Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №607/24415/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 Справа №607/24415/25 Провадження №3/607/611/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю: секретаря судового засідання Жук Д.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Юсипіва Р.В., потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Шеремети М.М., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонер,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

09.11.2025 приблизно о 14:30 в с. Біла, дорога перехрестя АД Р41 та Р39, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Аudi А6, д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя автомобільних доріг Р41 «обхід м. Тернопіль» та Р39 «Броди- Тернопіль» не була уважна, не надала переваги в русі автомобілю Mercedes-Benz Е200, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3.б, 16.11 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

У судовому засіданні 16.12.2025 ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала. Повідомила, що перед перехрестям вона зупинилися перед знаком «Стоп», проте ділянка не проглядалася, тому вона підкотилася до першої лінії, зупинилася і лише тоді почала рух. Відчула удар від транспортного засобу потерпілого. Зазначила, що вона не виїжджала на перехрестя і перед рухом переконалася у тому, що шлях вільний.

У судовому засіданні 16.12.2025 захисник Юсипів Р.С. зазначив, що на схемі місця ДТП відсутній гальмівний шлях автомобіля під керуванням потерпілого, відтак дійшов висновку, що він перевищив швидкість руху. Крім того, подав письмове клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_3 .

У судовому засіданні 06.01.2026 потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Повідомив, що рухався з населеного пункту Великий Глибочок у напрямку ТРЦ «Подоляни». Наближаючись до перехрестя Біла – Чистилів, зменшив швидкість приблизно до 70 км/год. Оскільки він рухався головною дорогою, інший транспортний засіб перегородив йому шлях, у зв`язку з чим у нього не було можливості уникнути зіткнення, зважаючи також на наявність зустрічного транспортного засобу, ймовірно вантажівки. З метою недопущення наслідків він змістився лівіше, оскільки рухався посередині смуги. Після ДТП одразу вийшов з автомобіля та підійшов до іншої сторони, щоб перевірити їхній стан. Зі слів потерпілого, у відповідь почув лише звинувачення та приниження з огляду на його молодий вік і менший водійський стаж порівняно з іншою стороною. Згодом на місце події прибули його батьки, при цьому, за його твердженням, лунали погрози на їхню адресу. Зазначив, що намагався уникнути ДТП, різко гальмував, однак допоміжні системи автомобіля, спрямовані на запобігання зіткненню, у цій ситуації не встигли зреагувати. Додатково вказав на мокре дорожнє покриття. Зазначив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 продовжував рух та, на його думку, перетнув лінію, перегородивши йому дорогу.

У судовому засіданні 06.01.2026 свідок ОСОБА_3 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 та на момент події перебувала в автомобілі «Audi» на передньому пасажирському сидінні. Вони рухалися з Білої у напрямку Плотичів. На перехресті зупинилися відповідно до вимог ПДР перед знаком «Стоп», після чого розпочали рух. Під час початку руху відчули різкий удар у ліву частину автомобіля, внаслідок чого транспортний засіб розвернуло. Зазначила, що перед початком руху вони переконалися у відсутності інших автомобілів, однак автомобіль «Mercedes» з`явився зліва раптово та, на її думку, рухався з великою швидкістю. Зі слів свідка, на зазначеній ділянці дороги наявна обмежена видимість, а момент зіткнення відбувся тоді, коли вони лише починали виїзд, ще не перебуваючи повністю на головній дорозі – на ній знаходився лише «ніс» автомобіля. Також зазначила, що після ДТП зробила фотознімки з місця події.

У судовому засіданні 06.01.2026 представник потерпілого Шеремета М.М. заявив усне клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 20.01.2026 свідок ОСОБА_4 пояснив, що точної дати події не пам`ятає. Повідомив, що перебував на вказаному перехресті та рухався другорядною дорогою, маючи намір повернути праворуч у напрямку Гаїв-Шевченківських. Перед ним знаходився автомобіль «Audi», за яким стояли ще 1-2 транспортні засоби. Сам свідок перебував майже паралельно до автомобіля «Audi», коли мав намір повернути праворуч. Зазначив, що для транспортних засобів, які рухаються прямо або повертають праворуч, встановлено знак «Стоп». Він зупинився перед зазначеним знаком та, оглянувши дорогу ліворуч, побачив автомобіль «Mercedes», який рухався зі сторони ОСОБА_5 . Приблизно за 2 секунди до цього автомобіль «Audi» почав рух та виїхав на проїжджу частину, після чого відбулося зіткнення з автомобілем «Mercedes», який рухався зліва. Свідок не може достеменно вказати, чи виїхав автомобіль «Audi» повністю на смугу руху автомобіля «Mercedes», чи лише частково, однак припускає, що транспортний засіб виїхав більш ніж на довжину капота. Також пояснив, що стоп-лінія розташована приблизно за 3-4 метри до перехрестя, а автомобіль «Audi» поступово під`їжджав для початку руху, однак, на його думку, заїхав надто далеко та частково опинився на головній дорозі. Вважає, якщо зупинитися перед знаком «Стоп», то видно всю ділянку дороги. При цьому зазначив, що не бачив моменту зупинки автомобіля «Audi» безпосередньо на стоп-лінії.

У судовому засіданні захисник Юсипів Р.В. заявив письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Вказане клопотання обґрунтував тим, що ОСОБА_1 повністю заперечує свою вину у порушення ПДР, а відтак скоєнні адміністративного правопорушення. Як пояснила ОСОБА_1 , того дня 09.11.2025 приблизно о 14:00 вона їхала у своїх справах з с. Біла Тернопільського району в с. Плотича, Тернопільського району на власному автомобілі AUDI А6, д.н.з. НОМЕР_1 . Окрім неї у салоні автомобіля ще перебувала ОСОБА_3 . Під`їжджаючи до перехрестя, у межах населеного пункту, їй необхідно було перетнути головну дорогу у межах об`їзної дороги м. Тернопіль. Знаючи, що вона виїжджає з другорядної дороги на головну, виконуючи вимоги дорожніх знаків «Проїзд без зупинки заборонено» та вимоги ПДР щодо проїзду нерівнозначних перехресть, вона зупинила автомобіль біля лінії дорожньої розмітки «Стоп лінія», яка вказує місце, де автомобілю слід зупинитись при виїзді на головну дорогу. При цьому, вона подивилась у правий та лівий бік головної дороги, переконалась, що відсутні транспортні засоби у обох напрямках, яким би вона мала дати дорогу, розпочала рух через перехрестя. Коли вона виїхала передньою частиною свого автомобіля до головної дороги, раптово відчула удар у лівий бік передньої частини автомобіля. Пізніше вона побачила автомобіль MERSEDES BENZ темного кольору. ОСОБА_1 зазначала, що автодорога, на яку вона виїжджала (головна дорога), з лівого від неї боку десь на відстані біля 500 м мала закритий поворот, за яким не видно автомобілів, що наближаються. Вона вважає, що водій автомобіля MERSEDES BENZ їхав з великою швидкістю, значно більше ніж 50 км/год, а тому шлях з-за закритої ділянки дороги до її автомобіля подолав у дуже короткий проміжок часу (десь декілька секунд). Причиною ДТП вважає порушення швидкісного режиму водієм ОСОБА_6 , оскільки якщо б він рухався у межах дозволеної швидкості, вона могла б його побачити та дати дорогу, а сам водій автомобіля MERSEDES BENZ мав би технічну можливість виконати вимоги ПДР та вчасно зреагувати на перешкоду. Вважає, що всі свої дії виконувала у межах ПДР та їх не порушувала, а тому не визнає себе винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Захисник зазначає, що зі схеми місця ДТП видно, що взагалі відсутній гальмівний шлях водія автомобіля MERSEDES BENZ e200. Вказане дає підстави стверджувати, що водій вказаного автомобіля, в порушення п. 2.3, 12.3, 12.4 ПДР, імовірно рухався у населеному пункті зі швидкістю більше 50 км/год; не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Окрім того, вказана схема не відповідає обстановці події.

Також захисник зазначає, що фото та відеоматеріали до справи не долучені, хоча про наявність відео з нагрудної камери поліцейського вказано у самому протоколі. Інші матеріали справи не містять інформації щодо обставин доказування у справі.

У ході судового розгляду стороною захисту долучено електронні докази у вигляді фотографій, які зроблено свідком ОСОБА_7 за допомогою особистого мобільного телефону.

Відповідно до долученого стороною захисту Фото №№ 1, 2 видно, що автомобіль AUDI А6, яким керувала ОСОБА_1 , знаходиться у межах перехрестя, до виїзду на головну дорогу (Р41 об`їзна м. Тернополя). Також у вказаних межах знаходиться більшість уламків та частин автомобіля, що свідчить про те, що місце ДТП було у межах другорядної дороги (Р39), а не на головній дорозі (Р41), як це зазначено у схемі місця ДТП. Вказане повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 та свідчить про те, що водій ОСОБА_1 ще не виїхала на смугу руху головної дороги. Окрім того, видно, що автомобільна дорога НОМЕР_3 , з лівого боку перехрестя має закриту ділянку автодороги з поганою видимістю. Також чітко видно відсутність слідів гальмування. Згідно з фото №3, видно загальний вигляд автомобіля MERSEDES BENZ та отримані ним значні пошкодження. Вказане дає підстави стверджувати, що водій вказаного автомобіля порушив п.п. 2.3, 12.3, 12.4 ПДР. Зіткнення відбулось шляхом удару лівої частини автомобіля MERSEDES BENZ у ліву частину автомобіля AUDI А6. Відповідно до Фото №№ 4, 6, видно загальний вигляд автомобіля AUDI А6 та отримані ним значні пошкодження. Зіткнення відбулось шляхом удару лівої частини автомобіля MERSEDES BENZ у ліву частину автомобіля AUDI А6. Автомобіль AUDI А6 знаходиться у межах перехрестя, до виїзду на головну дорогу (Р41 об`їзна м. Тернополя). Вказане свідчить про те, що водій ОСОБА_1 в момент зіткнення ще не виїхала на смугу руху головної дороги. Фото №5 зроблено захисником особисто на власний мобільний телефон, згідно з яким видно загальний вигляд автодороги P41, до перехрестя із другорядною автодорогою Р39. З вказаного фото видно обмежений просвіт на вказане перехрестя, а також наявність знаків: 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою»; 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка (інша небезпека); 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» 50 км/год.

Згідно з компакт-диском DVD-R із відеозаписом, зробленим свідком ОСОБА_7 за допомогою особистого мобільного телефону на прохання ОСОБА_1 , видно, що поліцейським на автодорозі відмічається місце ДТП, за відсутності будь-якої слідової інформації у вказаному місці, що ставить під сумнів достовірність місця ДТП, вказаного у схемі схема місця ДТП, долученої до протоколу серії ЕПР 1 №508163 від 09.11.2025.

Відповідно до встановлених у суді обставин, захисник стверджує, що ОСОБА_1 , 09.11.2025 о 14.30 на перехресті доріг Р41 та Р39 в с. Біла Тернопільського району, керуючи автомобілем AUDI А6, при виїзді на нерегульоване перехрестя, в умовах недостатньої видимості дорожньої обстановки з лівого боку від перехрестя, виконала вимоги дорожніх знаків «Проїзд без зупинки заборонено» та вимоги ПДР щодо проїзду нерівнозначних перехресть, вона зупинила автомобіль біля лінії дорожньої розмітки «Стоп лінія», яка вказує місце де автомобілю слід зупинитись при виїзді на головну дорогу. При цьому, вона подивилась у правий та лівий бік головної дороги переконалась, що відсутні транспортні засоби у обох напрямках, яким би вона мала дати дорогу, розпочала рух через перехрестя. Коли вона виїхала передньою частиною свого автомобіля до головної дороги, вона знову зупинила автомобіль щоб переконатись у безпечності руху. Переконавшись у безпечності руху, вона тільки розпочавши рух раптово відчула удар у лівий бік передньої частина автомобіля. Пізніше вона побачила автомобіль MERSEDES BENZ темного кольору.

Оглянуті судом додатки до протоколу, на думку захисника, не дозволяють зробити однозначний висновок про порушення водієм ОСОБА_1 ПДР, які могли перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП та її наслідком отримання автомобілями механічних ушкоджень.

Окрім того, цілком імовірно, що проїжджаючи зазначене вище перехрестя, водій автомобіля MERSEDES BENZ e200 правою частиною автомобіля виїхав на другорядну дорогу Р39, де в цей час був автомобіль AUDI А6 під керуванням ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлене захисником клопотання з наведених у ньому підстав.

У судовому засіданні представник потерпілого Шеремета М.М. вважає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого представника.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, показання свідків, доводи захисника та представника потерпілого, ознайомившись з клопотанням захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508163 від 09.11.2025;

- рапортами, зареєстрованими 09.11.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції №1 РУП ГУНП в Тернопільській області за №№ 9167, 9166, 9165;

- рапортом інспектора СРПП відділення поліції №1 РУП ГУНП в Тернопільській області В.Касімова від 10.11.2025;

- схемою місця ДТП, яка сталася 09.11.2025 о 14:30 на перехресті А/Д Р-39 «Броди-Тернопіль» та А/Д Р-41 «Обхід м. Тернопіль», на якій зафіксовано: обстановку місця події; місце зіткнення; розташування транспортних засобів після ДТП; наявність дорожньої розмітки та дорожніх знаків; механічні пошкодження транспортних засобів Аudi А6, д.н.з. НОМЕР_1 , та Mercedes-Benz Е200, д.н.з. НОМЕР_2 . Учасники ДТП з цією схемою ознайомлені, що підтверджується проставленими ними підписами;

- поясненнями ОСОБА_1 від 09.11.2025, згідно з якими 09.11.2025 приблизно о 14:30 вона, керуючи автомобілем Аudi А6, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась зі сторони с. Біла в сторону с. Плотича Тернопільського району. На перетині А/Д Р41 та Р39 вона зупинилась на стоп-лінії, переконавшись, що на головній дорозі автомобілів немає. Почала рух, проїхавши до початку головної дороги (приблизно 5 м), та побачила, як зі сторони с. Великий Глибочок по головній дорозі Р41 на великій швидкості рухався автомобіль Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 . Вона різко зупинилась, не виїхавши на головну дорогу (можливо частиною переднього бампера була на ділянці головної дороги). Після цього відчула різкий удар у передню ліву частину автомобіля, а саме переднє ліве колесо та крило;

- поясненнями ОСОБА_2 від 09.11.2025, відповідно до яких 09.11.2025 приблизно о 14:45 він, керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz Е200, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався автодорогою в об`їзд м. Тернопіль в напрямку ТРЦ «Подоляни», перебуваючи неподалік с. Біла Тернопільського району. Наблизившись до перехрестя із с. Плотича, він побачив, як із с. Біла на перехрестя виїхало два автомобілі, які поїхали в сторону с. Плотича та ТРЦ «Подоляни». За вказаними автомобілями рухався автомобіль марки Аudi А6, який, не зупиняючись біля стоп-лінії, здійснив виїзд на його смугу руху та зупинився біля дорожньої розмітки, що поділяє зустрічні напрямки руху. Реагуючи на небезпеку, потерпілий здійснив екстрене гальмування, однак запобігти ДТП йому не вдалося. Наближаючись до перехрестя, він рухався зі швидкістю не більше 70 км/год. Вважає, що причиною ДТП є факт ненадання йому переваги в русі та те, що автомобіль Аudi А6 перед виїздом на перехрестя із другорядної дороги не переконався у безпечності своїх дій, чим створив йому небезпеку.

Доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, з огляду на таке.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, пояснень потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , а також з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_3 та письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих нею безпосередньо на місці події, встановлено, що автомобіль «Audi A6» під керуванням ОСОБА_1 на момент зіткнення передньою частиною перебував на головній дорозі, у зв`язку з чим вона, виїжджаючи з другорядної дороги, не надала переваги в русі автомобілю «Mercedes-Benz E200», який рухався головною дорогою, що перебувало у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Показання свідка ОСОБА_4 , який до моменту ДТП з учасниками справи знайомий не був та не має зацікавленості у результатах її розгляду, є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими доказами у справі. Зі слів свідка, автомобіль «Audi A6» розпочав рух та виїхав на проїзну частину головної дороги безпосередньо перед наближенням автомобіля «Mercedes-Benz», що підтверджує факт ненадання переваги в русі.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 зупинилася перед знаком «Стоп» та переконалася у відсутності транспортних засобів, не спростовує факту порушення ПДР, оскільки результатом її подальших дій стало створення перешкоди для руху автомобіля «Mercedes-Benz E200», що мав перевагу, що об`єктивно підтверджується самим фактом зіткнення.

Твердження сторони захисту про ймовірне перевищення швидкості потерпілим не підтверджені належними та допустимими доказами. Відсутність на схемі місця ДТП гальмівного шляху сама по собі не свідчить про перевищення швидкості, а припущення сторони захисту не можуть бути покладені в основу судового рішення. При цьому потерпілий послідовно вказував, що намагався уникнути зіткнення, різко гальмував, однак не мав технічної можливості запобігти ДТП. Додатково, суд зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, в даному випадку - щодо ОСОБА_1 .

Доводи захисника щодо недостовірності схеми місця ДТП також суд оцінює критично, оскільки схема підписана усіма учасниками події без зауважень, містить фіксацію дорожньої обстановки, дорожніх знаків та розташування транспортних засобів після зіткнення, а сам по собі спір щодо точного місця зіткнення не спростовує ключової обставини – факту виїзду ОСОБА_1 з другорядної дороги без надання переваги в русі.

Фотоматеріали, долучені стороною захисту, не спростовують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та не підтверджують відсутність порушень ПДР з боку ОСОБА_1 , натомість не виключають можливості того, що її автомобіль частково виїхав на смугу руху головної дороги, чим створив небезпеку для руху автомобіля потерпілого.

Доводи захисника щодо відсутності на відеозаписі слідової інформації не спростовують встановлених обставин правопорушення та не впливають на висновок суду, оскільки факт ненадання переваги в русі підтверджується сукупністю інших доказів у справі.

Посилання захисника на те, що до матеріалів справи не долучено технічний засіб (відеозапис), про який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, саме по собі не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом чи для закриття провадження у справі. Відповідно до положень КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність правопорушення, при цьому закон не покладає обов`язку підтверджувати обставини справи виключно технічними засобами фіксації. Обставини вчинення адміністративного правопорушення у даній справі підтверджуються сукупністю інших належних і допустимих доказів, зокрема протоколом, схемою місця ДТП, рапортами працівників поліції, а також показаннями потерпілого та свідків, у зв`язку з чим відсутність зазначеного технічного запису не впливає на правильність встановлення фактичних обставин справи.

Твердження сторони захисту про обмежену оглядовість ділянки дороги суд відхиляє, оскільки зі свідчень свідка ОСОБА_4 , який на дату вчинення порушення перебував на місці події, рухаючись в попутному напрямку з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , убачається, що за умови зупинки транспортного засобу перед знаком «Стоп» оглядовість головної дороги є достатньою для оцінки дорожньої обстановки. Водночас виїзд автомобіля «Audi A6» передньою частиною на головну дорогу свідчить про те, що ОСОБА_1 розпочала рух, не переконавшись у безпечності маневру та не надавши переваги в русі транспортному засобу, який рухався головною дорогою, що прямо суперечить вимогам п.п. 2.3.б, 16.11 ПДР.

Таким чином, суд доходить висновку, що сукупність зібраних у справі доказів є достатньою, допустимою та взаємопов`язаною, а доводи сторони захисту зводяться до припущень та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер та наслідки вчиненого правопорушення – створення реальної небезпеки для руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди з механічними пошкодженнями транспортних засобів, особу порушника, яка є пенсіонером, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, яке у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети виховання ОСОБА_1 в дусі додержання Законів України, а також запобіганню нових правопорушень як нею, так і іншими особами.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шести) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель