Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №534/38/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/38/26

Провадження №3/534/14/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП,

встановив :

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі і визнане судом недоведеним.

1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №397550 від 05.01.2026 суть адміністративного правопорушення полягає в такому: « ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 05.01.2026 о 09 год 00 хв втекла з дому, а саме покинула місце свого проживання АДРЕСА_1 , без дозволу дорослих, внаслідок чого неповнолітню ОСОБА_2 розшукувала поліція, правопорушення вчинено повторно протягом року».

2. Означене правопорушення кваліфікується посадовою особою, якою оформлюються матеріали справи про адміністративне правопорушення, за частиною 2 статті 184 КУпАП.

3. Будучи повідомленою у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася.

4. Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

5. Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 184 КУпАП, не є обов`язковою.

6. ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Остання не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

7. Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

8. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

9. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

10. Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи щодо неї, проте ОСОБА_1 будучи обізнаною про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення не виконала свого процесуального обов`язку своєчасно з`явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оцінка суду.

11. Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

12. Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

13. У пункті частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

14. Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

15. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

16. Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

17. Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

18. Відсутність хоча б одного елементу складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.

19. Суддя дослідила матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінила наявні в ній докази, дійшла таких висновків.

20. Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

21. Частиною 2 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

22. Отже об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання обов`язків, передбачених закнодавством.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Для визначення батьківських обов`язків відсилає до законодавства у відповідній сфері.

23. Диспозиція цієї норми є бланкетною, для визначення обов`язків за ухилення від виконання яких особа притягатиметься до адміністративної відповідальності, відсилає до інших нормативно-правових актів.

24. Тож у протоколі про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП мають бути зазначені конкретні норми, що порушені особою, і конкретні обов`язки, встановлені цими нормами, в невиконанні яких обвинувачується особа. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено, та незазначення обов`язків, які не виконуються, свідчить про неконкретність звинувачення особи, є порушенням права на захист.

25. Згідно з вимогами статті 150 СК України, на яку робиться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, батьки зобов`язані:

- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

- поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

26. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

27. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).

28. У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі

29. У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

30. Суддя зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вчинення правопорушення. Протокол фіксує факти, що мають бути встановлені на підставі доказів, які відповідають вимогам про належність та допустимість.

31. У протоколі суть адміністративного правопорушення зазначена як ухилення ОСОБА_4 від виконання обов`язків стосовно своєї доньки, передбачених статтею 150 СК України. Наслідками невиконанням обов`язків особа, яка оформлювала матеріали адміністративного правопорушення, зазначає, що ОСОБА_5 втекла з дому, а саме покинула місце свого проживання без дозволу дорослих, внаслідок чого неповнолітню розшукувала поліція.

32. Натомість протокол не містить конкретизації обов`язків у розумінні статті 150 СК України, які мати дитини зобов`язана виконувати, але не виконувала, внаслідок чого дитини втекла з дому (див пункт 25 цієї постанови).

33. Таким чином, при викладенні суті адміністративного правопорушення в протоколі серії ВАД № 397550 від 05.01.2026 працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, оскільки не зазначено, які саме обов`язки, передбачені статтею 150 Сімейного кодексу України, щодо своєї неповнолітньої доньки не виконувала ОСОБА_1 .

34. Отже, не зазначено, в чому полягає об`єктивна сторона правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

35. Водночас матеріали справи містять дані, що особа, яка притягається, ОСОБА_1 , після зникнення доньки звернулася до органів поліції із заявою про зникнення дитини та її розшук, тобто вчинила необхідні дії для оперативного розшуку доньки та запобігання будь-яких негативних наслідків втечі.

36. Суддя наголошує, що характер дій ОСОБА_1 стосовно події зникнення доньки, зокрема те, що остання самостійно звернулася до лінію «102» із заявою про зникнення дитини, навпаки свідчить про належне виконання матір`ю обов`язків щодо безпеки життя та здоров`я дитини.

37. Суд не може перебирати на себе обов`язки сторони обвинувачення та збирати самостійно докази у справі про адміністративне правопорушення, позаяк відповідний обов`язок згідно з приписами статті 251 КУпАП покладено на посадову особу, якою складено протокол про адміністративне правопорушення.

38. Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

39. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).

40. Згідно з цією позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

41. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

42. Наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, відтак на підставі пункту 1 статті 247 й пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

43. Керуючись стст. 184 (частина 2), 247, 283,294 КУпАП, суддя, -

постановив :

1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

2. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина МАЛЮК