Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №943/2128/25 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/2128/25

Провадження № 2-а/943/9/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та поліцейського Ясеновського Ігоря Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно позивача, а також просив поновити строк звернення до суду із цим позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що згідно оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 26 липня 2025 року, керуючи автомобілем «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у с. Плугів Золочівського району було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якого його автомобіль зазнав пошкоджень. Під час оформлення матеріалів ДТП, при якому позивач вважає, що він є потерпілою стороною, натомість поліцейський Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старший сержант ОСОБА_2 вимагав надати йому документи, які підтверджують право керування транспортним засобом, реєстраційні документи на автомобіль, та поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що позивач ОСОБА_1 передав усі наявні в нього документи поліцейському для самостійного оформлення матеріалів, оскільки після аварії позивач перебував в шоці та зазнав легких ушкоджень, а через спрацювання в автомобілі подушок безпеки не міг адекватно оцінити ситуацію. Крім того, під час оформлення матеріалів на вимогу поліцейського позивач повідомив, що в нього наявний поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та він знаходиться серед наданих йому документів, однак поліцейський вирішив його проігнорувати та не побачити його в результаті чого відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, хоча на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності він мав чинний поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №233426782. Навіть враховуючи те, що якби позивач начебто і не мав полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то інспектор мав можливість перевірити наявність страхового полісу через електронну систему, що ним було здійснено та свідомо винесено постанову про безпідставне притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності. За таких обставин позивач вважає оскаржувану постанову відповідача незаконною і необгрунтованою, а відтак просив її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 07.11.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк, який не може перевищувати десять днів з дня отримання ухвали суду, для усунення вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали недоліків заяви.

Ухвалою судді від 19.12.2025 року, після усунення недоліків заяви ОСОБА_1 , вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач: Золочівський РВП ГУНП у Львівській області направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №63/26 від 07.01.2026), у якому ГУНП у Львівській області з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується, оскільки оскаржувана постанова серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. є повністю законною та обгрунтованою, оскільки позивач ОСОБА_1 керував у с. Плугів транспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського, зокрема, що позивач 26.07.2025 року керував транспортним «ЗАЗ» модель «Lanos», номерний знак НОМЕР_2 у с. Плугів дорога М-09 ТЕРНОПІЛЬ-ЛЬВІВ-РАВА-РУСЬКА 43 км., вчинивши ДТП, що було підставою для перевірки чинності страхового полісу про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також зазначає, що постановою Буського районного суду Львівської області в справі №445/1894/25 від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скоєного 26.07.2025 року, а провадження по справі закрито у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП. Крім того, 24.12.2025 року здійснено перевірку чинності страхового полісу станом на 26.07.2025 року за допомогою офіційного сайту «mtsbu.ua» (https://policy. mtsbu.ua) за критеріями пошуку: «Державний номер ТЗ», де зазначено д.н.з. НОМЕР_2 – результат пошуку: Поліс на ТЗ № ВС 7419 ОХ на 26.07.2025 не знайдено; «Номер полісу ОСЦПВ» - 233426782 - результат пошуку: «Поліс N?233426782 укладений, але не діє»; «VIN-код Т3» - Y6DTFS5Y0H0005723 - результат пошуку: «За вашим запитом, поліс не знайдено». 3 огляду на наведене, вважають, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення не підтверджуються матеріалами справи, через що позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та необгрунтованими. Відтак, відповідач просить за результатами повного, всебічного та об?єктивного встановлення всіх обставин у справі прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Золочівського РВП ГУНП у Львівській області та поліцейського Ясеновського Ігоря Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025 року.

Крім того, сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач: поліцейський Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Ясеновський І.О. своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву в установленому законом порядку та строк не скористався, незважаючи на отримання ним 26.12.2025 ухвали суду від 19.12.2025 року.

Згідно частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається із оскаржуваної постанови поліцейського Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Ясеновського Ігоря Олексійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 26 липня 2025 року о 12 годині 48 хвилин у с. Плугів, дорога М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, 43 км керував транспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 2.1 «ґ» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Як убачається із матеріалів справи, що позивачем ОСОБА_1 не оспорюється те, що він керував у вказаний у спірній постанові час і місці транспортним засобом, як і те, що поліцейський ОСОБА_2 під час оформлення матеріалів ДТП, у якому позивач вважає себе є потерпілим, вимагав надати йому документи, які підтверджують право керування транспортним засобом, реєстраційні документи на автомобіль, та поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що ним були надані поліцейським, зокрема і страховий поліс №233426782.

Разом із тим, приписи п. 2.1 «ґ» ПДР України вимагають від водіїв транспортних засобів не лише мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але передбачають вимогу щодо надання такого полісу, який має бути чинним.

Зокрема, як убачається із позовної заяви ОСОБА_1 , що ним у якості доказу долучено копію страхового полісу №233426782 від 27.06.2025, укладеного позивачем із ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Однак, при перевірці чинності вказаного страхового полісу №233426782 від 27.06.2025, на який покликається позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві як на підставу скасування оскаржуваної постанови від 26.07.2025, судом встановлено, що такий не був чинним на момент винесення поліцейським оскаржуваної постанови серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025 року, оскільки із витягу із Електронного полісу №233426782 на сайті МТСБУ, що такий був зареєстрований в єдиній централізованій базі даних лише 29.10.2025 о 12:18 год (дата укладення Договору та внесення запису про це до ЄЦБД МТСБУ), а також дата та час початку строку дії Договору із 00:00 год. 30.10.2025 до 23:59 год. 29.04.2026 включно.

Крім того, подібні відомості, зокрема щодо відсутності в позивача ОСОБА_1 на момент події 26.07.2025 чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, підтверджуються також долученими до відзиву на позовну заяву відомостями МТСБУ та витягом ІПНП, якими підтверджено, що станом на 26.07.2025 року за допомогою офіційного сайту «mtsbu.ua» (https://policy. mtsbu.ua) за критеріями пошуку: «Державний номер ТЗ», де зазначено д.н.з. НОМЕР_2 – результат пошуку: Поліс на ТЗ № ВС 7419 ОХ на 26.07.2025 не знайдено; «Номер полісу ОСЦПВ» - 233426782 - результат пошуку: «Поліс N?233426782 укладений, але не діє»; «VIN-код Т3» - Y6DTFS5Y0H0005723 - результат пошуку: «За вашим запитом, поліс не знайдено».

За наведених фактичних обставин, суд погоджується із доводами ГУНП у Львівській області про те, що позивач ОСОБА_1 26.07.2025 року керував транспортним засобом за обставин, викладених в оскаржуваній постанові серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025 року, тобто без чинного страхового полісу обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

Відтак, суд вважає, що доводи позивача ОСОБА_1 зводяться до незгоди із оскаржуваною постановою відповідача та зазначеними у ній фактичними обставинами адміністративного правопорушення, оскільки позивачем не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача, а позовна заява містить покликання на наявність у нього та пред`явлення на вимогу поліцейського чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинність якого на момент події 26.07.2025 об`єктивно спростовується вищенаведеними відомостями.

Разом із тим, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №520/2261/19, викладений у постанові від 25.06.2020, де Судом зазначено, що доводи скаржниці про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України поклав обов`язок доказування на позивачку, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 в справі №760/2846/17; постанові Верховного Суду від 14.02.2018 в справі №536/583/17, де обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Також суд вважає, що згідно положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Крім того, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, що поліцейським Ясеновським І.О. дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення. При цьому, позивачу ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, строк оскарження згідно ст. 289 КУпАП, а також позивачем отримано копію оскаржуваної постанови, що підтверджується підписом позивача ОСОБА_1 у графі №8 і №9 оскаржуваної постанови серії ЕНА №5319792 від 26.07.2025.

Також, суд вважає, що згідно положень ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, зокрема передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, уповноважена посадова особа на місці вчинення правопорушення виносить постанову. У такому випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається. Відтак, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена належним суб`єктом та у межах його компетенції.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 425 грн.

При цьому, як слідує із оскаржуваної постанови, що відповідачем накладено адміністративне стягнення на позивача у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн, яке в даному випадку є безальтернативним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх необгрунтованістю.

Крім того, зважаючи на звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору на момент подання адміністративного позову та відмову в задоволенні цього позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України суд не вбачає, а тому витрати відносяться на рахунок держави.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 26, 48, 77, 78, 139, 242-246, 249, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та поліцейського Ясеновського Ігоря Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 (адреса для листування: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Золочівський РВП ГУНП у Львівській області (79007, місто Львів, вулиця Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833).

Відповідач: поліцейський Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Ясеновський Ігор Олексійович (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 43).

Повний текст судового рішення виготовлено: 23.01.2026 року.

Суддя І. Б. Кос