Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №355/2308/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2308/25

Провадження № 3/355/21/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з СПД №1 Відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяна України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

31 жовтня 2025 року за вх. №10519 до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 для розгляду адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.

31 жовтня 2025 року за вхідним №10520 до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2025 для розгляду означеного адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.

Судові засідання призначено на 11.11.2025, 02.12.2025, 11.12.2025, 09.01.2025, 15.01.2025, 16.01.2026 та 19.01.2025, з викликом учасників справ про адміністративні правопорушення, шляхом направлення судових повісток.

Про дату, час та місце розгляду адміністративних матеріалів учасники справ були повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток, телефонограм, повідомлень.

11.11.2025 за вх. №10961 захисник Литвиненко Р. С. подав до суду клопотання про об`єднання вище вказаних адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , на підставі ст. 36 КУпАП (а.с.15).

19 січня 2026 року постановлено ухвалу Баришівського районного суду Київської області про об`єднання матеріалів справ № 355/2308/25 (провадження №3/355/21/26) та №355/2309/25 (провадження № 3/355/22/26) про вчиненняОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.124 КУпАП, в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи: № 355/2308/25, провадження №3/355/21/26.

У судових засіданнях, під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , за участю захисника Литвиненка Р. С., не погодився із обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення, свою вину особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не визнала.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, пояснення свідка, потерпілого та співробітників поліції, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488442 від 20.10.2025, складеного інспектором Сектору поліцейської діяльності (с.Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченком О. Ю., 19.10.2025 о 23:00 год, на вул. Центральна в селі Садове Київської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль Рено Магнум, державний номерний знак НОМЕР_4 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечну швидкість руху, особливість вантажу, стан транспортного засобу.

Дії ОСОБА_1 , за змістом протоколу серії ЕПР1 № 488442 від 20.10.2025 кваліфіковані за ст.124 КУпАП.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488474 від 20.10.2025, складеного інспектором Сектору поліцейської діяльності (с.Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченком О.Ю., 19.10.2025 о 23:00 год, на вул. Центральна в селі Садове Київської області, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем Ауді номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Дії ОСОБА_1 , за змістом протоколу серії ЕПР1 № 488474 від 20.10.2025, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 2 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», міститься роз`яснення, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу, в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами поліцейський повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід враховувати, що при відповідальності за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До адміністративних матеріалів, окрім означених вище протоколів про адміністративні правопорушення, долучено:

-адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП:

1) додаток до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488442 від 20.10.2025 року у виді схеми ДТП, яка сталася 19.10.2025 року о 23.00 в АДРЕСА_2 (а.с. 43);

2) письмове пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 19.10.2025 (а.с. 45), за змістом яких 19.10.2025 він припаркував біля свого будинку свій автомобіль Рено Магнум. Знаходячись вдома близько 23:00 год, ОСОБА_2 почув удар на вулиці. Вийшовши надвір, він побачив, як автомобіль АУДІ в`їхав в задню частину його автомобіля. За кермом автомобіля сидів чоловік, до цього незнайомий ОСОБА_2 . На запитання ОСОБА_2 чоловік, який перебував за кермом, не відповідав, а лише просто сидів за кермом. На думку ОСОБА_2 , деякий час чоловік за кермом знаходився без тями.

3) письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 19.10.2025, за змістом яких останній відмовився від надання пояснень в порядку ст. 63 Конституції України (а.с. 46).

-адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

1) рапорт помічника чергового чергової частини СПД №1 ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Артема Брушневського, із змісту якого вбачається, що під час несення добового чергування із старшим лейтенантом ОСОБА_3 , 19.10.2025 року о 23.00 год на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП, яке сталося в с. Садове Броварського району по вул. Центральна біля будинку №29. По прибуттю було встановлено, що водій ОСОБА_4 здійснив наїзд на припаркований автомобіль Рено Магнум. ОСОБА_1 від госпіталізації відмовився. На місці події та в міській лікарні АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння. На означеного громадянина складено адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).

2) розписка ОСОБА_5 від 20.10.2025 про те, що вона бере на себе керування автомобілем Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_3 , та зобов`язується доставити його за місцем паркування за адресою: АДРЕСА_4 , та не допускати до керування протягом 24 годин чоловіка ОСОБА_1 . Посвідчення водія відповідної категорії має НОМЕР_6 (а.с. 3).

3) копія письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 19.10.2025, за змістом яких останній відмовився від надання пояснень в порядку ст. 63 Конституції України (а.с. 5).

4) копія письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 19.10.2025 (а.с. 6).

5) направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.10.2025, відповідно до якого, у результаті огляду, проведеного поліцейським Левченком О. Ю., у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с. 7).

6) довідка КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» від 20.10.2025 про те, що 20.10.2025 о 00:15 год на приймальне відділення Березанської міської лікарні був доставлений у супроводі поліції ОСОБА_1 для огляду та проведення алкотесту. ОСОБА_1 від огляду лікаря відмовився та від проведення алкотесту. Візуально має ушкодження височної ділянки голови (а.с. 8).

7) оптичний диск із записом із нагрудної персональної відеокамери (ID реєстратора 855867), із якого, зокрема, слідує, що громадянин ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння категорично відмовився, із роз`ясненням йому відповідних наслідків такої відмови (а.с. 9). Інші обставини, що мають значення для розгляду цієї справи, що встановлені судом під час перегляду відеозапису, будуть зазначені нижче по тексту цієї постанови.

Судові засідання, призначені на 11.11.2025, не відбулися, зважаючи на подання захисником Литвиненком Р. С. клопотання про відкладення розгляду справи. Судові засідання у справах відкладені на 02.12.2025.

У судовому засіданні 02.12.2025 клопотання захисника Литвиненка Р. С. про виклик потерпілого, свідка та співробітників поліції задоволено, розгляд справи відкладено на 11.12.2025.

У судових засіданнях особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - пояснив, що 19.10.2025 його з роботи забрала дружина ОСОБА_5 він перебував на передньому пасажирському сидінні, і він, і дружина були пристебнуті ременями безпеки. По дорозі додому їх попросили підвезти військові, яких ОСОБА_1 не знає.

У с. Садове по вул. Центральній його дружина, ОСОБА_5 , не впоралась з керуванням та допустила зіткнення з вантажним автомобілем, який належить, як потім з`ясувалось, потерпілому ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 в момент зіткнення знаходився на пасажирському сидінні, праворуч. Удар при зіткненні був сильний. Після удару ОСОБА_1 почав хвилюватися, щоб не стався вибух, тому після зіткнення, вийшов з автомобіля, сів за кермо, щоб дістати ключ із замка запалення. Дружина також в цей час вийшла із авто (де перебувала на водійському сидінні), а де дружина перебувала в подальшому, ОСОБА_1 не пам`ятає.

На запитання суду ОСОБА_1 не зміг пояснити, чому не витягнув ключі, перебуваючи в автомобілі на передньому пасажирському сидінні, для чого необхідно було переміщатися за кермо (на водійське сидіння), чому означені дії (витягнути ключ із замка запалювання) не могла здійснити ОСОБА_5 та як він зміг швидко вибратися із пошкодженого автомобіля, якщо основний удар прийшовся на переднє пасажирське сидіння.

За поясненнями ОСОБА_1 , саме коли він перебував за кермом, його і побачив потерпілий ОСОБА_2 , який разом із незнайомими особами почали бити ОСОБА_1 . Як саме його били, ОСОБА_1 не пам`ятає, бійка тривала хвилин десять. Дружини ОСОБА_5 в цей час не було, оскільки остання злякалася, зателефонувала до батька ОСОБА_1 та побігла йому назустріч, а тому під час бійки не була присутня. Військові, які були в автомобілі, втекли.

Саме під час бійки він отримав тілесні ушкодження. Швидка медична допомога та працівники поліції прибули через 20-25 хвилин. ОСОБА_1 заперечив, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Від алкотесту та проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, оскільки не перебував за кермом. Вважав, що протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП складаються на нього, оскільки він ж власником автомобіля Ауді. Що говорив у лікарні, ОСОБА_1 не пам`ятає, оскільки його побили. Має водійський стаж 14 років.

Також ОСОБА_1 пояснив, що він та дружина не отримали тілесних ушкоджень при ударі, оскільки спрацювали подушки безпеки.

У судових засіданнях взяв участь захисник Литвиненко Р. С., який просив закрити провадження в адміністративній справі, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За доводами захисника, підстави для проходження медичного огляду ОСОБА_1 були відсутні, оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем, за кермом була свідок ОСОБА_5 . Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому йому діянні, оскільки за своєю правовою природою являє собою відповідним чином оформлений процесуальний документ, складений уповноваженою на те посадовою особою, що містить лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, відтак сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Не може бути доказом і рапорт працівника поліції, оскільки він є лише визначеною формою доповіді підлеглого своєму керівнику. За доводами захисту, відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що вже виключає відповідальність за інкримінованими статтями. Відповідно, не будучи водієм та не керуючи автомобілем, ОСОБА_1 не зобов`язаний був проходити медичний огляд на стан сп`яніння. При цьому, захисник зазначив, що ОСОБА_1 помилково вважав, що матеріали в таких випадках складаються на власника автомобіля, а не на водія. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП мова йде про відповідальність за даною нормою лише за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. В час та місці, вказані в протоколі, ОСОБА_1 автомобілем не керував, жодних технічних дій для приведення його в рух не вчиняв. Водієм була його дружина, ОСОБА_5 , як до, так і під час ДТП.

У судовому засіданні 11.12.2025 свідок ОСОБА_5 приведена до присяги свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Свідок надала пояснення, що 19.10.2025, у вечірній час доби вона, керуючи автомобілем Ауді, номерний знак НОМЕР_3 , забрала чоловіка ОСОБА_1 з роботи. За поясненнями свідка, по дорозі додому, в с. Садове по вул. Центральній, вона не впоралась з керуванням та допустила зіткнення з вантажним автомобілем, який не перебував у стані руху. Стверджує, що за кермом була вона, а не її чоловік, ОСОБА_1 .

Знаходження ОСОБА_1 за кермом їх автомобіля в будь-який час 19.10.2025-20.10.2025 свідок не підтвердила.

Коли почалася власник вантажного автомобіля, його син та інші особи почали бити її чоловіка, свідок, злякавшись, почала телефонувати батькові чоловіка, щоб він приїхав на місце ДТП, а в подальшому пішла назустріч свекру. На місце ДТП вона вже повернулась із батьком ОСОБА_1 в авто свекра.

За поясненнями свідка, про те, що за кермом автомобіля знаходилась саме вона, ОСОБА_5 неодноразово зазначала працівникам поліції.

У судовому засіданні 09.01.2026 потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 19.10.2025 припаркував біля свого будинку власний автомобіль Рено Магнум. Перебуваючи вдома, близько 23 години почув сильний удар на вулиці.

Вийшовши надвір (за показами потерпілого, від моменту, коли він почув удар і до того, як він підійшов до автомобіля, пройшло не більше 10 хвилин), то побачив, як автомобіль Ауді в`їхав у задню частину його автомобіля.

Підійшовши, потерпілий відкрив двері автомобіля біля водійського сидіння. На задньому сидінні сиділо двоє людей у військовій формі. Інших осіб потерпілий не бачив. За кермом був чоловік, на думку потерпілого, без свідомості. Сусідка теж вийшла на вулицю. Запитав, чи нічого вона не чула. Через деякий час водій автомобіля прийшов до тями, запитав, що з ним, сказав, що йому затисло ноги. Потерпілий викликав швидку і в цей час посходилися люди. Хто викликав поліцію, потерпілий повідомити не зміг. Двері праворуч (з переднього пасажирського сидіння) були відкриті, на думку потерпілого, оскільки удар прийшовся на праву сторону. Хто був за кермом під час руху легкового автомобіля в момент ДТП потерпілий не бачив, але вийшовши на вулицю за кермом автомобіля побачив незнайомого чоловіка у військовій формі, який був без свідомості.

Коли чоловік за кермом автомобіля (як пізніше виявилось, ОСОБА_1 ) прийшов до тями (хвилин через 10-15 після того, як потерпілий підійшов до авто), то між ними виникла словесна перепалка. Щоб ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, потерпілий подав йому руку та допоміг вибратися з автомобіля. Під час цього потерпілий зрозумів, що ОСОБА_1 був у нетверезому стані.

Також потерпілий надав пояснення, що дружина ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , з`явилася на місці ДТП пізніше, окремо, приїхала на іншій машині з батьком ОСОБА_1 .

У ОСОБА_1 потерпілий бачив ушкодження на обличчі, краплі крові на одязі, які, на думку ОСОБА_2 , утворились на від порізу обличчя склом. Будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 потерпілий не бачив.

Окремо потерпілий зазначив, що ОСОБА_1 повністю з ним розрахувався, претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_1 потерпілий не має.

У судовому засіданні 15.01.2026 пояснення були надані працівниками поліції.

Так, інспектор Сектору поліцейської діяльності (с.Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Левченко О. Ю. повідомив, що прибувши на місце ДТП в с. Садове по вул. Центральній він запитав, хто власник автомобіля. Оскільки власник ОСОБА_1 був присутній на місці ДТП, інших осіб не було біля автомобіля Ауді, свідки вказали, що він керував автомобілем, то протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП було складено відносно ОСОБА_1 . Всі події були зафіксовані на бодікамеру, зйомка була безперервна, технічний прилад був у справному вигляді, а відтак відповіді на всі питання можна отримати шляхом перегляду відеозйомки із нагрудної камери поліцейського.

Поліцейський також пояснив, що на місці ДТП був власник вантажного автомобіля та ще люди, які пояснили, що була штовханина/бійка.

У ОСОБА_1 були наявні тілесні ушкодження (порізи), які по характеру їх ушкодження та розташування поліцейський пов`язав із вчиненням ДТП. У дружини ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , візуально не було видно тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння спочатку на місці, а потім у медичному закладі. На останнє ОСОБА_1 погодився, проте у лікарні від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

ОСОБА_1 не повідомляв, що він не керував автомобілем, що хтось інший перебував за кермом, зокрема, його дружина, ОСОБА_5 .

Помічник чергового чергової частини СПД №1 ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 повідомив, що 19.10.2025 о 23.00 год на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП, яке сталося в с. Садове по вул. Центральній біля будинку №29. По прибуттю, ним було відібрано пояснення у потерпілого. ОСОБА_1 не заперечував пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі

На місці ДТП працівником поліції було перевірено та встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка має право на керування транспортними засобами, оскільки отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами відповідних категорій. ОСОБА_1 було запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння на місці, останній відмовився від такого.

Протокол про адміністративне правопорушення з приводу виявленого адміністративного правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 . Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.

Також, з огляду на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, зважаючи на явні ознаки алкогольного сп`яніння, уповноваженою особою складено протокол щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

Місце й факти, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи, які зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського.

Відносно обставин, зафіксованих на відеозаписі із нагрудної персональної відеокамери (ID реєстратора 855867), суд зазначає про такі (із зазначенням часу та дати фіксації, вказаних у відеозаписі):

- 23:21 год 19.10.2025 – на відеозаписі зафіксовано приїзд на місце ДТП дружини ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Поведінка останньої не свідчить про те, що остання перебувала за кермом автомобіля, що вона налякана подією. Навпаки, ОСОБА_5 починає виясняти дані поліцейських, «чи їм ніхто не телефонував», активно з кимось спілкується в телефонному режимі. Із означеного часу ОСОБА_5 не повідомляє на камеру поліцейського, що саме вона перебувала за кермом. Також із спілкування із особами, які присутні на місці ДТП, не вбачається, що вони напередодні зустрічались (присутність ОСОБА_5 при бійці за участю її чоловіка та присутніх осіб);

- 23:25 год 19.10.2025 – ОСОБА_5 не зазначає, що саме вона перебувала за кермом автомобіля;

- 23:27 год 19.10.2025 – стан ушкоджень автомобіля Ауді; на відео не зафіксовано спрацювання подушки безпеки на передньому пасажирському сидінні, чим спростовуються покази ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як щодо перебування їх обидвох в автомобілі при ДТП, пристебнутих ременями безпеки, так і відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 з огляду на означені обставини. Стан ушкодження автомобіля спростовує покази ОСОБА_1 щодо можливості за 5-10 хв вибратися після ДТП із автомобіля з переднього пасажирського сидіння та переміститися на місце водія;

- 23:35 год 19.10.2025 – потерпілий ОСОБА_2 чітко повідомляє, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом;

- із 23:39 год до 23:45 год 19.10.2025 – розмова поліцейського ОСОБА_3 із ОСОБА_1 , з якої слідує, що останній та поліцейський добре знають один одного;

- 23:45 год 19.10.2025 – на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 надає документи, в тому числі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), чим побічно спростовуються покази свідка ОСОБА_5 , оскільки якби остання була за кермом, саме у неї, як у водія, були наявні документи на автомобіль;

- 23:48 год-23:48 год 19.10.2025 – пояснення ОСОБА_2 щодо очевидців («сусідка бачила»), повідомлення поліцейському обставин, які беззаперечно свідчать про перебування саме ОСОБА_1 за кермом;

- 23:53 год 19.10.2025 – чергова пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в лікарні;

- 23:56 год 19.10.2025 – поліцейський зазначає про безперервну відеофіксацію на нагрудну відеокамеру поліцейського;

- 23:57 год 19.10.2025 – ОСОБА_5 зазначає про свого чоловіка: «Людина військова, всяке буває»; про те, що вона перебувала за кермом, жодним чином свідок не зазначає;

- з 00:00 год 20.10.2025 – ОСОБА_1 в автомобілі поліцейських веде із ними розмову, не повідомляє, що він не був за кермом, по-дружньому звертається до поліцейського ОСОБА_3 ;

- з 00:06 год 20.10.2025 – поліцейський зазначає про наявність ушкоджень у ОСОБА_1 , пов`язує їх виникнення саме із ДТП, не заперечення таких обставин ОСОБА_1 ;

- 00:20 год 20.10.2025 – у лікарні лікарка запитує у ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом; ОСОБА_5 не зазначає, що саме вона керувала автомобілем, як і не зазначає щодо проходження нею медичного огляду як водієм. Емоційний стан ОСОБА_5 не свідчить, що вона перебуває в шоковому стані, що налякана ДТП, яка сталася; її поведінка свідчить, що вона намагається контролювати ситуацію та якомога менше говорити на камеру;

- 00:27 год 20.10.2025 – ОСОБА_5 не зазначає, що саме вона керувала автомобілем, хоча це питання обговорюється;

- 00:28:25 год 20.10.2025 – ОСОБА_5 , перебуваючи осторонь, тихо каже «Я була за рульом». Даний епізод у судовому засіданні прослухано та переглянуто кілька разів. ОСОБА_5 не наполягає, при цьому, щоб поліцейський взяв до уваги означений факт при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, не зазначає обставини ДТП, не наполягає на наданні пояснень із означеного приводу;

- 00:33:58 год 20.10.2025 – ОСОБА_1 зазначає, що «вдарився сам» (при з`ясуванні в лікарні обставин наявності у нього ушкоджень). На відеозаписі зафіксовано ушкодження на обличчі ОСОБА_1 (на скроні праворуч), які могли утворитися від порізу уламками переднього лобового скла автомобіля;

- 00:43 год 20.10.2025 – поліцейський зазначає про стан ушкодження автомобіля та те, як ОСОБА_1 вибирався з нього після ДТП.

Відтак, зважаючи на все вищевикладене, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд критично ставиться до показів/пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - та свідка ОСОБА_5 , його дружини, оскільки їх пояснення/покази не узгоджуються між собою в окремих аспектах, є нелогічними та неможливими з практичної сторони (зокрема, дії з нібито переміщення ОСОБА_1 із переднього пасажирського сидіння на водійське сидіння тільки для того, що витягнути ключ із замка запалювання) та такими, що не могли бути швидко здійснені з огляду на стресовий стан учасників ДТП, характер ушкодження автомобіля та наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 .

Суд також зауважує, що пояснення/покази ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спростовуються/не підтверджуються поясненнями потерпілого, а також відеозаписом із бодікамери поліцейського.

Суд бере до уваги, що свідок ОСОБА_5 окремо не підходила до поліцейських та не повідомляла про те, що саме вона перебувала за кермом. Натомість, перебуваючи на місці ДТП (прибувши о 23:21 год 19.10.2025), ОСОБА_5 підійшла до інспектора Сектору поліцейської діяльності (с.Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Левченка О. Ю. та попросила його назватися під відеозапис на мобільний телефон. При цьому, маючи можливість особисто повідомити, що саме вона була за кермом автомобіля Ауді під час ДТП, такою можливістю не скористалася. Крім того, як особа, яка причетна до ДТП, з її слів, маючи посвідчення водія, перебуваючи в приміщенні лікарні м. Березань разом з ОСОБА_1 , не виявила бажання пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, щоб в такий спосіб довести свою причетність до ДТП, яке мало місце 19.10.2025 року в с. Садове по вул. Центральній.

Суд при цьому також бере до уваги, що питання про проходження медичного огляду ОСОБА_5 одразу після ДТП (по прибуттю на місце ДТП швидкої медичної допомоги) навіть не ставилося, жодний із учасників ДТП/очевидців/свідків не зазначив, що ОСОБА_5 перебувала за кермом автомобіля.

Суд також враховує, що стороною захисту не викликано свідків – військовослужбовців, які перебували в авто при зіткненні, як і не надано доказів того, що сторона захисту вживала заходів щодо встановлення осіб таких свідків.

Суд при цьому окремо зауважує, що для ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем та працівником РТЦК та СП, не склало б жодних труднощів щодо встановлення таких осіб та забезпечення їх явки в судове засідання як свідків.

Окремо слід також зазначити, що ОСОБА_1 під час дачі пояснень у судовому засіданні відповідав лише на ті питання, які ставив захисник. На запитання суду відповідав, що не пам`ятає, що не може свідчити про добросовісну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності як учасника процесу. Сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 побили і це могло вплинути на таку його поведінку, втрату пам`яті. Суд критично оцінює такі доводи захисту, оскільки, як військовослужбовець, ОСОБА_1 мав повідомити правоохоронні органи про протиправні дії щодо себе, але цього не зробив. Керівник ОСОБА_1 , біля приміщення лікарні в м. Березань, на бодікамеру повідомив, що із заявою про побиття ніхто звертатися не буде.

Всі означені дії/бездіяльність ОСОБА_1 , як і відповідні доводи сторони захисту, суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі ст. 280 КУпАП судом було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

У судових засіданнях всі означені докази надані до суду, безпосередньо досліджені судом, оцінені та вивчені у сукупності з обставинами справи, поясненнями учасників, зокрема, потерпілого, доводами захисника, свідченнями свідка. Проаналізувавши докази, суд доходить висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи правопорушника.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488442 від 20.10.2025, та серії ЕПР1 №488474 від 20.10.2025, складених інспектором СП №1 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченком О. Ю., а також всіма означеними вище доказами, зокрема, і відеозаписом із персональної нагрудної відеокамери поліцейського. Під час розмови у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився на місці ДТП та у подальшому в медичній установі.

Вище вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені старшим лейтенантом ОСОБА_3 , як повноважною особою, відповідно до встановленої законом процедури і повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню) потрібні факти – особа, водій, повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяти або спричинити збиток. При цьому, відшкодування в подальшому завданих збитків не впливає на кваліфікацію дій особи за ст. 124 КУпАП.

Відтак, у діях ОСОБА_1 суд вбачає ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає в тому, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані алкогольного сп`яніння. За наявності ознак алкогольного сп`яніння огляд може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Факт відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння може бути доведений свідченнями свідків правопорушення, документами (акт обстеження на стан сп`яніння в медичній установі, де лікар вказує, що особа відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп`яніння), або відеозаписом того, як поліцейські пропонують правопорушнику пройти огляд, письмові пояснення свідків про те, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З врахуванням всього вищевикладеного, суд не може погодитися із доводами захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, протиправності дій працівника поліції.

Суд при прийнятті рішення враховує наявність в матеріалах адміністративної справи направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та запису поліцейського про відмову від проходження такого, та вважає, що за наявності встановлених обставин у справі, змісту досліджених доказів, відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід ухвалити рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд перевірив обставини у справі про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та може бути притягнутий до адміністративної відповідальності згідно із порядком, визначеним ст. 15 КУпАП, і встановив відсутність таких підстав, остільки на момент ДТП порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 допустив не як водій транспортного засобу Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, вчинене ним адміністративне правопорушення не є військовим, а тому ОСОБА_1 має відповідати на загальних підставах в порядку, визначеному КУпАП.

Аналізуючи доводи захисту про постановлення окремої ухвали для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно свідка ОСОБА_5 та направлення її до органу поліції, суд не встановив правових підстав для такого, остільки зміст встановлених і перевірених судом обставин і фактів, зафіксованих у письмових доказах, поясненнях учасників процесу і свідка про винність ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, є доведеним і встановленим.

Суд детально дослідив та оцінив зібрані докази з метою ухвалення справедливого і обґрунтованого рішення та виключає будь-які сумніви у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень. Суд при цьому зауважує, що протиправні дії повинні мати наслідком відповідальність, установлену законом.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Висновки суду та рішення, ухвалене судом, ґрунтуються/базуються на стандарті доказування «поза розумним сумнівом».

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях послідовно зазначає, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відтак, дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, пояснення потерпілого, працівників поліції, свідчення свідка, оглянувши відеозапис з нагрудної персональної відеокамери поліцейського, який доданий до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, за результатами дослідження відео з бодікамери поліцейського №855867, вбачається, що працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. При цьому, ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Окремо суд зауважує, що він з повагою ставиться до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , як до військовослужбовця, однак означене не може бути підставою для ухвалення іншого рішення ніж те, яке зазначено в резолютивній частині цієї постанови, з огляду на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та не вбачає, в розумінні ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність останнього.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень, враховуючи положення ст.36 КУпАП, суд вважає, що щодо ОСОБА_1 підлягає накладенню стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, без вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, є співрозмірним із вчиненими адміністративними правопорушеннями, особою правопорушника та не містить його альтернативних видів.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Суд враховує, що ОСОБА_1 заподіяну під час ДТП шкоду відшкодував. Потерпілий претензій морального та матеріального характеру до нього не має.

Посвідчення водія НОМЕР_7 у ОСОБА_1 вилучено. Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ТЗ 015530 отримав 20.10.2025.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 8, 9 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 6, 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, положеннями Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, ст. 9, 33, 36, 124, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 279, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), на користь держави на рахунок (Населений пункт: КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.КИЇВ, Отримувач: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Номер рахунку (IBAN) UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави на рахунок (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA758999980313151206000010742; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», за розгляд справи в суді).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА