Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №127/20996/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20996/25

Провадження № 2/127/4410/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа Вінницька міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою,

УСТАНОВИВ:

У липні 2025 із позовом до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила встановити між співвласниками домоволодіння позивачем ОСОБА_1 та відповідачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порядок користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з кадастровим планом, виготовленим інженером-землевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України від 07.11.2024 року, відповідно до якого: - ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 0,0082 га, що позначена на кадастровому плані блакитним кольором; - ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,0104 га, що позначена на кадастровому плані жовтим кольором; - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно користуються земельною ділянкою площею 0,0047 га, що позначена на кадастровому плані зеленим кольором; - ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 0,0337 га, що позначена на кадастровому плані рожевим кольором. Мотивувала заявлені вимоги тим, що сторони у справі є співвласниками будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд наявна земельна ділянка загальною площею 0,0570 га. Між співвласниками було встановлено фактичну площу часток у спірній земельній ділянці, якою кожен з них користується для будівництва і обслуговування житлового будинку, що відображено на кадастровому плані, виготовленому інженеромземлевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України від 07.11.2024. З огляду на це позивач просить суд встановити між співвласниками домоволодіння порядок користування земельною ділянкою згідно вказаного кадастрового плану.

Ухвалою суду від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник ВМР надав письмові пояснення у яких зазначив, що стороною позивача не надано доказів отримання земельних ділянок на праві власності або праві користування зі земель комунальної власності за рішення органів місцевого самоврядування.

Сторона позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила позов задовольнити. На задоволенні клопотання про проведення експертизи не наполягали.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином про причини неявки суд не повідомила.

Представник ВМР проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Судом установлено, ОСОБА_1 на підставі договору дарування часток будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами від 06.06.2024 року є власницею 9/40 часток будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (договір а.с. 10, інформ. довідка а.с. 19).

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2001 року є власницею 9/40 частин будинковолодіння відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво а.с. 12).

ОСОБА_4 володіє 11/20 часткою будинковолодіння відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (свідоцтво а.с. 12).

Згідно рішення ВК ВМР депутатів трудящих №8/381 від 12.04.1956 за буд. АДРЕСА_2 була закріплена земельна ділянка площею 500 кв. м.

Згідно додатку №2/74 до рішення ВК ВМР НД №200 від 04.06.1987 житлововму будинку з існуючим номером АДРЕСА_3 присвоєно №14.

Сторони у справі звернулися до Державного агентства земельних ресурсів України з метою виготовлення кадастрового плану.

Згідно кадастрової карти земельна ділянка площею 0,0104 га (жовтим кольором) знаходиться у користуванні ОСОБА_1 .

Земельна ділянка площею 0,0082 га (блакитним кольором) знаходиться у користуванні ОСОБА_2 .

Земельна ділянка площею 0,0337 га (рожевим кольором) знаходиться у користуванні ОСОБА_4 .

Земельна ділянка площею 0,0047 га (зеленим кольором) знаходиться у спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Так, Статтею 88 ЗК України визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно зі статтями125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 04.09.2020 року у справі №619/2275/17, зазначені положення щодо користування власністю повинні застосовуватися і до права користування земельною ділянкою. Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак, згідно з ч.5 ст.319 ЦК України, у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи.

Відповідно до роз`яснень, наданих судам у пунктах 19, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

При вирішенні такого спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Зважаючи на відсутність погодженого сторонами або встановленого порядку користування земельною ділянкою, суд вважає за доцільне встановити порядок користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно з кадастровим планом, виготовленим інженером-землевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України від 07.11.2024 року.

Зважаючи на клопотання позивача суд вважає за можливе судові витрати залишити за нею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити між співвласниками домоволодіння позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порядок користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з кадастровим планом, виготовленим інженером-землевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України від 07.11.2024 року, який є невід`ємню частиною рішення , відповідно до якого:

- ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 0,0082 га, що позначена на кадастровому плані блакитним кольором;

- ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,0104 га, що позначена на кадастровому плані жовтим кольором;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно користуються земельною ділянкою площею 0,0047 га, що позначена на кадастровому плані зеленим кольором;

- ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 0,0337 га, що позначена на кадастровому плані рожевим кольором.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,

Третя особа: Вінницька міська рада, адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ: 25512617.

Повний текст рішення суду складено 22.01.2026

Суддя