Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №644/2286/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 січня 2026 року

м.Харків

права № 644/2286/25

провадження № 22-ц/818/1561/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

Суддів: Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комунальне підприємство «Харківводоканал», про відшкодування матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2025 року, постановлене суддею Зайцевою М.С.

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , на його користь 8760 гривень 00 коп., на відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження належного йому майна. Покласти солідарно на відповідачів судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Рішенням Індустріального районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційні скарги вмотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають матеріалам справи. Звертає увагу, що залиття квартири сталося внаслідок течі трубопроводу у квартирі відповідача. Суд першої інстанції не взяв до уваги акт про залиття квартири, який підтверджує факт спричинення шкоди позивачу. Також зведений кошторисний розрахунок вартості поточного ремонту квартири виконаний у відповідності до стандартів ДСТУ.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами наявність шкоди, завданої внаслідок залиття квартири 19.01.2025 року, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Наданий позивачем акт, яким зафіксовані наслідки залиття квартири АДРЕСА_1 не відповідає вимогам пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 13.12.2011 року згідно витягу про державну реєстрацію прав від 13.12.2011 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 27.02.2025 року квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Актом обстеження від 20.01.2025 року, складеним представниками Комплексу «Харківводовідведення» при обстеженні технічного стану внутрішньобудинкових систем господ. побутової, (зливної) каналізації та холодного водопостачання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено наступне. На звернення мешканця квартири АДРЕСА_4 по питанню залиття його квартири повідомлено наступне. 19.01.2025 року о 10:45 год. на службу 1562 надійшло звернення від мешканця квартири АДРЕСА_4 на протікання води у санвузлі квартири. Аварійна бригада Індустріального району по прибутті встановила несправність на стояковому трубопроводі каналізації (тріснув раструб на компресчавунній муфті) у квартирі АДРЕСА_5 . Працівниками бригади роз`яснено мешканцям квартири АДРЕСА_6 не використовувати систему каналізації до усунення дефекту, 20.01.2025 року мешканці квартири АДРЕСА_5 самостійно виконали роботи на стояковому трубопроводі каналізації.

Листом ПП «Техноінвестфарм» від 28.02.2025 року повідомлено позивача, що після огляду місць затоплення оселі останнього, виявлено на стельовому коробі такі пошкодження: відлущування шарів фарби; відлущення шпаклівки; розбухання гіпсокартону. Запропоновано виконати роботи по відновленню з визначенням орієнтовної вартості 8760 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем наданий акт № 1 про наслідки залиття житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_3 , складений 22.01.2025 року комісією у складі техніка – будівельника, організатора з постачання та маляра ПП «Техноінвестком», відповідно до якого комісєю у вказаному складі обстежена квартира позивача на предмет залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_5 . На день обстеження комісія встановила, що під час залиття в квартирі АДРЕСА_4 постраждали елементи стелі( стельовий короб) у вбиральні (сполученій) – відлущення шпаклівки та шарів фарби, розбухання гіспокартону. Опис обсягу заподіяної шкоди: вбиральня (сполучена) 3,00 кв.м. – відлущенгня шпатлівки та тшарів фарби, розбухання гіспокартону елементів стельового коробу (лицьова сторона коробу) – площа ромокання та пошкодження складає: 70 см. х 5 см., нижня частини коробу – площа розмокання та пошкодження складає 70см.х8см.). Орієнтовна вартість ремонтних робіитв буде встановлена додатково на підставі складеної кошторисної документації.

Згідно договірної ціни на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_7 , складеної станом на 28.02.2025 року за замовленням ОСОБА_1 підрядником ПП «Техноінвестфарм», загальна вартість складає 8760,00 грн.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно ч.2ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 3ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Актом обстеження від 20.01.2025 року, складеним у складі майстра дільниці; слюсара-сантехніка дільниці Комплексу «Харківводовідведення» та представника заявника при обстеженні технічного стану внутрішньобудинкових систем господ. побутової, (зливної) каналізації та холодного водопостачання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено наступне. На звернення мешканця квартири АДРЕСА_4 по питанню залиття його квартири повідомлено наступне. 19.01.2025 року о 10:45 год. на службу 1562 надійшло звернення від мешканця квартири АДРЕСА_4 на протікання води у санвузлі квартири. Аварійна бригада Індустріального району по прибутті встановила несправність на стояковому трубопроводі каналізації (тріснув раструб на компресчавунній муфті) у квартирі АДРЕСА_5 . Працівниками бригади роз`яснено мешканцям квартири АДРЕСА_6 не використовувати систему каналізації до усунення дефекту, 20.01.2025 року мешканці квартири АДРЕСА_5 самостійно виконали роботи на стояковому трубопроводі каналізації.

На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем надано акт № 1 ПП «Техноінвестком», відповідно до якого обсяг заподіяної шкоди: вбиральня (сполучена) 3,00 кв.м. – відлущенгня шпатлівки та тшарів фарби, розбухання гіспокартону елементів стельового коробу (лицьова сторона коробу) – площа ромокання та пошкодження складає: 70 см. х 5 см., нижня частини коробу – площа розмокання та пошкодження складає 70см.х8см.). орієнтовна вартість з урахуванням матерфалів та транспортних послуг 8760,00 грн. Коштористний розрахунок виконаний комісією у складі техніка – будівельника, організатора з постачання та маляра.

Заначений обсяг пошкодження відповідає акту про наслідки залиття приміщення (квартири) за адресою АДРЕСА_3 , до якого долучено фотокартки пошкоджень

Даних на спростування зазначеного розміру шкоди відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає, що вина відповідачів встановлена Актом про залиття квартири АДРЕСА_4 , із розташована поверхом нижче, квартири АДРЕСА_5 власниками якої є відповідачі. У акті встановлено факт, причина залиття квартири та вина відповідача.

Доказів спричинення шкоди іншою особою відповідачами суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч 1,5,6ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно дост.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані позивачем вищезазначені письмові докази (акт про залиття, фотокартки, кошторисний розрахунок), колегія суддів вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми фактичними даними, якими встановлений факт залиття відповідачами квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачу, та розмір майнової шкоди.

Доказів відсутності вини відповідачів у залитті квартири позивача, що сталася внаслідок незадовільного стану стоякового трубопроводу внутриквартирної розводки, матеріали справи не містять.

Статтею 179 ЖК України встановлено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7, 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, власник, наймач (орендар) квартири зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Колегія суддів вважає доведеним, що залиття квартири позивача сталося внаслідок протиправної бездіяльності власників квартири АДРЕСА_5 ., що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньоквартирної системи труб, технічне обслуговування яких покладено на власників.

Розмір шкоди підтверджений наданими позивачем письмовими доказами. Даних на спростування вказаного розміру шкоди відповідачами суду не надано.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, підлягають задоволенню.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 968,88 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1453,32 грн, а всього 2422,20 грн тобто по 1211,10 грн з кожного.

Відповідно до пункту 2частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та постановлення нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, .п. 4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, у розмірі 8760,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги по 1211,10 грн з кожної.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

Ю.М.Мальованого