Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №686/12246/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12246/25

Провадження № 2/686/2883/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 січня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Порозової І.Ю.,

за участю секретаря – Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В травні 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач вказав, що ОСОБА_1 21.06.2024 року уклала з Банком кредитний договір ABH0CT155101718953554777, щодо надання останній кредиту в розмірі 84300 грн. строком на 60 місяців (тобто до 20.06.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Станом на 01.05.2025 року заборгованість за даним кредитним Договором складає 106920,70грн., яка складається з: 83415,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22676,08грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 829,35грн. пені.

З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2024 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» електронний кредитний договір ABH0CT155101718953554777 «Швидка готівка», за яким їй видано кредиту в розмірі 84300 грн. строком на 60 місяців (тобто до 20.06.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Позичальник допустила прострочення виконання зобов`язання та станом на 01.05.2025 року заборгованість за даним кредитним Договором складає 106920,70грн., яка складається з: 83415,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22676,08грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, також банком нараховано 829,35грн. пені.

Вказане підтверджено заявою про надання послуги «Швидка готівка» від 21.06.2024 року; паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка»; заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту від 29.04.2024 року; анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 29.04.2024 року; таблицею обчислення загальної вартості кредиту; розрахунком заборгованості; випискою по кредиту.

Факт видачі кредиту підтверджено меморіальним ордером № TR.36924629.32489.65455 від 21.06.2024 року.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором підтверджено матеріалами справи. Існування кредитних відносин підтверджено зібраними у справі доказами та розрахунком заборгованості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 1050 ЦК України за змістом якої, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахованих процентів.

Тому у суду наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку із відповідача заборгованості за кредитним договором ABH0CT155101718953554777 від 21.06.2024 року, яка утворилася станом на 01.05.2025 року у сумі 106091,35грн., з яких: 83415,27 грн. – заборгованість за кредитом, 22676,08 грн. – заборгованість за відсотках.

Нарахування пені в сумі 829,35 грн. суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до вимог п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України- у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином позов задовольняється частково та пропорційно до суми стягнутого боргу, відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2403,61 грн.(106091,35х2422,40/106920,70).

Керуючись ст.526-530, 1046-1048, 1050, 1954 ЦК України, ст. 3, 12, 6-16, 81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101718953554777 від 21.06.2024 року в сумі 106091,35 грн., з яких: 83415,27 грн. – заборгованість за кредитом, 22676,08 грн. – заборгованість за відсотками та 2403,61 судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: