Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №331/6947/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6947/25

Провадження № 3/331/97/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512844, складеного 14.11.2025, 29.10.2025 о 16:00 год., м. Запоріжжя, вулиця Шкільна,34, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Dacia, д.з. НОМЕР_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобіль механічно пошкоджено, завдано матеріальні збитки, пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, чим порушив п.18.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Трачук Н.І. через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, захисник зазначила, що уадміністративному матеріалі відсутні передбачені ст. 124 КУпАП відомості про пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Таким чином, оскільки допущене ОСОБА_1 порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов`язковим об`єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об`єкт складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим у діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 29.10.2025 приблизно о 16:00 год. рухався по вул. Шкільній зі швидкістю приблизно 50 км/год., зупинився на світлофорі, стояв у середньому ряду. Коли почався рух, в лівій смузі попереду рухався автомобіль темного кольору, зправа був припаркований автомобіль, тому по правому ряду був неможливий рух, а по лівому ряду перед його автомобілем їхав автомобіль. Коли він до пішохідного переходу під`їхав, перед тим авто темного кольору, яке їхало у лівому ряду вискочила дівчина, вона бігла і опинилася перед його автомобілем, на що він зреагував, загальмувавши. Ця дівчина чинила перешкоду не тільки його руху, але її дії загрожували і її життю. Йому не було видно пішохода, оскільки те авто, яке рухалося зліва, закривало йому огляд і він був упевнений, що там нікого не має, оскільки той автомобіль перед пішохідним переходом не зупинявся, а поїхав далі. Все сталося дуже швидко. Він побачив, як дівчина була на капоті його автомобіля, а потім встала, побігла на газон і лягла на ньому. Він подивився на неї, вона лежала, до неї прибігли люди, він до неї не підходив, а сидів в авто. Пізніше лікар йому сказав, що у неї немає серйозних ушкоджень. Після оформлення матеріалів про ДТП він поїхав у лікарню і поспілкувався з лікарями. Лікарі йому сказали, що нічого страшного у дівчинки не було. Також він спілкувався з дівчиною у присутності матері і бачив, як вони себе вели по відношенню до нього. Також він зв`язувався із страховою компанією щодо даної події. За кермом у той день він був тверезий.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до відповідальності, адвокат Трачук Н.І. підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав. Крім того, вона наполягала на тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у діях її підзахисного наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_4 у жодне судове засідання не з`явились, про дату і час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно з п. 18.1 Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Тобто, вказаною нормою встановлений вичерпний перелік об`єктів, спричинення пошкоджень яким внаслідок порушень Правил дорожнього руху, може потягти за собою адміністративну відповідальність за цією статтею.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявність причинного зв`язку між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

При цьому, КУпАП виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення. Тобто, якщо відсутній хоча б один із елементів складу правопорушення, то відсутній склад правопорушення в цілому.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою місця ДТП від 29.10.2025, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяву ОСОБА_4 - матері потерпілої ОСОБА_2 щодо притягнення до відповідальності водія, який скоїв наїзд на її доньку на нерегульованому пішохідному переході у м. Запоріжжі в районі буд. 34 по вул. Шкільній.

З дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що особою, яка склала вказаний протокол, у ньому зазначено, що в результаті ДТП автомобіль механічно пошкоджено, завдані матеріальні збитки, пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

У той же час, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_4 - матері потерпілої ОСОБА_2 щодо притягнення до відповідальності водія, який скоїв наїзд на її доньку на нерегульованому пішохідному переході у м. Запоріжжі в районі буд. 34 по вул. Шкільній. При цьому, вказана заява не містить ні дати її написання, ні дати вчинення наїзду на доньку заявниці, що не дає можливості судді беззаперечно встановити, на кого ж саме було скоєно наїзд автомобілем, яким керував ОСОБА_1 29.10.2025 – на пішохід ОСОБА_2 чи на ОСОБА_2 .

Крім того, до матеріалів справи не долучено ані фото, ані відеодоказів, які б підтверджували отримання автомобілем особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, механічних пошкоджень, і відповідно, понесених матеріальних збитків.

За клопотанням захисника суддя постановою від 09.12.2025 витребувала в Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції усі наявні фотоматеріали та відеоматеріали по даній події. Однак, на виконання вказаної постанови Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції було надано відповідь 22.12.2025 №35612/41/32-2025 про те, що відеозаписи не збереглися.

Крім того, суддя враховує, що наїзд на пішохода або пішоходів та спричинення їм тілесних ушкоджень або спричинення іншої шкоди здоров`ю не передбачені диспозицією ст. 124 КУпАП в якості наслідків порушень Правил дорожнього руху, а тому, з об`єктивної сторони вони не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на беззаперечне підтвердження факту того, що саме дії водія ОСОБА_1 спричинили наїзд на пішохода, оскільки із наданих ним під час судового розгляду справи пояснень було встановлено, що дівчина почала перебігати дорогу перед автомобілем, який рухався попереду нього, а потім вже різко опинилася перед його автомобілем, після чого він загальмував.

Тобто, існує імовірність того, що пішохід сама порушила правила перетину пішохідного переходу, наражаючи себе та інших учасників дорожнього руху на небезпеку.

Суддею вживалися усі заходи для виклику потерпілої до суду, проте остання у жодне судове засідання не з`явилася, тому суд позбавлений можливості вислухати її пояснення та з`ясувати усі обставини справи для правильного вирішення справи.

Крім того, суддя за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника неодноразово викликала заявленого ними свідка, який із невідомих суду причин так у жодне засідання і не з`явився.

Також суддя враховує, що матеріали справи не містять відомостей про жодного свідка вказаної події, якого можливо було б викликати у судове засідання для з`ясування всіх обставин даної справи, а також до матеріалів справи не було долученого жодних письмових пояснень очевидців події.

Тому, суддя приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено поза розумним сумнівом пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок порушення Правил дорожнього руху, що виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки у диспозиції вказаної статті відсутній такий матеріальний наслідок як спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

При цьому, суддя враховує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, провадження №К/9901/3839/17.

Суддя також враховує, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст. 129 Конституції України, до яких відносяться, зокрема, забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол серії ЕПР №512844 від 14.11.2025 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно із вказаною правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог ПДР, до суду надано не було.

При цьому, суддя також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, у зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір із ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.124, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Юлія КАРЕТНИК