Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №675/1423/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1423/25

Провадження № 2/675/138/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (по тексту рішення – ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (по тексту рішення – ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020 в сумі 12584,00 грн, із яких: заборгованість за кредитом становить 4000,00 грн; заборгованість за процентами – 8584 грн, а також стягнення 2422,40 грн сплаченого судового збору та 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 03.03.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3419716732/256339, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 4000,00 грн строком на 16 день із сплатою відсотків у розмірі 1,85 % на добу.

31.05.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги і до ОСОБА_2 .

У свою чергу 03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021 ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 12584, 00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 8584, 00 грн.

З огляду, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором відповідачем у встановлений строк не була погашена, то на думку позивача наявні підстави для повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2026 просив позов задовольнити частково виключно в сумі 4000, 00 грн., тобто підстав для стягнення процентів не вбачав за їх недоведеністю, та наявністю у його довірителя у період укладення кредитного договору статусу військовослужбовця, а на даний час – 2 групи інвалідності.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.03.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено договір №3419716732/256339 про надання фінансового кредиту.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору ТОВ «ГОУФІНГОУ» надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 16 днів, тобто до 18.03.2020, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу; тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.4 договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Як вбачається з вказаного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

При цьому, у відповідності до вказаного договору вбачається, що в ньому зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №3419716732/256339 від 03.03.2020 сторони погодили графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту в розмірі 5184,00 грн, де 4000,00 грн – сума кредиту, 1184,00 грн – сума нарахованих процентів.

Договір про надання фінансового кредиту та додаток №1 до договору підписано відповідачем електронним підписом.

Згідно довідки про ідентифікацію, надану ТОВ «ГОУФІНГОУ», відповідач ідентифікований товариством шляхом надсилання одноразового ідентифікатор 03.03.2020. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі www.gofingo.com.ua.

Тим самим, усі основні умови кредитування доведені відповідачу, зокрема процентна ставка та умови її застосування.

Суд констатує, що ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №3419716732/256339 від 03.03.2020 виконало та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі, передбаченому договором, в сумі 4000,00 грн, що підтверджується інформацією, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 12.12.2025 №БТ/Е-21185.

У відповідності до наданої інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 12.12.2025 №БТ/Е-21185 вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 банком була емітована, зокрема, платіжна картка № НОМЕР_2 .

Також банк повідомив, що 03.03.2020 на картковий рахунок № НОМЕР_3 було успішно зараховано кошти у сумі 4000,00 грн., що підтверджено і відповідною випискою за договором.

Тим самим є доведеною обставина, що номер рахунка - маска картки НОМЕР_1 належить відповідачу, і саме на неї 03.03.2020 було успішно зараховано кошти у сумі 4000,00 грн.

Крім цього встановлено і те, що 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» ТА ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020 в сумі 12584, 00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 8584, 00 грн.

У подальшому 03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору відступлення права вимоги кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону – кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020 в сумі 12584, 00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 8584, 00 грн.

У відповідності до матеріалів справи 27.05.2025 ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог судом враховано також наступні обставини та застосовано наступні норми права.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

При укладенні будь-якого договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «ГОУФІНГОУ» і ОСОБА_2 уклали в електронній формі кредитний договір, у якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «ГОУФІНГОУ» перерахувало грошові кошти (4000,00 грн) на картковий рахунок ОСОБА_2 , що не заперечується і самим відповідачем, який у свою чергу не повернув кредит, не сплатив проценти в установлені кредитним договором строк і розмірі.

Надалі ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» право вимоги до ОСОБА_2 за спірним кредитним договором, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», в свою чергу, відступило право вимоги позивачу до ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено договір №3419716732/256339 про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 4000,00 грн строком на 16 днів у безготівковій формі.

Відповідно до п. 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу.

Пунктом 3.3.3 даного договору сторони погодили, що клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, у повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

На підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту №3419716732/256339 від 03.03.2020 позивачем надано суду виписку з особового рахунка, яка не містить обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача по відсотках в сумі 8584, 00 грн, зокрема у ній не зазначено періоду нарахування таких відсотків, процентну ставку.

Отже, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку нарахованих процентів в сумі 8584, 00 грн із врахуванням умов договору кредиту. Також ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування та сплати відповідачем нарахованих процентів по кредиту відповідно до умов кредитного договору.

При цьому згідно графіку розрахунків (додаток №1 до договору) сума нарахованих процентів за 16 день кредитування кредитом становить 1184, 00 грн.

Тому суд вважає, що стягненню із ОСОБА_2 підлягають проценти за 16 днів користування кредитом за період з 03.03.2020 по 18.03.2020 у розмірі 1184, 00 грн.

У свою чергу відповідачем та його представником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №3419716732/256339 від 03.03.2020 в розмірі 5184, 00 грн, а саме: 4000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 1184, 00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Покликання представника відповідача про відсутність підстав для стягнення заборгованості по процентах по вказаному договору є необгрунтованими та спростовуються наяними та дослідженими матеріалами справи.

З огляду на час укладення кредитного договору та період за який нараховано проценти, тобто до моменту проходження відповідачем військової служби в Збройних силах України, що підтверджується наданою його представником довідкою військової частини НОМЕР_4 від 10.06.2025 №693/35477, підстав для відмови у задоволенні позову в частині стягнення процентів в сумі 1184, 00 грн, суд не вбачає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач по справі ОСОБА_2 звільнений від сплати судових витрат на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так як є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується матеріалами справи, суд відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне компенсувати позивачу - ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених вимог (41, 20 %) у розмірі 998, 03 грн.

У частині заявлених витрат на правничу допомогу, суд врахував наступне.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правової допомоги №42649746 від 11.07.2025; акт від 15.09.2025 про отримання правової допомоги; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №9542 від 15.09.2025; рахунок №15.09.2025-9 від 15.09.2025; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №8096/10, виданим Пархомчуку С.В.

Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, витрати на правову допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 4326, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ – 44243120) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №3419716732/256339 від 03.03.2020 у розмірі 5184 (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ – 44243120) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ – 44243120) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4326 (чотири тисячі триста двадцять шість) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.01.2026.

Суддя Олександр Король