.2025р. №81, згідно якого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 під час оповіщення був відсутній.

Разом з тим, вказані докази не підтверджують належного (відповідно до вимог чинного законодавства) оповіщення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.01.2025р. 9:00год..

Інших належних та допустимих доказів, в т.ч. відеозапису, на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.

З наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Крім наведеного, слід зазначити, що відповідачем було складено протокол відносно ОСОБА_1 № 234 від 12.03.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а згідно оскаржуваної постанови на останнього накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і слід скасувати постанову № 3745 від 25.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_1 , згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу

При задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24.12.2025 року між АО "Хмельницьке міське об`єднання адвокатів" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №206, предметом якого є надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 вказаного Договору, обсяг та вартість послуг (робіт) за даним Договором визначається в Актах про надання правової допомоги (юридичних послуг) та виконаних робіт. Оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом протягом 2-х календарних днів з моменту підписання даного Договору в безготівковому порядку на офіційні банківські рахунки Виконавця.

24.12.2025 року адвокатом Уродою О.В. та Бойко В.П. було підписано Акт №1 про надання юридичних послуг та виконаних робіт, згідно якого Виконавець згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №206 від 24.12.2025р. надав, а Замовник прийняв юридичні послуги (виконані роботи) Виконавця, детальний опис яких вказаний в п.2 даного Акту. Загальна вартість, вказаних у п.2 даного Акту, послуг (виконаних робіт) виконавця наданих Замовнику становить 15000грн.

Разом з тим, зі змісту вказаного Акту вбачається, що сторонами включено до вартості витрат на правничу допомогу 4000грн. за участь у судових засіданнях, та складання процесуальних документів по справі. Однак, адвокат у даній справі участі в судових засіданнях не приймав, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Не обґрунтовано адвокатом і складання яких саме процесуальних документів було включено у дану суму, враховуючи, що вартість складання адвокатом позовної заяви у Акті зазначено окремо і вартість такої послуги становить 5000грн..

Отже, поданими позивачем та його представником доказами доведено надання позивачу адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції на суму 11000грн..

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Відповідачем до суду не подано заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи наведене вище, виходячи з принципу співмірності, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у даній справі у розмірі 11000грн., які позивач зобов`язаний сплатити адвокату Уроді О.В., згідно умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №206 від 24.12.2025р., акту про надання юридичних послуг від 24.12.2025р., рахунку від 24.12.2025р., і які на переконання суду, є реальними витратами, доведені належними доказами та достатніми і співмірними із часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих ним послуг.

Приймаючи до уваги те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60грн., та обгрунтованість витрат на правничу допомогу в розмірі 11000грн., суд приходить до висновку, що слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору та 11000грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 11605,60 грн.

Керуючись, ст.ст.7,9, 210, 210-1 ч.3, 247,251,278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229,286 КАС України,суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3745 від 25.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_1 , згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору та 11000грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 11605,60 грн.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: