Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №462/9819/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9819/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., з участю захисника Турчиняка Я.І., представника потерпілого Дуліч-Рибій Ю.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 близько 10.40 год 26.11.2025 у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою, чим заподіяв шкоду її психічному здоров`ю, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні16.12.2025 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив. Пояснив, що його сестра викликала працівників поліції 26.11.2025 з метою особистої помсти. Також зазначив, що жодних образ та нецензурної лайки в сторону сестри не висловлював, однак його пояснення поліцейським не були враховані. Крім цього, зазначив, що конфліктна ситуація між сторонами не є домашнім насильством. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Турчиняк Я.І. у судовому засіданні зазначив, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно своєї сестри ОСОБА_2 . Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Дуліч-Рибій Ю.В. у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном, а тому не може особисто прибути у судове засідання. Зазначила, що у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 відбуваються часті конфлікти, ОСОБА_1 26.11.2025 під час сварки виражався в сторону сестри нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав останній психічний стрес.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, пояснення представника потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства врегульовані Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» (далі Закон).

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вказані положення закону окреслюють перелік дій, одна чи декілька із яких, можуть становити собою об`єктивну сторону (форму вираження) психологічного насильства.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №992294 від 26.11.2025, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.11.2026, оглянутими відеозаписами з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з якою поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та що кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи психологічне насильство, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №611285 від 26.11.2025, згідно з яким кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на три доби.

Заперечення ОСОБА_1 факту вчинення ним адміністративного правопорушення суд оцінює критично та відхиляє такі як безпідставні, розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності, оскільки факт вчинення ним домашнього насильства підтверджується сукупністю наданих суду та не спростованих доказів.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду з дня винесення постанови.

Суддя: