Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №445/3334/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3334/25

провадження № 2/445/633/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначає, що 13.06.2023 року у Радивилівському відділі ДРАЦС у Дубенському районі Рівненської області ЗМУ МЮ між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У цьому шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне сімейне життя між ними не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на шлюб та сім`ю. На даний час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Позивачка вказує, що даний шлюб фактично між ними припинений, існує лише формально, що суперечить її інтересам та порушує її право на особисту свободу.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, подали заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, якою просить справу розглядати у його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечив, не погодився із стягненням з нього судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували такий 13.06.2023 року у Радивилівському відділі ДРАЦС у Дубенському районі Рівненської області ЗМУ МЮ, про що складено відповідний актовий запис № 79.

Згідно копії свідоцтва про народження судом встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 .

Згідно зі ч. 1, 2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. Суд з`ясовує фактичні

взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання у сторін будувати у подальшому сімейні відносини, різні погляди на шлюб та сім`ю. Сторони не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.

Відповідно до ч. 3,4 ст 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Крім цього, суд, розриваючи шлюб між сторонами, враховує інтереси неповнолітнього сина сторін, оскільки його повноцінний розвиток та виховання у сім`ї, у якій у батьків різні погляди на життя, шлюб, сім`ю, відсутнє взаєморозуміння, є неможливим.

Враховуючи наведене вище, а також заяву відповідача, згідно якої він визнає позовні вимоги та не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження шлюбу, у зв`язку з чим доцільно такий розірвати, а позов відповідно задовольнити.

Щодо стягнення судових витрат по сплаті судового збору, то згідно ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з нього підлягає стягненню на користь позивачки 50 % сплаченого нею судового збору, та повернення позивачці з державного бюджету 50 % судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, 206, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13.06.2023 року у Радивилівському відділі ДРАЦС у Дубенському районі Рівненської області ЗМУ МЮ, актовий запис № 79.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 605,60 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з Державного бюджету України судовий збір 605,60 грн., відповідно до квитанції №28 від 11.12.2025 року.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після акінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23.01.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський