Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №357/11386/23 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11386/23

1-кп/357/27/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111030002338, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква Київської області, із середньою спеціальною освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацюючого, особи з ІІІ групою інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

08.05.2023 приблизно о 13:30 год ОСОБА_3 знаходячись на місці паркування біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3 на автомобілі марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в технічно-справному стані, з метою виїзду із вказаного місця паркування на проїзну частину дороги, у порушення вимог: пункту 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (надалі ПДР України), відповідно до якого «учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; пункту 1.5, підпунктів б) та д) пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; та для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху; пункту 10.1 ПДР України, відповідно до якого «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху; а також у порушення вимог пункту 10.9 ПДР України, відповідно до якого «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», під час руху транспортного засобу заднім ходом для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходився позаду автомобіля та перетинав проїзну частину дороги.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (крововилив в м`які тканини голови зі сторони кісток черепа, крововилив над та під м`якою мозковою оболонками, крововилив в шлуночки мозку), закритої травми грудної клітки (крововилив в м`які тканини грудної клітки справа, численні переломи ребер зліва по різним анатомічним лініям, переломи тіл 8-11 грудних хребців).

Грубі порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів б) та д) пункту 2.3, пунктів 10.1 та 10.9 ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (Постанова ВС від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Частиною 2 статі 286 КК України передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Основним безпосереднім об`єктом зазначеного кримінального правопорушення є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких поданий у примітці до ст. 286 КК, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи. Об`єктивна сторона цього правопорушення включає такі обов`язкові ознаки: 1) діяння; 2) обстановку; 3) наслідки та 4) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Стаття 286 КК України є бланкетною, а тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, і які були допущені особою, котра керувала транспортним засобом.

Під час судового розгляду судом встановлено, що дії водія ОСОБА_3 під час керування ним автомобілем «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали вимогам пунктів 1.3, 1.5, підпунктів б) та д) пункту 2.3, пунктів 10.1 та 10.9 ПДР України, що знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням її суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 08.05.2023 близько 13-30 год., біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3 , виїжджав автомобілем марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заднім ходом та проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті чого не побачив пішохода ОСОБА_8 , який проходив позаду автомобіля. Коли жінка, яка стояла на зупинці, крикнула стій, він відразу зупинився, проїхав трішки вперед, після чого вийшов з автомобіля та побачив потерпілого, який лежав між задніми колесами автомобіля, ногами до автомобіля. Потім він дав потерпілому подушку та викликав швидку медичну допомогу. Лікарі ШМД оглядали потерпілого близько години та зафіксували пошкодження руки. Потерпілий від госпіталізації відмовився та пішов з місця ДТП, а він залишався на місці події до закінчення оформлення ДТП. Потім 13.05.2023 його викликав слідчий та повідомив, що потерпілий помер. За період з 08.05.2023 по 13.05.2023 він з потерпілим ОСОБА_8 не бачився і не спілкувався. Він визнає обставини того, що внаслідок ДТП потерпілому були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, які вказані в обвинувальному акті. Щиро розкаюється у вчиненому, жалкує, що так сталося, засуджує свою поведінку, зробив для себе висновки надалі бути уважнішим та обережнішим за кермом. Моральну шкоду потерпілим відшкодував в добровільному порядку в заявленому ними розмірі, претензій до нього потерпілі не мають, вони з ним примирилися.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Визнавальні показання обвинуваченого в ході судового засідання підтверджуються дослідженими судом доказами, повністю з ними узгоджуються, тому його показання суд визнає достовірними.

Окрім визнання своєї винуватості, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:

даними електронного рапорту помічника чергового Білоцерківського РУП від 12.05.2023 (а.с.143 т. 1) про те, що 12.05.2023 о 18:10 год від заявника Малишевої (з органів охорони здоров`я) надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , ШМД доставила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який 08.05.2023 потрапив у ДТП (місце невідомо), діагноз – забій грудної клітки, закритий перелом ребер, ЗЧМ, СГМ;

даними протоколу огляду місця події від 13.05.2023 із схемою та фототаблицями до нього (а.с. 144-152, 154-156 т.1), про те, що у період часу з 14-40 год по 15-50 год старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 в присутності двох понятих та за участю учасника ДТП ОСОБА_3 з використанням фотоапарата «Canon D - 300» було оглянуто ділянку автодороги в АДРЕСА_3 . У протоколі зафіксовані погодні умови, характеристики дорожнього покриття, наявність дорожньої розмітки. Також у протоколі зафіксовано наявність на місці ДТП транспортного засобу, на якому відсутні механічні пошкодження. За результатами огляду було вилучено автомобіль марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового зберігання за адресою: 3 км автодороги Р-17 (Біла Церква-Володарка). Протокол підписаний понятими та слідчим. Заяв та зауважень від учасників огляду не поступило.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.05.2023 (а.с.153 т. 1), складеної інспектором взводу № 2 роти № 1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 слідує, що вона містить зображення місця пригоди у вигляді схеми, яка оформлена на місці пригоди і підписана водієм ОСОБА_3 та пішоходом ОСОБА_8 та інспектором, на якій графічно відображені й зафіксовані об`єкти та обставини, що стосуються події, та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, а саме: ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода: АДРЕСА_3 ; напрямок руху транспортного засобу марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 та його місцезнаходження після наїзду на пасажира;

Постановою старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 13.05.2025 (а.с.157 т.1) автомобіль марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у справі та поміщено на майданчик тимчасового тримання за адресою: 3 км автодороги Р-17 (Біла Церква- Володарка);

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2023 ( а.с. 158-159 т.1) на вказаний транспортний засіб накладено арешт із забороною користуватися та розпоряджатися ним;

даними копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 09.07.2022 міським відділом № 1 Білоцерківського МУ ГУМВС України в Київській області (а.с.160 т.1) про те, що ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Безугляки Сквирського району Київської області, місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;

даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.05.2023 ( а.с 188 т.1) про те, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 15.05.2023 складено відповідний актовий запис № 1024 ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

даними висновку експертного дослідження № 218 від 15-31.05.2023 (а.с. 161-163 т.1), який був проведений лікарем судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_11 про те, що:

1. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , знайдені наступні ушкодження: субарахноїдальний крововилив зліва; невелика підгостра субдуральна гематома зліва 20см3; крововилив в м`які покриви голови; закритий перелом лівої лопатки; численні переломи ребер зліва; крововиливи в м`яких тканинах грудної клітини справа та зліва; крововиливи в м`яких тканинах нижніх кінцівок та в місцях переломів; синці на лівій кисті та на правій нижній кінцівці; садно в правій поперековій області.

2. Смерть гр. ОСОБА_8 , 1966 р.н., настала від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки мозку.

3. Знайдені, при судово-медичному дослідженні трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на пішохода, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17.01. 1995 є небезпечним для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

4. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені;

даними висновку експерта № 575-218 від 01.06.2023 (а.с. 166 т.1), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи по факту ОСОБА_8 , 1966 р.н., лікарем, судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_11 про те, що:

1. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , знайдені наступні ушкодження: субарахноїдальний крововилив зліва; невелика підгостра субдуральна гематома зліва 20см3; крововилив в м`які покриви голови; закритий перелом лівої лопатки; численні переломи ребер зліва; крововиливи в м`яких тканинах грудної клітини справа та зліва; крововиливи в м`яких тканинах нижніх кінцівок та в місцях переломів; синці на лівій кисті та на правій нижній кінцівці; садно в правій поперековій області.

2. Смерть гр. ОСОБА_8 , 1966 р.н., настала від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки мозку.

3. Знайдені, при судово-медичному дослідженні трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на пішохода, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17.01. 1995 є небезпечним для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті;

даними висновку експерта № 514-218 від 02.06.2023 (а.с. 164-165 т.1), складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_8 , 1966 р.н., лікарем, судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_11 про те, що:

1. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , знайдені наступні ушкодження: субарахноїдальний крововилив зліва; невелика підгостра субдуральна гематома зліва 20см3; крововилив в м`які покриви голови; закритий перелом лівої лопатки; численні переломи ребер зліва; крововиливи в м`яких тканинах грудної клітини справа та зліва; крововиливи в м`яких тканинах нижніх кінцівок та в місцях переломів; синці на лівій кисті та на правій нижній кінцівці; садно в правій поперековій області.

2. Смерть гр. ОСОБА_8 , 1966 р.н., настала від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки мозку.

3. Знайдені, при судово-медичному дослідженні трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на пішохода, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17.01. 1995 є небезпечним для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

4. Локалізація, характер та реактивні зміни в ушкодженнях дають змогу вважати, що вони могли утворитися в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08 травня 2023.

5. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені;

даними висновку експерта від 12.06.2023 № СЕ-19/111-23/25703-ІТ (а.с.168-171 т.1), складеного за результатами проведення судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_12 судової інженерно-транспортної експертизи за експертною діяльністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» про те, що автомобіль «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться у працездатному стані, несправностей його гальмівної системи, рульового керування, елементів підвіски не виявлено;

даними, переглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які містяться на DVD-R диску (а.с. 180 т.1) з камер зовнішнього відеоспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 , на яких зафіксовано, як автомобіль «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на пішохода своєю задньою частиною і зупинився. В результаті наїзду пішохід впав на проїзну частину дороги так, що опинився під задньою правою частиною автомобіля. Перехожі люди підбігли до автомобіля, після чого автомобіль від`їхав вперед і зупинився. Із-за керма вийшов ОСОБА_3 та підійшов до потерпілого.

Відображений на відео хронологія дій прямо кореспондується з обставинами визнаними судом доведеними.

Вказаний DVD-R диск із відеозаписами з камери відеоспостереження, які знаходяться на магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 , передав слідчому ОСОБА_13 , що підтверджується даним протоколу отримання речей та документів від 17.05.2023 (а.с. 178 т.1).

Постановою старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 від 17.05.2023, вказаний DVD-R диск, який було отримано в порядку ст. 93 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 179 т.1);

даними висновку експерта від 10.07.2023 № СЕ-19/111-23/33946-ІТ (а.с. 202-203 т. 1), складеного за результатами проведення судовим експертом ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_14 судової автотехнічної експертизи, відповідно до яких:

1. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_15 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.9, 10.1 ПДР України.

2. Оцінка дій пішохода, не потребує спеціальних знань в галузі судової автотехніки та може бути дана органом досудового розслідування чи судом самостійно.

3. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля«AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_15 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом виконання вимог пунктів: 10.9; 10. 1 ПДР України.

4. В даній дорожній ситуації, експертом, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.0; 10.1 ПДР України, що знаходяться у причинному зв`язку із настанням даної ДТП.

Питання, що стосується перебування дій пішохода ОСОБА_8 у причинному зв`язку із настанням даної ДТП, не потребує спеціальних знань у галузі судової автотехніки та може бути вирішене органом досудового розслідування чи судом самостійно;

даними висновку експерта № 107/К від 24.07-02.08.2023 (а.с. 205-236 т. 1), складеного за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи судово-медичної експертної комісії у складі лікаря судово-медичного експерта – начальника КЗКОР « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_16 , членів комісії лікаря з медицини невідкладних станів КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_17 , лікаря –рентгенолога ОСОБА_18 , доповідача по справі ОСОБА_19 лікаря судово-медичного експерта завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз КЗКОР « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Вивчивши та проаналізувавши надані для виконання експертизи матеріали, у відповідності до питань, що поставлені на вирішення, комісія експертів дійшла до підсумків:

1 (питання 1, 2, 3). За результатами огляду гр. ОСОБА_8 лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » («Карти виїзду карти швидкої медичної допомоги» № 466 А від 08.05.2023 р.) був встановлений діагноз «Забій грудної клітини, лівого плеча. Садно лівої кисті».

Згідно даних «Медичної карти стаціонарного хворого» № 5234, гр. ОСОБА_8 12.05.2023 р. з 18:10 (поступлення) до 19:25 (констатовано смерть) перебував на лікуванні в КНП БМР « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з діагнозом: «Політравма: Забій головного мозку тяж ст., з здавленням підгострої субдуральної гематоми зліва, дислокаційний с-м. стабільний компресійний перелом тіл хребців Ths- Thxi І ст, перелом 11 ребра зліва, лівобічної полісегментарної пневмонії. ІХС: Атеросклерот. Кардіосклероз».

Під час обстеження гр. ОСОБА_8 (КТ-дослідження головного мозку, органів грудної клітки), згідно висновків даних обстежень, виявлено: «КТ-ознаки лівої підгострої субдуральної гематоми лобно-тім`яноної частки з дислокацією серединних структур; дислокаційної судинної енцефалопатії, церебральної атрофії з вікарним розширенням лікворних просторів» та «КТ-ознаки багатоуламкових переломів лівої лопатки зі зміщенням уламків; стабільних компресійних переломів тіл хребців Th8- Th 11 1 ст.; перелому 11-го ребра по лопатковій лінії ліворуч без зміщення уламків; лівобічної полісегментарної пневмонії».

За даними «Висновку експертного дослідження» № 218 від 15-31.05.2023 (КЗКОР « ІНФОРМАЦІЯ_9 », Білоцерківське районне відділення, лікар судово-медичний експерт ОСОБА_11 ), при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_8 експерт виявив та описав такі зовнішні ушкодження: «...На тильній поверхні правої кисті синець... темно-червоного кольору. На фоні синця численні садна... із поверхнею коричневого кольору нижче рівня шкіри. В поперековій області справа синець… із поверхнею коричневого кольору нижче рівня шкіри... На зовнішньо-задній поверхні правого стегна у верхній третині синець... темно-червоного кольору... Па передньо-зовнішній поверхні правого колінного суглоба аналогічного характеру синець... на фоні якого 4 садна... із поверхнею коричневого кольору нижче рівня шкіри...»

При внутрішньому дослідженні експерт описав наступне: «...Переломи 3,4 ребер зліва по задній пахвовій лінії... Перелом 5 ребра зліва майже по середньоключичній лінії, 6, 7, 8 ребер зліва по передній пахвовій лінії... Перелом 10 ребра зліва по задній пахвовій лінії... В м`яких тканинах навколо переломів масивні темно-червоного кольору крововиливи, місцями зливного характеру. В м`яких тканинах грудної клітини справа у середній третині та нижній третині темно-червоного кольору крововилив розміром 17x12 см... М`які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні... з наявністю темно-червоного кольору крововиливу... в лівій лобно-висковій області... Між твердою мозковою оболонкою та м`якими мозковими оболонками над лівою півкулею головного мозку незначні нашарування темно-червоних згортків крові загальним об`ємом до 20 см3, що спаяні з твердою мозковою оболонкою…Під м`якими мозковими оболонками в лобно-висковій області зліва з переходом на тім`яну темно-червоного кольору крововилив розміром 11,5x8 см, що заповнює борозни на всю їх глибину. Звивини головного мозку згладжені. Тканина головного мозку на розрізах волога, блискуча, в`яла, повнокровна, липне до ножа та тягнеться за ним, межа речовини не зовсім чітка... У шлуночках головного мозку рожева рідина... В підшкірно-жировій клітковині по зовнішній поверхні з переходом на задню поверхню правого стегна у верхній третині та середній третині темно-червоного кольору крововилив... В підшкірно-жировій клітковині правої гомілки по внутрішній поверхні у нижній третині темно-червоного кольору крововилив... Майже вертикальний перелом лівої лопатки, що йде від верхнього краю до нижнього і має зубчасті краї перелому по всім поверхням. В м`яких тканинах навколо перелому масивний темно-червоного кольору крововилив...»

За результатами вивчення членом експертної комісії, лікарем-рентгенологом, наданих для проведення експертизи КТ-досліджень (2 CD-диски), виявлено: «Перелом тіл Th8-Th11 хребців, X, XI ребер ліворуч, лівої лопатки. Субдуральна гематома зліва».

Таким чином у гр. ОСОБА_8 мали місце ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (крововилив в м`які тканин голови зі сторони кісток черепа, крововилив над та під м`якою мозковою оболонками, крововилив в шлуночки мозку), закритої травми грудної клітки (крововилив в м`які тканин грудної клітки справа, чисельні переломи ребер зліва по різним анатомічним лініям, переломи тіл 8-11 грудних хребців), синець поперекової ділянки, синці, садна та крововиливи правої кисті і правої нижньої кінцівки (стегно, колінний суглоб, гомілка).

Характер та локалізація ушкоджень вказує на те, що вони утворились від дії тупого (их) предмету (ів), можливо в результаті........такого, виду дорожньо-транспортної пригоди, як наїзд автомобіля на пішохода.

Колір синців та крововиливів (темно-червоні), стан саден (кірка коричневого кольору), стан субдуральної гематоми (спаяна з твердою мозковою оболонкою), а також стан клітинної реакції в речовині головного мозку та м`яких тканинах «лобно-вискової області зліва» за результатами судово-гістологічного дослідження («Висновок експертного дослідження.» № 502, лікар судово-медичний експерт гістолог, ОСОБА_20 ), вказує, на те, що ушкодження у гр. ОСОБА_8 могли утворитись в строк, зазначений в Постанові, тобто 08.05.2023 р.

Беручи до уваги характер та об`єм ушкоджень, з урахуванням результатів судово- гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів, відібраних від труна ОСОБА_8 , де виявлені ознаки шокової реакції (шунтування кровотоку в нирках, нерівномірне, переважно знижене кровонаповнення досліджених органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові), причиною смерті в даному випадку слід вважати травматичний шок, тобто між спричиненими тілесними ушкодженнями та настанням смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

З огляду на вище викладене, всі виявлені ушкодження слід розглядати в комплексі, як такі, що призвели, до розвитку загрозливого для життя явища (травматичний шок), які у відповідності до п. 2.1.1. а) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом № 6 «Про розвиток та удосконалення судово медичної служби України» від 17.01.1995 р., мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

2 (питання 4, 5). Згідно даних «Карти виїзду карти швидкої медичної допомоги» № 466 А від 08.05.2023 р., після огляду гр. ОСОБА_8 на місці пригоди (за місцем виклику) лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » був визначений план надання медичної допомоги, який включав зняття показників електрокардіограми, знеболювальну терапію та госпіталізацію в профільний медичний заклад, проте від потерпілого було отримано категоричну відмову від надання медичної допомоги (окрім обробки садна лівої кисті), що підтверджується даними, які містяться в графі «Відмова» вище вказаної «Карти виїзду...».

За даними «Медичної карти стаціонарного хворого» № 5234, гр. ОСОБА_8 при поступленні в КНП БМР « ІНФОРМАЦІЯ_14 » діагноз встановлено вчасно та обґрунтовано, обсяг обстеження (інструментальне, лабораторне) та план лікування відповідав обсягу і характеру отриманої травми.

Необхідно відмітити, що на момент госпіталізації гр. ОСОБА_8 знаходився в критично важкому незворотному стані декомпенсації, який на даному етапі його розвитку вже не давав можливості збереження його життя.

Таким чином недоліки у наданні медичної допомоги гр. ОСОБА_8 лікарями КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_15 » та лікарями КНП БМР « ІНФОРМАЦІЯ_14 » - відсутні.

Слід відмітити, що характер та об`єм ушкоджень, отриманих гр. ОСОБА_8 , давав можливість збереження його життя за умови надання своєчасної медичної допомоги, тобто відразу після їх спричинення.

Виходячи з вищенаведеного, в даному випадку основним чинником, який призвів до настання смерті, слід вважати відмову самого потерпілого від надання йому медичної допомоги лікарями КНП « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та подальшої госпіталізації у профільний медичний заклад охорони здоров`я;

Отже, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 107/К від 24.07-02.08.2023 підтверджено, що характер та локалізація ушкоджень вказує на те, що вони утворились від дії тупого (их) предмету (ів), можливо в результаті такого виду дорожньо-транспортної пригоди як наїзд автомобіля на пішохода і що такі ушкодження у гр. ОСОБА_8 могли утворитись в строк, зазначений в Постанові, тобто 08.05.2023.

Для проведення комісійної судово-медичної експертизи у розпорядження експертів надавалися, серед іншого, карта виїзду швидкої медичної допомоги № 466 А від 08.05.2023 та історія хвороби стаціонарного хворого № 5234 на ім`я ОСОБА_8 , які були отримані слідчим на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 06.07.2023 (а.с.192-200 т. 1).

даними матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, справа № 357/5772/23 провадження 3/357/2957/23 (а.с. 1-11 т. 2), що отримані слідчим на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2023 про тимчасовий доступ до речей та документів ( а.с. 172-173, 176-177 т.1) з яких вбачається, що 08.05.2023 о 13:56 год поліцейським взводу 1 роти 1 БПП в м. Біла Церква ІНФОРМАЦІЯ_17 було складено стосовно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 142359 за ст. 124 КУпАП про те, що 08.05.2023 о 13:30 год в АДРЕСА_3 , водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги п. 10.9, 2.3 б ПДР України. До матеріалів справи додано копію схеми місця ДТП та копії пояснень учасників ДТП. Із пояснень потерпілого ОСОБА_8 від 08.05.2023 вбачається, що на нього був здійснений наїзд задньою частиною автомобіля «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Від госпіталізації він відмовився, оскільки травми незначні (садина лівої руки). Стосовно потерпілого ОСОБА_8 поліцейським складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 727532, за те, що він 08.05.2023 о 13:30 год в АДРЕСА_3 , перейшов проїзну частину у невстановленому для цього місці поза пішохідним переходом, де дорога має розділювальну смугу руху, чим порушив пп. 4.7 та 4.14 г ПДР України.

Відповідно до копії постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2023 (а.с. 175 т.1), отриманої слідчим в порядку ст. 93 КПК України (а.с.174 т.1). справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення;

Також судом були дослідженні надані прокурором документи процесуального характеру, які не являються доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а саме: постанова старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про перекваліфікацію кримінального провадження, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 237 т. 1); заяви потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про залучення їх до участі у справі як потерпілих із доданими до них копіями паспортів та карток платника податків, свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про народження ( а.с. 181-187, 189-191 т.1).

Потерпілі ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду кримінального провадження, жодного разу в судові засідання не прибули, натомість надіслали на адресу суду заяви, якими просять проводити розгляд кримінального провадження у їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, просять визначити міру покарання не пов`язану з позбавленням волі.

З огляду на диспозитивність кримінального провадження, яка полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, судом прийнято відмову прокурора від виклику та допиту в судовому засіданні потерпілих та свідків сторони обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що зібрані у справі докази, на переконання суду є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності, належності та допустимості та у своїй сукупності в достатній мірі переконливо підтверджують фактичні обставини кримінального правопорушення, які викладені при формулюванні обвинувачення, а саме те, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам пунктів 1.3, 1.5, підпунктів б) та д) пункту 2.3, пунктів 10.1 та 10.9 ПДР України і знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

Сукупність обставин цієї справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, інкримінований обвинуваченому ОСОБА_3 злочин був учинений і обвинувачений є винуватим у його вчиненні.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена у повному обсязі.

Підстав відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

У цьому кримінальному провадженні суд з`ясував усі обставини, передбачені у ст. 91 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку безсумнівно доводять вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Отже, відповідно до вимог ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, а також потерпілими, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, надано не було.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, що відповідає правової позиції викладеної у постанові ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у порушенні правил дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Тобто надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, засудив її, під час судового розгляду щиро жалкував про вчинене, намагався залагодити провину, повністю відшкодував завдану потерпілим моральну шкоду, продемонстрував готовність понести покарання, що узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого виразилось у активному сприянні у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України (постанова ККС ВС від 07.04.2021 у справі 263/15605/17).

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, диспозиція статті характеризується необережною формою вини по відношенню до наслідків у вигляді спричинення шкоди здоров`ю потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, учасник бойових дій, звільнений з військової служби за станом здоров`я, за місцем служби характеризувався позитивно, наразі є особою з ІІІ групою інвалідності, непрацюючий, має постійне місце реєстрації та проживання.

Також судом судом враховується відсутність будь-яких попередніх адміністративних правопорушень, пов`язаних з порушенням ПДР, відшкодування потерпілим в повному обсязі завданої злочином шкоди, враховується також позиція в судових дебатах прокурора, яка вважала, за можливе призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з ізоляцією від суспільства, позицію потерпілих в тому, що вони примирилися, претензій до обвинуваченого вони не мають, просять суворо не карати, не позбавляти волі, права керувати транспортними засобами.

Наведені вище обставини дають підстави для висновку про можливість досягнення мети покарання, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, без відбування обвинуваченим реального покарання у виді позбавлення волі.

Застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, суд вважає, що у даному конкретному випадку, виправлення і перевиховання, попередження з боку обвинуваченого ОСОБА_3 здійснення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання можливе й доцільне без ізоляції його від суспільства, а тому останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, у нижній межі санкції статті Кримінального Закону, зі звільненням його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням в умовах контролю за його поведінкою на мінімальний строк та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням, у даному випадку є дієвим заходом впливу на обвинуваченого, оскільки перебуваючи під наглядом уповноваженого органу з питань пробації, він відчуватиме відповідний тиск відповідальності, при цьому залишаючись соціально адаптованою особою, як такою, що поважає сімейні і соціальні цінності, має позитивне ставлення до праці, відповідно зменшивши ймовірний тягар його утримання у місцях позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України (призначення більш м`якого покарання) немає з огляду на відсутність для цього передумов.

Так, санкція ч. 2 ст. 286 КК передбачає також застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без застосування.

Підстав не призначати додаткового покарання судом не встановлено. Суд вважає, що позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортними засобами убезпечить його самого та суспільство від вчинення ним нових кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням Правил дорожнього руху при керуванні транспортними засобами.

Суд, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, отримував у встановленому порядку посвідчення водія, керував транспортним засобом у тверезому стані, його зізнавальні показання, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у середньому розмірі, а саме: строком на два роки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно із довідками про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030002338, процесуальні витрати становлять 3 346,00 грн: за проведення судової інженерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (висновок № СЕ-19/111-23/25703-ІТ від 12.06.2023) в розмірі 1912.00 грн; за проведення судової автотехнічної експертизи (висновок № СЕ-19/111-23/33946-ІТ від 10.07.2023) в розмірі 1434,00 грн.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а саме арешт на автомобіль «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 23.05.2023.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, а саме автомобіль марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасого тримання за адресою: 3 км автодороги Р-17 (Біла Церква – Володарка), після набрання вироком законної сили слід повернути безоплатно його власнику ОСОБА_3 ; DVD-R диск з місця ДТП з магазину ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_3 , після набрання вироком законної сили слід залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

У рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_22 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Представник потерпілої та потерпіла звернулися до суду із спільною заявою від 16.10.2025 (а.с. 201 т.2), якою просили залишити цивільний позов без розгляду, оскільки завдану шкоду відшкодовано в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За викладеного, суд вважає наявні підстави для задоволення заяви потерпілої ОСОБА_22 про залишення без розгляду цивільного позову.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межу України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Залишити без розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Скасувати арешт на автомобіль «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2023.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «AUDI 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасого тримання за адресою: 3 км автодороги Р-17 (Біла Церква – Володарка), після набрання вироком законної сили повернути безоплатно його власнику ОСОБА_3 ;

DVD-R диск з місця ДТП з магазину ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_3 , після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової експертизи розмірі 3 346,00 грн (три тисячі триста сорок шість гривень 00 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_23