Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №295/273/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/273/26

Категорія 305

3/295/478/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомо, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2026 близько 15 години 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 40 справляла природні потреби у невстановленому для цього місці, чим вчинила дрібне хуліганство.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративні правопорушення, що його стосуються.

З метою недопущення необгрунтованого порушення стислих строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд проводить розгляд справи без участі ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додатки до нього, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 039570 від 05.01.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , за змістом яких остання вину визнала у повному обсязі, просила суворо не карати, зазначила, що справляла природні потреби в невстановленому місці через те, що поряд не було громадської вбиральні, та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, вина особи доведена повністю.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваження.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу винної, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, доказів протилежного суду не надано, вчинене нею діяння не становить суспільної небезпеки та є малозначним, ступінь її вини, вік і стан здоров`я, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, зокрема, щире каяття, відсутність тяжких наслідків та обставин, що обтяжують відповідальність, зважаючи на загальний життєвий рівень громадян України, суд вважає за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 22, 173, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню довиконання протягомтрьох місяців з дня її винесення.