Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №489/6030/24 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6030/24

Кримінальне провадження №1-кп/489/435/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 р. м. Миколаїв

Вступна частина

Інгульський районний суд м. Миколаєва, головуючий - суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання ОСОБА_2

Кримінальне провадження 12024152040000482 від 06.04.24.

Обвинувальний акт про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Михайлівка Свердловського району Джамбульської області Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, жителя АДРЕСА_1 , судимого:

04.03.2016 р. – Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

13.04.2016 р. – Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2016 р., призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

27.07.2016 р. – Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.04.2016 р., призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

16.11.2016 р. – Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.07.2016 р. ухвалено виконувати самостійно;

29.03.2017 р. – Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. Ні підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.11.2016 р., призначено покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.07.2016 р. та визначено остаточне покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.

02.07.2018 р. - Ленінським районним судом м. Миколаєва, з урахуванням вироку Миколаївського апеляційного суду від 20.12.2018, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України по відношенню до вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.03.2017 р., до 5 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 11.10.2019.

Сторони: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

ОСОБА_3 02.04.2024 о 12:50 год., знаходячись біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк», що розміщений за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 154, діючи з корисливих мотивів, привласнив банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка відповідно до вимог ст 1. Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, ст. ст. 1, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в України» від 05.04.2001, ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльністю» від 07.12.2000 відповідає визначенню поняття «офіційний документ» та є його різновидом, що перебувала у користуванні ОСОБА_5 та яку забув у приймальному отворі банкомату ОСОБА_6 .

Цими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласнення офіційного документу (банківської карти), вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, у період часу з 12:57 год. 02.04.2024 по 09:31 год. 03.04.2024 ОСОБА_3 діючи повторно та в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, за допомогою раніше привласненої банківської карти № НОМЕР_1 розрахувався за придбані товари в магазинах: «АТБ», «DC 5 Shop», «ПАРФЮМЕРИЯ», «MOBILOCHKA», «Gradus», «Shop Zakhod», «Врадіївські ковбаси», «Овочі та фрукти», «Solodka lаpа», «Палітра», «MIDA 3 СВ», «Продукти», «Єва 1056», «Hastronom», «Склад чистоти», «Ломбарди», «Galya Baluvana», «EVA 1008», «Аврора», «MIDA 14 СВ», «Hastronom20», Gastronom Veresen», «Hastronom 35», «VELMART», «MIDA 47», «ВЕЗУНЧИК 111», «MIDA 20», "Pyvna Kruzhka", "Аптека 6 оптових цін", «АТВ 954», «Smile market 32», «Solodka lapa-2» і останній раз в магазині «GRADUS», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 47, за допомогою безконтактної оплати, розпорядився викраденими товарами на свій розсуд, тим самим таємно викрав грошові кошти, що перебували на банківському рахунку ОСОБА_5 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 19254 гривні 92 копійки.

Цими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлений цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого суми матеріальної шкоди 19254,92 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн., яку завдано вчиненням злочину та обмеженням внаслідок втрати майна реалізації своїм планів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєному визнав, покаявся, дав покази, які відповідають фактичним обставинам обвинувачення. Пояснив мотиви своїх дій спонтанністю. Побачив в банкоматі забуту картку і взяв її, гроші витратив на термінові потреби колишньої дружини. Засуджує себе, не має намір уповерратись до протизаконного способоу життя. Заробляє з власного господарства. Утримує повнолітню доньку студентку. Відшкодував потерпілому переказами більше 12 тисяч гривень. Решту цивільного позову в частині залишку матеріальної та всієї моральної шкоди визнає повністю. Пояснив, що хворіє на туберкульоз легенів.

Крім визнання вини обвинуваченим, обставини вчинення кримінальних правопорушень підтверджені дослідженими такими письмовими доказами.

05.04.2024 слідчим відповідним протоколом була прийнята заява від ОСОБА_7 про крадіжку з 02.04.2024 з 12:57 до 03.04.2024 до 09:31 з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 з належної тому банківської картки НОМЕР_1 грошової суми приблизно 19 тис грн.

Потерпілий 06.04.2024 надав слідчому виписку з його банківського рахунку, в якій після часової відмітки 02.04.2024 о 12:57 йдуть численні транзакції з приводу придбання побутових та харчових товарів, ліків на суми в середньому по 300 грн., починаючи з магазину "АТБ" по проспекту Центральному, 154 в м. Миколаєві.

Відвідування обвинуваченим магазинів "Суши весла", "АТБ", "Міда", "EVA" і придбання ним товарів загального вжитку підтверджується долученими до матеріалів судового провадження відеозаписами з магазинів оглянутими слідчим у відповідних протоколах, у т.ч. магазину АТБ по проспекту Центральному, 154 в м. Миколаєві (відмітка часу на відеозапису магазину - 02.04.2024, 12:50), у т.ч. за участю самого підозрюваного, який свою участь в зафіксованих подіях визнавав.

18.04.2024 свідки ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 впізнали за фотографіями ОСОБА_3 , який відповідно 02.04.2024 та 03.04.2024 розрахувався в магазині "Ева" по проспекту Богоявленському, 26/1, що узгоджується зокрема з протоколом огляду відеозапису цього магазину 03.04.2024 о 08 годині.

25.05.2025 слідчий оглянув витребувані з АТ "Приватбанк" відомості про проведення транзакцій по банківському рахунку ОСОБА_5 в указаний часовий період та оглянуті фотоматеріали з банкомату, де після зображення ОСОБА_10 , одразу йдуть зображення ОСОБА_3 .

Відповідно до матеріалів справи характеризується ОСОБА_3 посередньо. Має на утриманні доньку 19 років. До наркологів та психіатрів раніше не звертався.

Обставиною. що пом`якшує покарання є щире каяття, що полягає в послідовному осуді ОСОБА_3 своїх дій, не бажанням повертатись до кримінального образу життя, добровільне відшкодування завданого збитку, яка полягає у відшкодуванні більшої частини викраденого, обіцянні відшкодувати матеріальну та моральну шкоду повністю, повне визнання цивільного позову тощо.

Обставин, що обтяжують покарання немає.

Сукупність обставин даного конкретного провадження дозволяє дійти висновку, що виправлення ОСОБА_3 після визнання його винуватим за обвинуваченням в повному обсязі і призначення покарання в межах санкції статей кримінального закону і визначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень можливе із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням ( ст..ст. 75, 76 КК України).

Цивільний позов потерпілого у зв`язку з визнанням його обвинуваченим підлягає задоволенню в повному обсязі в частині залишку невідшкодованої суми викрадених грошових коштів. Заявлені вимоги по відшкодуванню моральної шкоди підлягають задоволенню в сумі 3 тис, грн., приймаючи до уваги розумність та співмірність, пропорційність заподіяної моральної шкоди у порівнянні з матеріальною шкодою, добровільне відшкодування більшої частини матеріальної шкоди обвинуваченим.

Запобіжний захід не застосовувався. Згідно ст. 100 КПК України слід вирішити питання про речові докази. Процесуальні витрати відсутні.

Резолютивна частина

ОСОБА_3 визнати винуватим вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 357 КК України – обмеження волі на строк 1 рік.

-за ч. 4 ст. 185 КК України – позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю даних кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування остаточного покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 7221,92 грн. і 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: оптичні носій - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1