Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №608/3075/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Справа № 608/3075/25

Номер провадження1-кп/608/242/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з Державною установою «Хмельницький слідчий ізолятор» кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025240000000999 від 15 вересня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заліщики Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, військовозобов`язаного, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2025 року за ч. 3 ст. 332, ст. 69 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два роки із конфіскацією майна, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вимогами п. 1 додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» - зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що закуповуються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного Кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об`єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам - загального статусу, виданий бути не може.

Разом з тим, ОСОБА_3 , в порушення вимог вказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами та вогнепальною зброєю, вчинив незаконне зберігання вогнепальної нарізної зброї марки МКМ-072СБ, калібр 7,62 мм № НОМЕР_1 , на яку отримав дозвіл 22.06.2016 № НОМЕР_2 , виданий ГУНП у Львівській області, який діяв до 22.06.2022 та бойових припасів в кількості ста п`ятдесяти патронів, які є військовими боєприпасами до нарізної стрілецької вогнепальної зброї, 7, 62 мм.

Так, 24.06.2025 працівниками поліції, під час проведення санкціонованого обшуку житла особи, за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , був встановлений факт незаконного зберігання, без передбаченого законом дозволу ОСОБА_3 бойових припасів, а саме: ста п`ятдесяти патронів, які є військовими боєприпасами до нарізної стрілецької вогнепальної зброї, 7, 62 мм проміжними патронами, з кулею зі сталевим осердям, виготовлені промисловим способом, з яких: сто двадцять дев`ять патронів виготовлені на Климівському штампувальному заводі (СРСР), 1980 р. в; чотири патрони на Луганському верстатобудівному заводі, (СРСР) 1973 та 1974 р. в., сімнадцять патронів виготовлені компанією «RomArm NС» (Румунія), 1978 та 1979 р. в. Ці патрони призначені для стрільби з нарізної стрілецької вогнепальної зброї, 7,62 мм автоматів (АК, АКМ, АКМС), карабінів (СКС), ручних кулеметів РКК та іншої зброї калібру 7,62 х 39 мм.

Надані на експертизу сто п`ятдесят патронів придатні для стрільби, та нарізної вогнепальної зброї, карабіну калібру 7,62 x 39 мм, відповідно маркувань на ствольній коробці № НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , що перероблений саморобним способом.

Даний карабін згідно технічним вимогам карабінів мисливських моделей «МКМ-072 Сб», позиціонується як мисливський карабін «МКМ-072 Сб», але у наданому на дослідження вигляді не відповідає технічним вимогам карабінів мисливських моделей «МКМ-072С6», а саме: наданий на дослідження карабін, з фіксованим прикладом без аксесуару (ПЗРЗП)-700 мм, відповідно до вимог повинен бути не менше 800 мм; наданий на дослідження карабін, без аксесуарів (булл пап-компоновки) та (ПЗРЗП)-638 мм, відповідно до вимог, повинен бути не менше 800 мм; наданий на дослідження карабін має незворотні зміни у конструкції, що дають можливість стрільби, (зі складеним або неповністю зафіксованим у розкладеному вигляді прикладом).

Наданий на експертизу карабін відповідно маркувань на ствольній коробці № НОМЕР_3 та КІ-М010813 до стрільби придатний.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_3 22.06.2016 на підставі дозволу № Ф-149, виданого ГУНП у Львівській області, будучи власником нарізної вогнепальної зброї, а саме: карабіну МКМ-072СБ, калібр 7,62 x 39 мм, користувався нею у власних цілях.

Після цього, у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці всупереч вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998, здійснив переробку раніше придбаної ним нарізної вогнепальної зброї, карабіну МКМ-072СБ, калібр 7,62 x 39 мм, із відповідним маркуванням на ствольній коробці № НОМЕР_3 № НОМЕР_1 , а саме: саморобним способом (замінив штатний приклад на рамку для ствольної коробки з захисним кожухом і затильником-прикладом, замінив штатну цівку, ствольну накладку, руків`я та встановив спускову тягу перенесення вогню з спусковим гачком, по типу буллпап-компоновки з використанням аксесуарів - набору приладь; замінив частини вогнепальної зброї з іншої одиниці зброї: затвор « НОМЕР_4 », затворну раму: « НОМЕР_4 », газову трубу: « НОМЕР_4 », кришку ствольної коробки: «4468», перемикач режимів вогню (запобіжник): «468»; видалив вузол кріплення складного рамочного металевого приклада з фіксатором важеля механізму блокування спускового гачка, при складеному прикладі; видалив важіль механізму блокування спускового гачка при складеному прикладі з наслідуванням конструкції (буллпап), мисливського карабіну «МКМ-072 Сб», під патрон калібру 7,62 x 39 мм, промислового виробництва ПАТ «Завод Маяк» (м. Київ, Україна).

Згідно висновку експерта, наданий на| експертизу предмет, є ненормативною нарізною вогнепальною зброєю, карабіном калібру 7,62 x 39 мм, відповідно маркувань на ствольній коробці № НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , що перероблений саморобним способом. Даний карабін згідно технічних вимог карабінів мисливських моделей «МКМ-072 СБ», позиціонується як мисливський карабін «МКМ-072 СБ», але у наданому на дослідження вигляді не відповідає технічним вимогам карабінів мисливських моделей «МКМ- 072С6», а саме: наданий на дослідження карабін, з фіксованим прикладом без аксесуару (ПЗРЗП)-700 мм, відповідно до вимог повинен бути не менше 800 мм; наданий на дослідження карабін, без аксесуарів (булл пап-компоновки) та (ПЗРЗП) - 638 мм, відповідно до вимог повинен бути не менше 800 мм, наданий на дослідження карабін має незворотні зміни у конструкції, що дають можливість стрільби, (зі складеним або неповністю зафіксованим у розкладеному вигляді прикладом).

Наданий на експертизу карабін відповідно маркувань на ствольній коробці № НОМЕР_3 та КІ-М010813 до стрільби придатний.

В подальшому ОСОБА_3 користувався даною вогнепальною зброєю у власних цілях та зберігав її по місцю фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті. Так, дійсно він за місцем свого проживання в селищі Заводське Чортківського району зберігав зброю і боєприпаси. Модифікацію карабіна він зробив сам, оскільки, має вищу інженерно-технічну освіту та був військовослужбовцем. Знає, що робити цього незаконно не можна. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє в подальшому не скоювати кримінальних правопорушень.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання, носіння бойових припасів та незаконне зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу та за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконна переробка вогнепальної зброї.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є тяжкими злочинами а також особу обвинуваченого, який визнав вину, у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з 04 серпня 2022 року по 27 жовтня 2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , приймаючи участь у захисті батьківщини від збройної агресії російської федерації, відсутність обставин, які обтяжують покарання і обирає щодо обвинуваченого ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі та в межах санкції ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі..

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для

виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2025 року за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два роки із конфіскацією майна. На даний час відбуває покарання.

Згідно з ч. 4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначаються покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо

Враховуючи наведене, остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2025 року у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями із конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування та судового розгляду, в рамках даного кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався. Враховуючи, що ОСОБА_3 знаходиться під вартою у зв`язку з відбуванням покарання у виді позбавлення волі за іншим вироком суду, суд приходить до висновку, що підстави для обрання відносно останнього будь-якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України та за ч. 1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2025 року у виді 6 (шести ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 2 (два) роки із конфіскацією майна, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість ) років з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 2 (два) роки із конфіскацією майна. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення даного вироку з 23 січня 2026 року.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання у виді позбавлення волі, частково відбуте за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2025 року, а саме: з початку строку відбування покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з 24 червня 2025 року по 22 січня 2026 року включно.

Речові докази по справі : карабін «МКМ-072СБ» калібр 7,62 х 39 мм, із відповідним маркуванням на ствольній коробці № НОМЕР_3 та № КІ-МО10813 залишити у інформаційно-довідковій колекції Хмельницького НДЕКЦ; 150 боєприпасів до нарізної стрілецької вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (після проведення експертизи 130 патронів, 20 гільз, кулі, первинне упакування), 70 холостих проміжних патронів калібру 7,62 мм, 40 цивільних боєприпасів до стрілецької вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (після проведення експертизи 30 патронів, 10 гільз, кулі, первинне упакування), 3 військові патрони до великокаліберної стрілецької зброї, калібру 14,5 мм, 1 військовий патрон до великокаліберної стрілецької зброї калібру 12,7 мм, 1 скріплену між собою кулю та стріляну гільзу калібру 7,62 мм - знищити; ноутбук марки «ASUS» моделі «W552UW-F1062T» із зарядним пристроєм, два дозволи на зброю, видані на ім`я ОСОБА_3 із простроченим терміном повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення: судової експертизи зброї № СЕ-19/123/25/9535-БЛ від 15.08.2025 в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок; судової експертизи зброї № СЕ-19/123-25/9541-БЛ від 31.07.2025 в сумі 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривні 70 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Вирок набрав законної сили __________________ року

Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/3075/25.

Суддя: ОСОБА_1

Копію вироку видано « »_______________року

Секретар: