Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №357/21071/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №357/21071/25

Суддя: Вознюк О. Л.

Справа № 357/21071/25

3/357/559/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 22.12.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 3 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом трьох діб, а за ч. 2-3 ст. 173-8 КУпАП розглядаються протягом доби.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя встановила наступне.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру

Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 27.11.2025 об 11 год 50 хв громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні салону краси «Фоксі бьюті рум», що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, а саме словесно ображав, принижував, погрожував фізичною розправою, штовхав, забрав мобільний телефон та розбив його, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю постраждалої особи та завдав матеріальних збитків на суму 35 000 грн, пошкодивши мобільний телефон Iphone НОМЕР_2 , чим погіршив матеріальні блага постраждалої особи, повторно протягом року (протокол серії ВАД № 968588 від 27.11.2025).

Згідно іншого протоколу, 01.12.2025 о 22 год 30 хв громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, стукав до вхідних дверей кварири АДРЕСА_3 , та спілкувався зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , чим порушив п. 3 термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 522522 від 27.11.2025 (протокол серії ВАД № 968729 від 01.12.2025).

Відповідно до заяви та пояснень від 27.11.2025 громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її колишній чоловік ОСОБА_1 27.11.2025 близько 11 год 50 хв зайшов до приміщення за адресою АДРЕСА_2 , де заявниця працює, та без будь яких підстав почав її словесно ображати, принижувати, погрожував фізичною розправою, штовхав і шарпав за одяг, забрав її мобільний телефон та намагався його зламати, а згодом вийшовши з приміщення, жбурнув на тротуарну плитку.

Аналогічні пояснення 27.11.2025 надала свідок – ОСОБА_3 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що наразі дружина всіляко перешкоджає його спілкуванню з дитиною, не реагує на його дзвінки та не повідомляє про стан дитини. В той день він зайшов до ОСОБА_2 на роботу побачити дитину, однак останньої там не було. На емеціях він схопив телефон колишньої дружини та жбурнув його на вулиці, оскільки саме він в минулому подарував цей телефон і оплатив його.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини частково підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

В судове засідання викликались для надання пояснень потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 . Однак вони не з`явились, причин неявки не повідомили. Натомість в засідання з`явилась представник потерпілої адвокат Коннова Н.І., яка надала відеозапис з камер спостереження салону з фіксацією інциденту, що мав місце 27.11.2025.

Дослідивши надане відео, суддя встановила, що ОСОБА_1 жодним чином не вдавався до фізичного впливу по відношенню до ОСОБА_2 , аналогічно відео не містить підтвердження образ, принижування або погроз, відтак не підтверджується вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.

Водночас із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 умисно забрав мобільний телефон потерпілої та жбурнув його на тротуарну плитку, внаслідок чого останній було пошкоджено. Такі дії свідчать про позбавлення постраждалої особи можливості користуватися належним їй майном, що за своїм змістом охоплюється поняттям домашнього насильства економічного характеру у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому посилання ОСОБА_1 на те, що мобільний телефон був придбаний ним, не має правового значення, оскільки економічне насильство полягає не у вирішенні спору про право власності, а у фактичному позбавленні постраждалої особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке перебуває у її користуванні та є засобом забезпечення повсякденних потреб. Умисне пошкодження такого майна, незалежно від джерела його придбання, є формою контролю та примусу і підпадає під ознаки економічного насильства.

З урахуванням викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства економічного хараутеру по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 .

На підтвердження повторності вчинення правопорушення до матеріалів справи долучено копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн (справа №357/15262/25).

Відтак, кваліфікація діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як вчинення правопорушення повторно протягом року є вірною.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ програма для кривдника- комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3.Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім`ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім`ї, затвердженої Наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім`ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суддя дійшла висновку щодо відсутності необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Також в матеріалах справи міститься копія ТЗП серії АА 522522 від 27.11.2025. ОСОБА_1 порушив його умови щодо заборони у будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, прийшовши до місця проживання потерпілої 01.12.2025 о 20 год 30 хв, що свідчить про ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Санкцією ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Отже з урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 підлягає застосування санкція, передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Водночас суддя не знаходить підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , він звільняється від сплати судового збору.

Керуючись статтями 40-1, 173-2, 173-8, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати до нього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua