Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №539/4851/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4851/25

Провадження № 2/539/124/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

з участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Лубни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, треті особи – приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко Ірина Вадимівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, приватного нотаріусу Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко Ірини Вадимівни, треті особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які до дня своєї смерті були зареєстровані та проживали/мешкали за адресою: АДРЕСА_1 .

05.12.1994 року на підставі розпорядження №3052 Органом приватизації виконавчого комітету м. Лубни, зареєстрований в ЛТД «Вікторія» було видане Міллер Едгарту, дружині ОСОБА_5 , доньці ОСОБА_2 , опуці ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ) свідоцтво про право власності на житло (квартиру загальною площею 63,9 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частинах.

Вказане право власності на квартиру зареєстроване Комунальним підприємством «Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації», про що зроблений відповідний запис у реєстрову книгу за №63, реєстровий №8788 від 15.12.1994 року.

В свою чергу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 дата смерті - є і був батьком позивача, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 дата смерті - є і була мамою позивача, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 змінила ім`я, тобто по батькові і стала ОСОБА_3 .

В серпні 2025 року позивач із сестрою перебирали речі, фотографії, документи після смерті батьків та знайшли заповіти від 26.11.2003 року, відповідно до знайдених заповітів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склали заповіт/розпорядження щодо належного їм майна на праві власності частини квартири АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 .

25.08.2025 року позивачем у справі було подано заяву про прийняття спадщини, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ.

Проте, позивачем було отримано від ОСОБА_10 , приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.08.2025 року, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та з можливістю її оскарження в судовому порядку протягом трьох років з моменту отримання постанови.

Позивач зазначає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: смерть сина ОСОБА_11 у віці 25 років, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , смерть батька ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть доньки ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , смерть матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , утримання неповнолітньої онуки, запровадженням карантину в Україні та режим надзвичайної ситуації через спалах у світі коронавірусу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введення військового стану через військову/збройну агресію російської федерації проти Держави і народу України, хворобливий стан позивача після участі в рядах військового контингенту СССР, в Афганській війні 1979-1989 роках, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, умови праці, які не дозволяють переміщення по території України, необізнаність позивача про наявність заповітів.

17.10.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Даною ухвалою було визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу строк для подання відповіді на відзив та відповідачу строк для подання заперечення. Окрім того, витребувано у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко Ірини Вадимівни належним чином завірену копію спадкової справи щодо після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01.12.2025 року на адресу суду надійшов лист від приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко І.В., відповідно до якого спадкові справи щодо спадщини померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не відкривались, оскільки ніхто із спадкоємців не подавав заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк.

09.12.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду клопотання в якому просив слухання справи провести без участі сторін. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання розгляд справи без участі представника. При розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко І.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 .

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання в якому просила слухання справи провести без участі сторін. Просила ухвалити рішення та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання в якому просила слухання справи провести без участі сторін. Просила ухвалити рішення та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.47).

Згідно наданих лікарських документів ОСОБА_14 має захворювання на фоні остеохондрозу, множинних протрузій та екструзій поперекового рівня, сколіоз. Рекомендоване лікування: нагляд та лікування у невролога за місцем проживання (а.с.50-51) Також має діагноз варикозне розширення вен з помірним- значним порушенням кровообігу, лікування: компресійний трикотаж та таблетки (а.с.52) Аркуші справи 48-49 не є читаємі і встановити, які ще має діагнози позивач суд немає можливості. Лікарські документи, які надані позивачем на підтвердження поважності пропуску строку датовані травнем 2022 року.

Відповідно до довідки виданою відділом кадрового забезпечення Національної академії внутрішніх справ від 10.10.2025 №46/11-1113 ОСОБА_1 працює в Національній академії внутрішніх справ на посаді слюсаря (а.с.53).

13.11.2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 змінила ім`я на ОСОБА_3 , про що отримала свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_3 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07.12.1994 року №3052, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_4 , та членам його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 (а.с.12-13).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 23.04.2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 (а.с.15).

26.11.2003 року ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого належну йому на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 , заповідав ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Першої Лубенської державної нотаріальної контори Стромко І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1886 (а.с.16).

26.11.2003 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 , заповідала ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Першої Лубенської державної нотаріальної контори Стромко І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1885 (а.с.17).

Відповідно до інформаційної довідки виданої КП «Лубенське МБТІ» від 02.09.2025 року №863, квартира за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована станом на 31.12.2012 року в КП «Лубенському МБТІ» в книзі №63 за реєстровим №8788 (а.с.18).

Відповідно до довідки виданої КП «Лубенське МБТІ» від 02.09.2025 року №1563, станом на 31.12.2012 року квартира за адресою АДРЕСА_3 зареєстрована 15.12.1994 року в КП «Лубенське МБТІ» в книзі №63, реєстровий №8788 за ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 у спільній сумісній власності згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_6 , виданого органом приватизації виконавчого комітету м.Лубни 07.12.1994 року (а.с.19).

Технічний паспорт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , виданий на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та витягу з Реєстру будівельної діяльності від 02.09.2025 її загальна площа складає 63,9 кв.м, житлова площа 44,6, кв.м. (а.с. 21-28).

Позивачем було отримано від ОСОБА_10 , приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.08.2025 року, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та з можливістю її оскарження в судовому порядку протягом трьох років з моменту отримання постанови (а.с.29-30).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняттяспадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як на підстави поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини позивач посилається на такі обставини, як смерть сина ОСОБА_11 у віці 25 років, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , смерть батька ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть доньки ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , смерть матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , утримання неповнолітньої онуки, запровадженням карантину в Україні та режим надзвичайної ситуації через спалах у світі коронавірусу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введення військового стану через військову/збройну агресію російської федерації проти Держави і народу України, хворобливий стан позивача після участі в рядах військового контингенту СССР, в Афганській війні 1979-1989 роках, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, умови праці, які не дозволяють переміщення по території України, необізнаність позивача про наявність заповітів.

Проте саме по собі смерть сина ОСОБА_11 який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , смерть батька ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть доньки ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , смерть матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , утримання неповнолітньої онуки, без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

При оцінки поважності пропуску строку на приняття спадщини, про які зазначає позивач, а саме через спалах у світі коронавірусу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введення військового стану через військову/збройну агресію російської федерації проти Держави і народу України, хворобливий стан позивача після участі в рядах військового контингенту СССР, в Афганській війні 1979-1989 роках, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, умови праці, які не дозволяють переміщення по території України, суд виходить з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 указано, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Судом встановлено, що позивач проживає у місті Київ, спадкове майно знаходиться в м.Лубни Полтавської області відстань яких становить близько 180 км., що є незначною відстанню від спадкового майна.

У постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 зроблено правовий висновок про застосування статті 1272 ЦК України за фактичних обставин, де велика відстань між місцем проживання спадкодавця та спадкоємця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску строку.

Також встановлено, що ОСОБА_1 пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини без поважних причин, адже не довів жодним доказом, що не знав про наявність заповіту. Також позивач не довів, що воєнний стан, спалах у світі коронавірусу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», умови праці, які не дозволяли переміщення по території України були невідворотною перешкодою для звернення до нотаріуса в шестимісячний строк.

Окрім того, посилання позивача на його хворобливий стан після участі в рядах військового контингенту СССР, в Афганській війні 1979-1989 роках, який перешкоджав йому звернутися вчасно до нотаріуса суд взяти до уваги не може, оскільки згідно наданих лікарських документів позивачем він має захворювання на фоні остеохондрозу, множинних протрузій та екструзій поперекового рівня, сколіоз, рекомендоване лікування: нагляд та лікування у невролога за місцем проживання, також має діагноз варикозне розширення вен з помірним- значним порушенням кровообігу, лікування: компресійний трикотаж та таблетки та ці лікарські документи, які надані позивачем на підтвердження поважності пропуску строку датовані травнем 2022 року, тобто ці захворювання не є тривалими та такими, що були невідворотною перешкодою для звернення до нотаріуса в шестимісячний строк.

Крім того, будучи спадкоємцем першої черги та достовірно знаючи про смерть батьків ОСОБА_1 не подав своєчасно заяву про прийняття спадщини про що в нього було жодних перешкод.

Тож факт усвідомлення спадкоємцем першої черги, яка не знала про існування заповіту, наявності в неї права на спадкування та невчинення нею неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини не свідчить про виникнення в неї об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили їй своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв`язку з її необізнаністю про існування заповіту, складеного на її ім`я.

Отже, коли особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеною в постанові від 26.06.2024 року № 686/5757/23.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог.

Суд звертає увагу, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивач звернувся лише 25 серпня 2025 року, тоді як строк для прийняття спадщини сплинув 27 листопада 2022 року. Тобто, з моменту відкриття спадщини та вчинення позивачем даної дії минуло понад два з половиною роки.

При цьому суд враховує, що позивач проживає в країні, де ведуться військові у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 року введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

З 29.06.2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Тобто, оцінюючи підстави поважності строку судом взято до уваги, що пройшов значний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме понад 2 роки.

При цьому, на думку суду, стороною позивача не було доведено існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.

За таких обставин, оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважної причини, в задоволенні позову слід відмовити.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Оскільки у позові відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню із відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 1272 ч. 3 ЦК України, ст. ст. 141 ч. 1, 258, 259, 264, ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, треті особи – приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко Ірина Вадимівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 22 січня 2026 року

Суддя Я.В.Просіна