Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №464/6308/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6308/25

пр.№ 1-кп/464/172/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене 18 липня 2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025141410000586 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новоазовськ, Новоселицького району, Донецької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, військовослужбовець НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, старший лейтенант військової служби за контрактом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Франківського районного суду м. Львова 28 листопада 2025 року за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років 2 місяці позбавлення волі, покарання відбуває,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_5 17 липня 2025 орієнтовно о 13 год 16 хв, зайшовши у під`їзд № 6 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав із сходового майданчику сьомого поверху вказаного будинку велосипед марки «Kimride Duster» чорного кольору 26" вартістю 5 400,00 грн, що належить потерпілій ОСОБА_6 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 5 400,00 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та надав показання, які повністю підтверджують фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, просить розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану. Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення проти власності, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, його поведінка при розгляді в суді кримінального провадження за спрощеним порядком; відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, його молодий вік, є неодруженим, відсутність міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований; негативно характеризується за місцем служби.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про осіб, дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у межах санкції статті, що буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Таке покарання узгоджується зі стороною обвинувачення та на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, які притягаються до кримінальної відповідальності.

Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України, суд не знаходить.

Разом з тим, відповідно до вироку Франківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 місяць. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Як регламентовано ч.1 ч.4 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Із застосуванням ч.4 ст.70 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року у виді позбавлення волі, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з дати ухвалення цього вироку, що узгоджується із правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 219/1965/20) та від 02 квітня 2025 року (справа №295/1287/23).

Цивільний позов не заявлено.

У порядку ст.124 КПК України документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, у розмірі 1 782,80 грн, слід стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід стосовно обвинуваченого, не застосовувались.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 532 ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати ОСОБА_5 невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2025 року у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дати ухвалення вироку.

Стягнути із ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави витрати на проведення експертизи у сумі 1 782,80 гривень.

Речові докази – компакт-диски із записами камер відеоспостереження з місця події залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення. Згідно з ч.2 ст.394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку після проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_7