Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №602/20/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/20/26

Провадження № 3/602/46/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 746506 від 01.01.2026 зазначено, що 04 грудня 2025 року, о 19 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, чим завдав шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з`явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та не повідомили суд про причини своєї неявки.

Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та письмові докази, додані до нього, дійшов вказаних нижче висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо (ст. 251 КУпАП).

ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення 04 грудня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною третьою статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже для твердження про наявність у діях особи складу правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП слід встановити, що вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 або ч. 2 цієї статті повторно протягом року після вчинення аналогічного адміністративного правопорушення, за яке цю особу було піддано адміністративному стягненню.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно встановити, зокрема, у її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого як ч. 1 так і ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є будь-які діяння (дії або бездіяльність), зокрема, фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), однак лише ті, які потягнули за собою шкідливі наслідки у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У протоколі стверджується, що своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Разом з тим, до протоколу не додано жодних доказів наявності згаданих вище шкідливих наслідків.

Потерпіла ОСОБА_2 також не надала судді доказів завдання шкоди її психологічному здоров`ю за обставин, вказаних у протоколі.

Суддя зауважує, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а є лише твердженням уповноваженої особи про наявність у діях певної особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, таке твердження має доводитися у встановленому порядку доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП.

У письмовому поясненні потерпілої ОСОБА_2 від 04.12.2025, доданому до протоколу зазначено, що 04.12.2025 близько 19 год 00 хв ОСОБА_1 , прийшовши додому почав безпідставно її ображати нецензурними словами та руками штовхав у плечі та спину, від чого вона відчула дискомфорт та фізичну біль (а.с.5).

Поряд з цим, у письмовому поясненні від 04.12.2025, яке міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 заперечив те, що він погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою та вчиняв будь-які реальні дії (а.с. 6).

До того ж, у протоколі не вказано про завдання потерпілій шкоди фізичному здоров`ю, а лише психологічному.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти росії» (заява № 36673/07), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності шкідливих наслідків, як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 247 п.1, 252, 279, 280, 284-285, 287, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. А. Наумчук