Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №161/17480/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17480/25

Провадження № 2/161/2123/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Собуцької О.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказує, що він є власником 5/12 частки квартири АДРЕСА_1 . Власником інших 7/12 частки квартири був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті спадщину прийняла його донька ОСОБА_2 , яка не оформила її у встановленому законом порядку, комунальні платежі не сплачує. Судовим наказом від 04.04.2025 року з ОСОБА_1 стягнуто 43209,50 грн. заборгованості за теплопостачання на користь ДКП «Луцьктепло». Постановою державного виконавця ВП №78083587 було завершено та стягнуто з позивача також 4320,95 грн. виконавчого збору. Зважаючи на перебування майна у спільній частковій власності, відповідач повинна сплачувати комунальні платежі солідарно з ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищевикладене, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 21.01.2026 року, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату комунальних послуг та виконавчого збору у розмірі 27 726,09 грн. в рахунок відшкодування витрат на утримання квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 12.09.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Представник позивача в письмовій заяві про уточнення позовних вимог просила розглядати справу без участі сторони, вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в письмовій заяві визнала позов з урахуванням уточнених позовних вимог в сумі 27726,09 грн., пропорційно до належної їй 7/12 частки квартири.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником 5/12 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.8).

Власником інших 7/12 частки квартири був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Зі змісту спадкової справи №23/2024, наданої у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 08.10.2025 року, слідує, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом є його донька ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку подала заяву про прийняття спадщини.

Станом на дату розгляду справи, право власності відповідача у встановленому законом порядку не зареєстроване, проте, з огляду на зміст заяви про визнання позову, нею не оспорюється та визнається.

Судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/3263/25 з ОСОБА_1 стягнуто 43209,50 грн. заборгованості за теплопостачання на користь ДКП «Луцьктепло» (а.с.5).

Згідно постанови державного виконавця ВП №78083587 з виконання зазначеного судового наказу №161/3263/25 було завершено 29.07.2025 року (а.с.13). З позивача стягнуто 42906,70 грн. заборгованості за комунальні послуги, 302,80 грн. судового збору та 4320,95 грн. виконавчого збору (а.с.10-12).

У частині 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем, серед іншого, є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі № 521/3743/17-ц, від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15-ц.

За таких обставин, враховуючи, що позивач довів доказами здійснення ним витрат з утримання об`єкта спільної власності, наявні підстави для стягнення з відповідача частини їх розміру пропорційно розміру частки у спільній власності, тобто 7/12 частини, в розмірі 27 726,09 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 969,96 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на утримання квартири АДРЕСА_1 27 726 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять шість) 09 грн. заборгованості у порядку зворотної вимоги (регресу).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий).

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк