Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №643/13298/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 січня 2026 року

м.Харків

справа № 643/13298/25

провадження № 22-ц/818/1681/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2025 року, постановлене суддею Пасічником О.М.

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 у розмірі 30078,28 грн., та понесені судові витрати.

Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 у розмірі 30078,28 гривень 78 коп., що складається із 6400 гривень заборгованості за основною сумою боргу, 23678,28 гривень заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень 40 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не враховано Закону України «Про споживче кредитування», відсотки є завищеними та не відповідають періоду, відсутній належний розрахунок заборгованості.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 року, що складається із 6400 гривень заборгованості за основною сумою боргу, 23678,28 гривень заборгованості за відсотками. Також підлягають стягненню витрати на правничу допомогу.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 10.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір №786978440 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV3HG25 (а.с. 20 зі звороту).

За умовами договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається на власні потреби Клієнта. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.

Відповідно до пункту 8.3 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

За період від дати видачі Кредиту до 10.07.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 193,450 (сто дев`яносто три цілих сорок п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,530 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10.07.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,500 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,100 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3HG26.

Згідно платіжного доручення від 10.06.2023 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на картку ОСОБА_1 №5168-74ХХ-ХХХХ-0010 грошові кошти в розмірі 6400 гривень (а.с. 45).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6400 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 заборгованість за період з 10.06.2023 по 15.08.2023 складає 14248,52 грн. (а.с. 90-91)

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 заборгованість за період 15.08.2023 по 06.11.2023 складає 30078,28 грн. з яких: 6400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23678,28 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 92-93)

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (копія Додаткової угоди та текст нової редакції Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року додається)

Відповідно до Реєстру прав вимоги №244 від 15.08.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 у розмірі 14248,52 грн. з яких: 6400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14248,52 грн. - сума заборгованості за відсотками..

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 у розмірі 30078,28 грн. з яких: 6400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23678,28 грн. - сума заборгованості за відсотками..

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 078,28 грн., яка складається з: 6400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 678,28 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача № V3RZM828, відправленим 14 листопада 2019 року о 12:46:51, введеним 14 листопада 2019 року о 12:49:40. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" (а.с. 190 зворот).

Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.

В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.

На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення від 10.06.2023 року, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору №786978440 від 10.06.2023 року кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 6400,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , отримувачем зазначено ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 11.09.2025 року АТ КБ «Приватбанк» підтверджує здійснення переведення коштів на рахунок № НОМЕР_3 у розмірі 6400,00 грн. картка імітована на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу.

Щодо розміру відсотків, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.3 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

За період від дати видачі Кредиту до 10.07.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 193,450 (сто дев`яносто три цілих сорок п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,530 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10.07.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,500 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,100 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відсоткова ставка у день за кредитним договором становить 0,530 % на день, що не перевищує відсотки визначені Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно п.7.1 договору строк надання кредиту складає 30 днів, кінцевим днем повернення кредиту є 10.07.2023 року.

За умовами договору відсотки за період користування кредитом становлять 7848,52 грн.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №244 від 15.08.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 786978440 від 10.06.2023 у розмірі 14248,52 грн. з яких: 6400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7848,52 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Оскільки за умовами кредитного договору загальна вартість кредиту становить 14248,52 грн, саме цей розмір заборгованості згідно реєстру прав вимоги було продано ТОВ «Манівео», оскільки подальші правонаступники продовжили нараховувати відсотки за користування кредитом після спливу строку кредитування, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №786978440 від 10.06.2023 року в розмірі 14248,52 грн, з яких: 6400 грн – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), заборгованість по відсоткам – 7848,52 грн, в межах умов кредитного договору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі просить також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані копії: договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, акт прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; додаткова Угода № 25770730400 до Договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.

За надання правової допомоги в суді першої інстанції позивачу необхідно було сплатити на користь Адвокатського бюро «Тараненко та Партнери» 7000 грн ( вивчення матеріалів справи – 1000 грн, складання позовної заяви – 5000 грн, витребування доказів 500,00 грн та подання адвокатського запиту 500,00 гр).

Згідно з частинами 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи характер виконаних робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи в апеляційної інстанції, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи, що справа має невелику складність, а також зважаючи на те, що у апеляційній скарзі відповідач просить про зменшення судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат в розмірі пропорційно задоволеним вимогам у сумі 3315,90 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви 1149,49 грн. за подання апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1912,36 грн.

Керуючись положеннями п.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 762,87 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовують рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором 14248,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 762,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 3315,90 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова