Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №463/605/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/605/26

Провадження №2-а/463/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Бобрової Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.

представника позивача Арендач М.В.

перекладача Воробця Н.Р.

відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши в залі суду адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить суд ухвалити рішення про затримання з метою ідентифікації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та забезпечення його примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, проте був затриманий прикордонним нарядом. Судом відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач в`їхав на територію України встановленим порядком. Проте, факт незаконного перетинання державного кордону України з боку відповідача свідчить про відсутність у нього реального наміру проживання на території України, бажання незаконно потрапити до однієї з країн Європейського Співтовариства для подальшого проживання та уникнення від передбаченої законодавством України відповідальності.

Відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення з України, яке останній виконати не в змозі, у зв`язку із відсутністю коштів та документа, який надає право на перетинання державного кордону. Родинні зв`язки у вищевказаного громадянина на території України відсутні. Україну він розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи, з метою пошуку кращих умов проживання. Знаючи про можливість легально в`їхати до Європейських країн, відповідач вибрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених вище мотивів.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив. Пояснив, що приїхав на територію України з метою працевлаштуватись. Підтвердив, що оригіналів документів, що посвідчують його особу немає, оскільки вони втрачені. Він хотів відвідати друга в Польщі, не думав, що це може викликати такі проблеми для нього. Добровільно виконати рішення про примусове видворення не має. Підтвердив, що оригіналів документів, що посвідчують його особу немає, оскільки вони втрачені.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно із положеннями частини 1 статті 289 КАСУ, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Судом встановлено, що громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи у складу групи осіб, вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 548 прикордонного знаку, на відстані 6000 метрів від лінії державного кордону, територія Яворівської ОТГ Яворівського району Львівської області, внаслідок чого о 01 год 10 хв 21.01.2026 був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 .

21.01.2026 про затримання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) проінформовано Посольство Турецької Республіки в Україні та ДКС Міністерства закордонних справ України.

23.01.2026 Яворівським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 на територію України в`їхав встановленим порядком 26.09.2025 через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський». Перебуваючи на території України втратив паспорт громадянина Турецької Республіки для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які пере бувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до Закону.

У відповідності до вимог п. 5 ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» однією з основних функцій прикордонної служби України - є участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і на виконання вимог ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підлягає примусовому поверненню до країни походження або третьої країни.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

23.01.2026 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно відповідача прийнято рішення про примусове видворення за межі території України, яке останній самостійно виконати не в змозі, у зв`язку із відсутністю документа, який надає право на перетинання державного кордону та достатніх коштів необхідних для виконання даного рішення.

В ході судового розгляду встановлено, що існує ризик перешкоджання видворенню за межі території України, оскільки в останнього відсутні документи для легального виїзду з України, що підтвердив у судовому засіданні. Крім цього, намір незаконного перетину ним державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчить про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і відповідно до вимог ч.3 ст.29 цього ж Закону підлягає примусовому видворенню.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, суд –

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 6 (шість) місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 1 год. 10 хв. 21 січня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 288, 289, КАС України.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), місце перебування: ПТТ НОМЕР_2 прикордонного загону, АДРЕСА_2 .

Суддя: Юлія БОБРОВА