Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №461/10744/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10744/25

Провадження №3/461/137/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної вдіповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

10.12.2025 року о 13 год. 20 хв., у м.Львові на вул. Митрополита Андрея, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , не була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою відповідним чином не реагувала на її зміну, не дотрималась безпеченого бокового інтервалу, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.2.3Б, 13.1Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Крім того, згідно із протколом про адміністративне правопорушення серії 537446 від 11.12.2025 року, 10.12.2025 року о 13 год. 20 хв., у м.Львові на вул. Митрополита Андрея, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , була учасником дорожньо – транспортної пригоди покинув місце пригоди, не повідомивши органи поліції.

Таким чином, на думку працівників Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.10А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , слід об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер 462/10744/25 (3/462/137/26). Оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнала повністю. Зазначив, що 10.12.2025 року о 13 год. 20 хв., у м.Львові на вул. Митрополита Андрея, 3, керувала транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась безпеченого бокового інтервалу, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_2 , однак вказала, що у неї не було умислу залишати місце ДТП, оскільки удару вона не відчула та не мала на мету покидати місце зіткнення, просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122- 4 КУпАП закрити, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до 2.3Б Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 13.1 ПДР України зобов`язує водія обирати безпечну дистанцію та безпечний інтервал залежно від швидкості, дорожньої обстановки, вантажу та стану автомобіля, щоб уникнути зіткнення і забезпечити безпеку руху, особливо при раптовому гальмуванні чи маневруванні. Цей розділ стосується загальних правил маневрування на дорозі, включаючи обгін, випередження, об`їзд та зустрічний роз`їзд.

Відповідно до ст. 122- 4 КУпАП, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є залишення місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивною стороною правопорушення визначається ставлення до наслідків і характеризується наявністю вини.

Пункт 2.1а Правил дорожнього руху України зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Це означає, що водій повинен мати при собі документ, що підтверджує його право керувати транспортним засобом, наприклад, водійські права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Пункт 2.1а Правил дорожнього руху України зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Це означає, що водій повинен мати при собі документ, що підтверджує його право керувати транспортним засобом, наприклад, водійські права.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2025 року о 13 год. 20 хв., у м.Львові на вул. Митрополита Андрея, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , не була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою відповідним чином не реагувала на її зміну, не дотрималась безпеченого бокового інтервалу, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.2.3Б, 13.1Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Крім того, згідно із протколом про адміністративне правопорушення серії 537446 від 11.12.2025 року, 10.12.2025 року о 13 год. 20 хв., у м.Львові на вул. Митрополита Андрея, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , була учасником дорожньо – транспортної пригоди покинув місце пригоди, не повідомивши органи поліції.

Таким чином, на думку працівників Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.10А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначеного пункту Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , про які вказано у протоколі, оскільки він не мав умислу на залишення місця пригоди, що підтверджується поясненнями останнього та потерпілої, які містяться в матеріалах справи, а також наданих безпосередньо в судовому засіданні.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 537446 не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У відповідності до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

За статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Враховуючи, що в суді не встановлено умислу ОСОБА_1 на вчинення ним правопорушення заст.122-4 КУпАП, оскільки з її пояснень вбачається, що умислу залишити місце ДТП у нього не було, що в свою чергу в сукупності з іншими обставинами, виключає склад та подію цього адміністративного правопорушення, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу),у відповідності до вимог ст.62Конституції України таст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними, достовірними і достатніми доказами, не може ґрунтуватися на припущеннях, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, повно, всебічно і об`єктивно проаналізувавши наявні у об`єднаній справі докази, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є не доведеною, тому в цій частині справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №537443 від 11.12.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд зазначає таке.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його винуватість підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№537443 від 11.12.2025 року;

- схемою місця ДТП від 11.12.2025 року;

- поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 11.12.2025 року, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

За таких обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення є доведеною повністю.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, особу порушника, суд прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції статті 124КУпАП, у виді штрафу.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33,36,40-1, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі відносно ОСОБА_5 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124 КУпАП та накласти стягнення – 850.00 грн. штрафу в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Х.М. Мисько