Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №462/2786/25 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2786/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12025142390000031 від 26.01.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Арламівська Воля Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого у ТОВ «Рекордаті Україна», одруженого, має на утриманні малолітнього сина, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 25.01.2025 близько 12:30 год, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_3 розуміючи, що перебуває в громадському місці, а саме на проїжджій частині дороги на вул. Коротка, 5 у м. Львові, використовуючи малозначний привід, а саме невдоволення манерою їзди автомобіля «Lexus» моделі «RX», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , проявив агресію, яка супроводжувалась нецензурною лексикою та демонстрацією непристойних жестів, після чого вийшов з автомобіля марки «Peugeot», моделі «301», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував та перебіг з лівої смуги на праву смугу проїжджої частини, де здійснював рух автомобіль марки «Lexus» моделі «RX», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_5 та безпричинно, із хуліганських спонукань, демонструючи свою зверхність та нехтуючи вимогами закону та правилами поведінки, наніс п?ять ударів правою рукою по склу водійських дверцят вказаного автомобіля. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої хуліганські дії, умисно діючи з особливою зухвалістю, прагнучи самоствердитися за рахунок приниження іншої особи, завдав ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку потилиці, позаду лівого вуха, спричинивши йому фізичний біль і моральні страждання. Демонструючи зверхність, вседозволеність та явну неповагу до суспільних норм, ОСОБА_7 не реагував на прохання потерпілого припинити свої протиправні дії, висловлювався нецензурною лексикою, не реагував на звукові сигнали інших учасників дорожнього руху. Внаслідок його протиправних дій було штучно заблоковано рух транспортних засобів на вул. Короткій, що спричинило незручності іншим учасникам дорожнього руху та порушило нормальне функціонування громадського життя.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість в інкримінованих діях заперечив та пояснив, що 25.01.2025 близько 12-13 год., рухався на автомобілі марки Пежо 301, д.н.з. НОМЕР_2 , у вказаному автомобілі на пасажирському сидінні перебувала дружина ОСОБА_8 , а ззаді в дитячому кріслі малолітній син. Він рухався на вул. Братів Міхновських у м. Львові та на перехресті вулиць Коротка та Братів Міхновських, із вул. Братів Міновських у напрямку його автомобіля рухався автомобіль Lexus чорного кольору номерного знаку якого не пригадує. Водій цього транспортного засобу, на його думку, порушуючи правила дорожнього руху, не надав перевагу в русі та продовжував рух прямо, внаслідок чого він змушений був переміститись у ліву смугу, щоб уникнути зіткнення. Дії водія Lexus його обурили, бо така поведінка на дорозі могла спричинити загрозу життю. Коли автомобілі попереду зупинилися на червоний сигнал світлофора, ОСОБА_7 вийшов зі свого автомобіля, перед тим відчинив пасажирське вікно і показав нецензурний жест, підійшов до Lexus, постукав 2-3 рази в двері та водій автомобіля Lexus відчинив вікно наполовину та ОСОБА_7 голосно, можливо із застосуванням нецензурної лексики, запитав що сталося, оскільки «був на емоціях», водій Lexus у відповідь заявив, що, на його думку, саме у ОСОБА_9 перешкода справа. Позаду автомобіля обвинуваченого було багато автомобілів. Також ОСОБА_10 повідомив, що вказаний конфлікт тривав близько 35 секунд. На запитання чи завдав удар ОСОБА_5 .? ОСОБА_3 повідомив що удару водію Lexus не наносив. На запитання чи телефонував ОСОБА_10 до поліції та чи повідомляв про порушення правил водієм Lexus? ОСОБА_10 повідомив що не телефонував. Окрім цього, ОСОБА_7 повідомив що зустрічався з потерпілим та хотів вибачитись, за ситуацію що склалась. На запитання за що хотів ОСОБА_7 вибачитись у потерпілого ОСОБА_5 , якщо з показів обвинуваченого саме потерпілий створив аварійну ситуацію на дорозі? ОСОБА_7 повідомив, що потерпілий старший чоловік, а він емоційно себе поводив, от за це хотів і вибачитися.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, суд, дослідивши надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення.

На обґрунтування цього висновку суд наводить відповідні мотиви, які включатимуть результати оцінки доказів на підтвердження встановлених судом обставин та відхилення доводів сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, на переконання суду, об`єктивно підтверджується сукупністю нижненаведених належних та допустимих доказів, досліджених судом на засадах змагальності та забезпечення рівності сторін.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що 25.01.2025 близько 12-13 год. керував автомобілем марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні авто на передньому пасажирському сидінні знаходилась його дружина ОСОБА_12 , а на задньому сидінні знайома ОСОБА_13 . ОСОБА_5 здійснював рух через перехрестя вулиць Братів Міновських та Коротка у місті Львові. Під час руху ОСОБА_5 звернув у праву смугу на вул. Коротка та у цей момент автомобіль марки «Peugeot 301», білого кольору водій якого рухався у лівій смузі, зрівнявся з його автомобілем. Водій цього автомобіля опустив пасажирське вікно та продемонстрував йому непристойний жест (середній палець) і почав нецензурно висловлюватися, оскільки поведінка водія була агресивною ОСОБА_5 не реагував на провокацію. В подальшому перебуваючи далі на вул. Короткій, водій автомобіля Пежо, а саме ОСОБА_3 вискочив зі свого автомобіля та підбіг до автомобіля ОСОБА_5 і почав бити по склу його авто, вдарив по склу близько 5-ти разів кулаком, вікно в цей час було зачинене. За його діями спостерігали люди які проходили по вулиці, незважаючи на це він продовжував кричати, матюкатися, поводився агресивно та неадекватно. Після цього ОСОБА_5 опустив вікно повністю та запитав, з якою метою він це робить, однак ОСОБА_7 продовжив виражатися нецензурною лексикою і робив це коли і бив по вікну. Потім ОСОБА_3 правою рукою заліз у вікно до ОСОБА_5 , його рука була зігнута в кулак та наніс йому удар в область потилиці, за лівим вухом та ОСОБА_5 відкинуло до керма і у нього злетіла шапка. В подальшому розпочався рух автомобілів, які почали сигналити, перехожі, які йшли по вказаній вулиці теж почали кричати до ОСОБА_9 що він робить. Після вказаних зауважень і криків ОСОБА_3 побіг до свого автомобіля. На вказаний момент на вулиці утворився великий затор. ОСОБА_5 теж продовжив свій рух, однак за кілька хвилин зупинився, бо відчув запаморочення в голові і підняття тиску. В подальшому ОСОБА_5 поїхав на швидку допомогу, бо погано себе почував. Потерпілий заявив цивільний позов, який підтримує повністю та просить його задовольнити. Обгрунтування моральних страждань та розміру моральної шкоди навів, аналогічні, як у позовній заяві. Пояснив, що він особа пенсійного віку, переніс інфаркт, визнаний інвалідом третьої групи, стан його здоров`я внаслідок неправомірних дій обвинуваченого погіршився, він мав побоювання, щоб не стався повторно інфаркт.

Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що 25.01.2025 перебувала в салоні автомобіля марки «Lexus», чорного кольору, яка сиділа на задньому сидінні, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_5 , на передньому пасажирському сидінні знаходилася його дружина. Вказаним автомобілем близько 12-13 год. вони рухалися через перехрестя вулиць Братів Міхновських та Коротка у місті Львові. Під час руху автомобіль звернув у праву смугу вул. Коротка. У цей момент по вказаній вулиці їхав автомобіль білого кольору. Також ОСОБА_13 повідомила, що коли вони їхали, то щось сталось і їм почав сигналити вказаний автомобіль білого кольору і водій вказаного автомобіля продемонстрував непристойний жест (середній палець). Коли вони вже трохи проїхали і зупинилися, із вказаного автомобіля вибіг чоловік, це був ОСОБА_3 , він почав бити по склу автомобіля ОСОБА_5 , нецензурно виражатися, кричати, вдарив по склу близько 5 разів та ОСОБА_5 опустив вікно і ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_5 , по потилиці біля вуха, в нього впала кепка з голови і він нахилився до керма. Після чого обвинувачений побіг до своєї машини. ОСОБА_13 повідомила, що чітко побачила удар, після цього ОСОБА_5 був в шоці, почервонів, скаржився на біль у потилиці та погане самопочуття, а також повідомив про підвищення артеріального тиску. Також додала, що водії інших автомобілів сигналили, люди кричали «зупинися, що робиш», дай рухатися машинам далі. Автомобілі не могли здійснювати рух через інцидент, пішоходи зупинялися і звертали увагу на протиправні дії обвинуваченого. Конфлікт тривав приблизно п`ять хвилин.

Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_12 , яка пояснила, що 25.01.2025 перебувала в салоні автомобіля марки «Lexus», чорного кольору, який рухався на вул. Короткій у м. Львові, за кермом був її чоловік ОСОБА_5 , вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, а її подружка ОСОБА_13 - на задньому пасажирському сидінні. Свідок була безпосереднім очевидцем події і підтвердила, що обвинувачений поводив себе агресивно, спершу привідкрив вікно, показав непристойний жест, потім підбіг до їх автомобіля, кричав, виражався нецензурно, сильно бив кулаком по склу їх автомобіля, приблизно разів п`ять. Чоловік відкрив повністю вікно збоку водія, обвинувачений далі кричав «чого ти лізеш в мій бік» і нецензурно висловлювався, її чоловік дуже тихий і виважений, він не сварився, обвинувачений вдарив її чоловіка кулаком по потилиці, внаслідок чого злетіла з голови кепка і він впав на кермо. Обвинувачений побіг до свого автомоблія. В той час горів зелений сигнал світлофора. Свідок чула, як під час інциденту сигналили водії інших автомобілів. Конфлікт тривав приблизно три хвилини, але свідок час не засікала, тому точно сказати не може. Свідок кричала «що ти робиш, хлопче», однак обвинувачений був агресивно налаштований і люди, які проходили поруч також реагували на інцидент зі словами «що ти робиш». Чоловік після інфаркту, став погано себе почувати, почервонів, в нього піднявся тиск, дуже переживав за ту ситуацію.

Оцінюючи показання свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , потерпілого ОСОБА_5 , надані останніми впродовж судового розгляду, дані показання прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 25.01.2025, пов?язані з обставинами протиправного посягання: часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка його вчинила, мотивами вчинення кримінального правопорушення тощо, такі знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на хуліганські дії обвинуваченого ОСОБА_3 з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю і полягає у грубому порушенні громадського порядку.

Крім цього, в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту допитано свідка ОСОБА_8 , яка являється дружиною обвинуваченого ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_14 дала показання, що 25.01.2025 в обідній час її чоловік ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Peugeot 301» на вул. Короткій, вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні, а ззаді в дитячому кріслі - їх малолітній син. Чоловік різко вивернув вліво, оскільки водій автомобіля марки «Lexus» створив аварійну ситуацію. В автомобілі марки «Lexus» ще точно була жінка на передньому сидінні пасажира. Її чоловік спробував з`ясувати у іншого водія такі його дії, тому відстібнув пасок безпеки, підійшов до автомобіля, стукнув по дверці середнім пальцем приблизно три рази, рука в кулак не була зігнута, водій автомобіля марки «Lexus» опустив скло, вона чула як відбувалася словесна перепалка на підвищених тонах, протягом 10-12 секунд, але змісту цієї перепалки не чула, припускає, що була нецензурна лексика, її чоловік пальцем вказав на знак, повернувся до свого авто, сів за кермо і вони продовжили рух. Зазначила, що точно бачила через лобове скло, що її чоловік не наносив ударів потерпілому. Відстань між автомобілями була 2-3 метри. Зазначила що як попереду, так позаду них були автомобілі. Під час інциденту горів червоний сигнал світлофора. Конфлікт тривав моживо 45 секунд. Не чула, що ззаду автомобілі сигналили. Зазначила, що вікно з боку пасажира її чоловік не відкривав. Хотів вибачитися за те, що кричав на старшого чоловіка, але хуліганських дій її чоловік ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 не вчиняв, не наносив удар по потилиці потерпілого.

Суд критично оцінює покази даного свідка, надані під час судового розгляду, оскільки вони містять розбіжності, є суперечливі, не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються об?єктивними доказами у справі та мають мету переконати суд у непричетності обвинуваченого до скоєного злочину та уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєне.

Також, свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що приблизно в обідній час в 2025 році, точної дати не пригадує, він керував автомобілем на вул. Бр. Міхновських у м. Львові, змінюючи напрямок руху вправо. Зрозумів, що два водії не роз`їхалися на дорозі, один керував джипом, чорного кольору, а інший легковим автомобілем (білого чи срібного кольору). Свідок керував своїм автомобілем позаду цих автомобілів, при чому легковий автомобіль проїхав перед ним, а чорного кольору - справа від нього. Водій джипа повернув у праву смугу, а водій легкового - у ліву, водії або не розминулися, або не уступили дорогу. Водії вказаних автомобілів зупинилися, водій легкового автомобіля вийшов і почав підходити до водія чорного автомобіля, водій чорного автомобіля опустив вікно, почалася суперечка, після якої водії роз`їхалися. Свідок пояснив, що ударів не зауважував і не зауважував, щоб водій легкового автомоблія спирався на чорний автомобіль, рухів начеб то не було. На дорозі був рух, тягучка, чи сигналили інші автомобілі свідок не пригадує. Внаслідок конфлікту, який тривав менше однієї хвилини, рух автомобілів дещо призупинився. Пояснив, що водій легкового автомобіля 20-30 секунд стояв біля чорного автомобіля. Свідок не зауважував чи водій чорного автомобіля виходив. Свідок білий автомобіль бачив повністю, а чорний - частково. Свідок пояснив, що не зауважував щоб якісь удари були, обвинуваченого бачив зі спини і трохи обличчя, тобто боком, але не слідкував тільки за цим, бо також дивився за світлофором, перед ним було ще 4-5 автомоблів до світлофора. Свідок не зауважував, що водій білого автомобіля стукав по склу, щоб пропихав руку в салон. Коли обвинувачений сідав у свій автомобіль, то горів зелений сигнал світлофора. Свідок не бачив, хто був в автомобілі потерпілого. Свідок також підтвердив, що від початку до кінця подію не бачив, бо пильнув світлофор і мав свої справи, тому не може стверджувати чи обвинувачений наносив будь-які удари потерпілому і не бачив коли опускалося скло та не бачив, як обвинувачений стукав по склі.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_15 такі частково не узгоджуються з матеріалами справи, як і з показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , потерпілого ОСОБА_5 .

Однак, свідок ствердив, що була тягучка, конфлікт мав місце в громадському місці - проїжджій частині дороги на вул. Короткій, 5 у м. Львові. Такі показання беруться до уваги, оскільки узгоджуються з показаннями інших свідків та потерпілого.

Також, показання свідка про те, що він не зауважував щоб з боку обвинуваченого були будь-які удари по склу автомоблія та в сторону потерпілого грунтуються лише на припущеннях свідка і не можуть братися до уваги, оскільки свідок пояснив, що події відбувалися на певній відстані, обвинуваченого бачив зі спини і трохи обличчя, тобто боком, а також підтвердив, що не слідкував виключно за подією від початку до кінця, оскільки мав свої справи і сідкував за сигналом світлофора.

Крім наведених показань потерпілого і свідків, вина ОСОБА_9 , підтверджується зібраними під час досудового розслідування письмовими та речовими доказами, які безпосередньо досліджено судом, а саме:

-даними електронного рапорта, згідно з яким 25.01.2025 о 18:01 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.01.2025 о 18:01 за адресою: м. Львів, вул. Коротка, 5 мало місце побиття потерпілого ОСОБА_5 , діагноз: без ознак травм на голові, відпущений додому, побив невідомий;

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.01.2025, згідно з яким ОСОБА_5 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого чоловіка, який керував автомобілем марки «Пежо 301», д. н. з НОМЕР_2 та 25.01.2025 близько 12:30, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Коротка, 5 наніс один удар кулаком правої руки в ділянку потилиці позаду лівого вуха, чим спричинив йому тілесні ушкодження;

- заявою ОСОБА_5 з додатками від 27.01.2025 про долучення консультаційного висновку спеціаліста Комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» від 25.01.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_5 25.01.2025 о 17:55 звернувся в медзаклад, де був оглянутий, ознак ЧМТ не виявлено, без ознак травми на голові;

- даними висновку експерта № 59 від 27.01.2025, відповідно до якого викладено обставини справи, зі слів ОСОБА_5 25.01.2024 р. близько 12:30 год. знаходився в автомобілі на місці водія, через відчинене вікно передньої лівої дверки, невідомий наніс удар кулаком у ліву завушну і потиличну ділянку зліва. Свідомість не втратив. За меддопомогою звернувся в ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об?єднання м. Львова». Скарги на болі у лівій завушній ділянці в місці отриманого удару, який переходить на шию, на ділянку лівого надпліччя. Із консультаційного висновку спеціаліста б/н видно, що ОСОБА_5 25.01.2025 звертався в ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об?єднання м. Львова». Був консультований лікарем нейрохірургом. Без ознак ЧМТ клінічно та рентгенологічно. Без ознак травми на голові. Дані огляду: тілесних ушкоджень в тому числі в ділянці лівої вушної раковини, у завушній, потиличній ділянках зліва, на шиї зліва, в ділянці лівого надпліччя не виявлено. Відповідно до висновку експерта у гр-на ОСОБА_5 згідно консультаційного висновку спеціаліста, при обстеженні лікарем нейрохірургом ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об?єднання м. Львова» 25 січня 2025 р. відмічено «Без ознак черепно-мозкової травми клінічно та рентгенологічно. Без ознак травми на голові» та не вказано наявності будь-яких тілесних ушкоджень (синців, саден, ран, крововиливів) на голові. На час проведення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень, в тому числі в ділянці лівої вушної раковини, у завушній, потиличній ділянках зліва, на шиї зліва, в ділянці лівого надпліччя не виявлено;

- рапортом дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 28.01.2025, відповідно до якого в ході досудового розслідування встановлено, що 25.01.2025 близько 12:30 год. невідома особа чоловічої статті, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot», моделі 301, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи на проїзній частині дороги біля будинку № 5 на вул. Коротка у м. Львові, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства та з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, вчинила протиправні дії щодо водія автомобіля марки «Lexus», моделі «RX 330», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , а саме наніс не менше п?яти ударів кулаком правої руки по склу водійських дверей автомобіля, при цьому виражаючись нецензурною лайкою наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку потилиці, позаду лівого вуха, чим спричинив тілесні ушкодження. В ході проведення заходів щодо встановлення особи, яка 25.01.2025 керувала транспортним засобом марки «Peugeot», моделі 301, державний номерний знак НОМЕР_2 , було встановлено, що ймовірним водієм є громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки контактних даних виявлено, що зазначена особа користується абонентськими номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . За вказаними номерами було здійснено декілька викликів, на один з яких відповів чоловік, що представився ОСОБА_3 . На запитання, чи керував він 25.01.2025 автомобілем марки «Peugeot», моделі 301, державний номерний знак НОМЕР_2 , громадянин ОСОБА_7 відповів ствердно та підтвердив, що мав конфлікт на проїзній частині дороги з водієм автомобіля марки «Lexus» Його було викликано до відділу поліції для надання пояснення, однак він повідомив, що перебуває за межами України та повернеться на початку лютого 2025 року, після чого з?явиться для надання пояснення. Крім того, в ході додаткової перевірки, використовуючи соціальну мережу «Viber», було здійснено огляд профілю, зареєстрованого за номером НОМЕР_4 , підписаного як « ОСОБА_16 ». В акаунті прикріплено фотографію, скріншот якої додається до рапорту;

- даними протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками та фототаблицею від 28.01.2025, за участі потерпілого ОСОБА_5 , в присутності двох понятих, відповідно до якого ОСОБА_5 впізнав особу, яка зображена на фото №1 « ОСОБА_3 », яка вчинила протиправні хуліганські дії. Впізнав цю особу за характерними рисами обличчя, формою носа та очей;

- даними протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками та фототаблицею від 28.01.2025, за участі свідка ОСОБА_12 , в пристуності двох понятих, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнала особу, яка зображена на фото №3 « ОСОБА_3 », яка вчинила протиправні хуліганські дії. Впізнав цю особу за характерними рисами обличчя, формою носа та очей;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею експерименту від 21.02.2025 за участі потерпілого ОСОБА_5 та відеозаписом проведення слідчого експерименту, під час якого потерпілий відтворив обстановку та обставини події, які мали місце 25.01.2025 в громадському місці - проїжджа частина дороги на вул. Короткій, 5 у м. Львові та дії, які відбувалися між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 ;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею експерименту від 21.02.2025 за участі свідка ОСОБА_12 та відеозаписом проведення слідчого експерименту, під час якого свідок відтворила обстановку та обставини події, які мали місце 25.01.2025 в громадському місці - проїжджа частина дороги на вул. Короткій, 5 у м. Львові та дії, які відбувалися між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 ;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею експерименту від 21.02.2025 за участі свідка ОСОБА_13 та відеозаписом проведення слідчого експерименту, під час якого свідок відтворила обстановку та обставини події, які мали місце 25.01.2025 в громадському місці - проїжджа частина дороги на вул. Короткій, 5 у м. Львові та дії, які відбувалися між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 ;

-даними протоколу огляду предмета від 20.02.2025 - компакт-диску, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, розташованих за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Коротка-Залізнична;

-постановою про визнання речовими доказами - DVD-R диску, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, розташованих за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Коротка-Залізнична;

-даними висновку експерта № 1005-Е від 17.03.2025, відповідно до якого, ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_5 . ОСОБА_5 завдані психологічні страждання (моральна шкода). Унаслідок ситуації, що досліджується, у ОСОБА_5 на час проведення експертизи спостерігаються зміни у емоційному стані, мисленні, поведінкових реакціях, загальному рівні соматизації, що має до помірний ступінь вираженості та відображається на його соціальному функціонуванні. Можливий орієнтовно-рекомендований розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_5 психічні страждання (моральну шкоду) становить від 0 до 18 МЗП (мінімальних заробітних плат на момент винесення рішення судом).

Крім цього, суд не може посилатися на витяг з ЄРДР як на доказ вини обвинуваченого, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 ст.84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Наведене узгоджується з практикою ВС викладеною, зокрема, в постанові від 09.09.2020, справа № 761/28347/15-к.

Сторона захисту вважає, що прокурором не доведено поза розумним сумнівом пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення, а саме - те, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивві явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю).

Спростовуючи позицію сторони захисту, суд наводить постанову колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 07.06.2022 у справі № 404/7814/15-к, відповідно до якої об?єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров?я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об?єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.

Також, у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 30.06.2020 у справі № 332/1118/18 викладений правовий висновок, який полягає у тому, що суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

За фактичними обставинами справи судом встановлено, що дії ОСОБА_3 мали активний характер, обстановка й обставини події, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про те, що він, перебуваючи в громадському місці - проїжджа частина дороги на вул. Короткій, 5 у м. Львові, під малозначним привом (невдоволення манерою їзди водієм автомобіля Лексус), раніше не був знайомий з потерпілим ОСОБА_5 , в особистих неприязних стосунках не перебували, з використанням нецензурної лексики, демонструючи непристойні жести, демонструючи зверхність, нехтуючи вимогами закону та правилами поведінки, проявляючи явну неповагу до суспільних норм безпричинно наніс п`ять ударів по склу автомобіля і один удар в потилицю, із хуліганських спонукань, прагнучи самоствердитися за рахунок приниження іншої особи, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 біль і моральні страждання, не реагував на прохання припинити свої протиправні дії, не реагував на звукові сигнали інших учасників дорожнього руху та звернення пішоходів, внаслідок чого було штучно заблоковано рух транспортних засобів, чим створено незручність іншим учасникам та порушено нормальне функціонування громадського життя. Таке посягання було триваючим, здійснене в людному місці, з ініціативи ОСОБА_3 , супроводжувалося нецензурною лайкою та нанесенням удару потерпілому. Дії обвинуваченого привернули увагу оточуючих та полягали вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Отже, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та вище оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , частково свідка ОСОБА_15 та потерпілого та дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами.Саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності та допустимості не викликають.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України.

Невизнання обвинуваченими своєї винуватості суд розцінює, як позицію захисту, обрану ним з метою уникнення відповідальності за вчинене діяння, яка спростовується наведеними вище доказами, які є послідовними, логічними, узгоджуються між собою і сумніву в їх достовірності не викликають.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є проступком, обставини скоєння проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, зі слів, має на утриманні малолітнього сина, офіційно працевлаштований, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не сприяв встановленню істини у справі, обставини, які пом`якшують покарання - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - відсутні.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги думку прокурора,потерпілого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження нових злочинів.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_5 пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_3 цивільний позов, який підтримав в судовому засіданні, потерплий оцінив розмір моральної шкоди в сумі 160000 грн, ОСОБА_5 зазначив, що з огляду на вимоги розумності і справедливості, розмір шкоди, яку належить відшкодувати, відповідає таким вимогам. Вважає, що сума моральної шкоди є співмірною понесеним фізичним та психологічним стражданням, оскільки наслідки хуліганської поведінки відповідача знаходять своє вираження у його морально-психологічному, емоційному та фізичному стані навіть через тривалий проміжок часу. Як встановлено у висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експеризи від 17.03.2025 № 1005-Е, який досліджено судом, ситуація, що досліджується за справою, є психотравмуючою для ОСОБА_5 . Позивачу завдані психологічні страждання (моральна шкода). Унаслідок ситуації, що досліджується, у ОСОБА_5 на час проведення експертизи спостерігаються зміни в емоційному стані, мисленні, поведінкових реакціях, загальному рівні соматизації, що має помірний ступінь вираженості та відображається на його соціальному функціонуванні. Можливий рекомендований розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_5 психічні страждання (моральну шкоду) становить від 0 до 18 мінімальних заробітних плат на момент винесення рішення судом (з 1 січня - 8000 грн, з 1 квітня - 9100 грн, з 1 липня - 10100 грн, з 1 жовтня - 11184 грн). Звертає увагу суду на те, що внаслідок протиправної, агресивної, небезпечної та зухвалої поведінки відповідача він відчув сильний фізичний біль, отримав стрес, у нього погіршилось самопочуття та підвищився артеріальний тиск, крім цього, у нього проблеми з серцем, був інфаркт у 2011 році, проблеми з суглобами. Після подій 25.01.2025 він постійно відчуває тривогу, ця ситуація підірвала його психологічний та фізичний стан. При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди просить суд врахувати його незадовільний стан здоров?я внаслідок вчинення щодо нього протиправних дій відповідачем, характер та обсяг моральних страждань, які він зазнав внаслідок заподіяної йому відповідачем шкоди, оскільки його нормальний устрій життя порушений, він відчуває тривогу і стрес, не може одужати, хронічні хвороби на фоні стресу загострились.

З ч. 2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Згідно із ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 за №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд, беручи до уваги положення ст. 23 ЦК України, врахувавши характер та обсяг душевних, психічних страждань потерпілого у зв`язку з хуліганськими діями обвинуваченого, вважає, що діями обвинуваченого потерпілому безумовно була завдана моральна школа.

Водночас, відповідно до встановлених обставин справи у їх сукупності, наслідків, яких зазнав потерпілий внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 , необхідності зміни звичного способу життя, а також враховуючи глибину моральних переживань, керуючись засадами виваженості, розумності та справедливості, з урахуванням висновку експерта № 1005-Е від 17.03.2025, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову в повному обсязі та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 160000,00 грн. моральної шкоди, що буде відповідати принципам розумності, виваженості та справедливості.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 (два) роки, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень.

Речові докази: DVD-R диску, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, розташованих за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Коротка-Залізнична - залишити при справі.

Процесуальні витрати на загальну суму 25444,80 грн. (двадцять пять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 80 копійок стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, а саме у зв?язку із проведенням судово-психологічної експертизи № 1005-Е від 17.03.2025.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/2786/25

Суддя: ОСОБА_1