Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №285/5987/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №285/5987/25

Суддя: Літвин О. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/5987/25

провадження у справі № 2/0285/653/26

22 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк»,

поданим в його інтересах адвокатом Лойфер Антоном Едуардовичем,

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі по тексту – Сенс банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 60508,86 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що 13.04.2021 відповідач уклала з акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі по тексту – АТ «Альфа-Банк»), яке перейменовано на Сенс Банк, угоду про надання споживчого кредиту та підписала акцент пропозиції АТ «Альфа-Банк» на її укладання, згідно з якою отримала кредит у розмірі 40000 грн.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язалася у відповідних порядку та умовах повернути кредит в сумі, строки та на відповідних умовах.

Вказує, що банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. У свою чергу, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконала, внаслідок чого має заборгованість у сумі 38888,89 грн кредиту та 21619,97 грн відсотків.

З метою досудового та добровільного врегулювання спору, Сенс Банк на адресу позичальника направило досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яку відповідач залишила без реагування.

Ухвалою суду від 04.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК). Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (ст.1054 ЦК України).

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» були підписані оферта на укладення Угоди про надання кредиту №501311961 та акцепт пропозиції на її укладення.

Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

Оферта містить пропозицію відповідача: надати кредит готівкою 40000 грн для власних потреб строком на 60 місяців, переказавши кошти на рахунок, відкритий в АТ «Альфа-Банк»; встановити 45.00 % річних; здійснювати повернення кредиту та сплату відсотків відповідно до графіку платежів, який разом із детальним розписом складових загальної вартості кредиту та суми комісійної винагороди, є невід`ємною частиною договору.

Підписавши кредитний договір відповідач підтвердила, що перед його укладанням їй була надана інформація щодо кредиту, з якою вона ознайомилась.

Додані до договору графік платежів і паспорт споживчого кредиту, які особисто підписані відповідачем, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування.

Отримання відповідачем коштів за вказаним договором, а також сплата платежів підтверджується меморіальним ордером від 13.04.2021 та випискою по її рахунку.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Загальна заборгованість відповідача, згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 19.03.2025 становить 60508,86 грн, з яких: 38888,89 грн за кредитом та 21619,97 грн по відсотках.

Відповідно до досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань, направленої 11.04.2025 Сенс банком на адресу ОСОБА_1 , остання повідомлялася про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідності протягом 30 календарних днів усунути порушення умов кредитного договору і погасити заборгованість.

Зміст поняття «користування кредитом» був визначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові №910/4518/16 від 05.04.2023, згідно якої це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами договору.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Визначення сторонами розміру кредиту, процентів є реалізацією принципу свободи договору (ст.627 ЦК України). Суд не наділений повноваженнями коригувати погоджені сторонами умови договору з міркувань їх доцільності чи вигідності для однієї зі сторін. Утручання в договірні відносини можливе лише за наявності ознак несправедливості або порушення імперативних норм, що в даному випадку не доведено.

Відповідач самостійно обрала кредитну пропозицію, свідомо погодилася з її умовами, підтвердила акцепт умов шляхом вчинення передбачених дій та отримала грошові кошти і користувалася ними. Отже, зобов`язання щодо повернення суми кредиту виникло у результаті свідомого волевиявлення відповідача.

Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022, що підтверджено витягом зі Статуту акціонерного товариства «Сенс Банк».

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Публічним є договір, в якому одна сторона, підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування) (ч.1 ст.633 ЦК України). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

При укладенні кредитного договору позивач дотримався вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

З огляду на наведене, суд вважає, що між ОСОБА_1 та банком правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася, погодилася та не сприймала їх, як невигідні для себе. Перед укладенням договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування у фінансовій установі, з умовами та правилами надання послуг, тарифами, порядком погашення по кредиту вона була ознайомлена, погодилася з ними та прийняла їх.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надала суду докази, які б спростовували факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором. Правильність розрахунку заборгованості за кредитом відповідачем також не спростована, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку. Також доказів про добровільне виконання зобов`язань відповідачем суду не надано.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

За відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем, яка складається з: 38888,89 грн кредиту та 21619,97 грн відсотків.

Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до ОСОБА_1 та правомірність нарахування заборгованості за договором від 13.04.2021. Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст.133 ЦПК України). До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 5349,95 грн, на підтвердження чого надано договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладений між АТ «Сенс Банк» та адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс», та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності – чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання – чи вплинули вони на перебіг розгляду справи.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для повного відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір є доведений, необхідним та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714)

заборгованість за кредитним договором від 13.04.2021 в розмірі 60508,86 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн і 5349,95 грн витрат на професійну правничу допомогу.?

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua