Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №2-12221/10 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 2-12221/10

провадження № 22-ц/4809/248/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,

за участю секретаря - Соловйової І.О.

заявник - ОСОБА_1

стягувач - Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк»

третя особа - Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року за розглядом заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст заяви

28 липня 2025 року адвокат Миронов Д.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 2-12221/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, зокрема, визнати виконавчий лист № 2-12221/10, виданий Кіровським районним судом міста Кіровограда 25 лютого 2011р про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 193 829, 81 грн, державного мита в розмірі 1700 грн, витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн, загалом 195 649, 81 грн, в частині стягнення з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви вказує, що на примусовому виконанні в державній виконавчій службі перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-12221/10 виданого 25 лютого 2011р. Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 193 829, 81 грн, державного мита в розмірі 1700 грн, та витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн, а всього 195 649, 81 грн.

Виконавчий лист державним виконавцем Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області повернутий стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль 18 липня 2017 року, відповідно виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено. Повторно виконавчий лист № 2-12221/10 не пред`являвся, а строк пред`явлення до виконання зазначеного виконавчого документу минув 19 липня 2020 року, про такий строк вказано у постанові державного виконавця.

Єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа і поновлення строку пред`явлення виконавчого документа є поважність причини пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Поновлення строку пред`явлення виконавчого листа № 2-12221/10У, а відтак відкриття виконавчого провадження є неможливим, через пропущення строків пред`явлення виконавчого листа на виконання, відтак виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Позиція стягувача

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 21.11.2025р подав заяву, в якій вказав, що Банк не є кредитором за виконавчим документом, тому просить замінити сторону (позивача) у справі № 2-12221/10 із заміною на правонаступника АТ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Судове рішення

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Миронова Д.А. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в цивільній справі № 2-12221/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, відмовлено.

Суд виснував, що заява є необґрунтованою та безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовою ухвалою, адвокат Задерей О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 19 вересня 2025р у справі № 2-12221/10, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та визнати виконавчий лист № 2-12221/10, таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування оскарження вказує про невідповідність висновків місцевого суду, порушення норм права. Так, судом проігноровано, що стягувач понад 8 років не пред`являє виконавчий лист, строки виконання минули 5 років тому. Пред`явлення виконавчого листа у даній справі на виконання, є неможливим. Суд не застосував наслідки спливу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Рух справи

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 листопада 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 24 грудня 2025 року об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Задерея Олександра Віталійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено. Забезпечено участь представника ОСОБА_1 - адвоката Задерея Олександра Віталійовича, який зареєстрований в системі відеоконференцзв`язку за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби телефонного зв`язку - НОМЕР_1 , у судових засіданнях у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Позиція сторін у суді апеляційної інстанції

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд. Представник заявниці адвокатЗадерей Олександр Віталійович підтримав доводи оскарження, наполягав на скасуванні судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення заяви.

Інші сторони у справі у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

11.12.2025р, 30. 12.2025р, 14.01.2026р представник АТ «Райффазен Банк» Салтиков С.С. подавав заяви про розгляд апеляційної скарги без участі представника банку.

Неявка сторін, належних чином повідомлених про судовий розгляд не перешкоджає апеляційному розгляду, ст. 372 ЦПК.

Дата постанови суду

У судовому засіданні 12 січня 2026р в порядку ч.1 ст. 244 ЦПК проголошення судового рішення призначено на 22 січня 2026року.

Норми права застосовані судом

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка повідомлених судом стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У відповідності до п.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. А згідно п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Факти встановлені судом

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 193 829,81 грн, державне мито у розмірі 1700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення суду набрало законної сили.

19 квітня 2012 року представник Банку отримав виконавчий лист, пред`явив на виконання, ВДВС відкрито виконавче провадження про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

18 липня 2017 року старшим державним виконавцем Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчому провадження № НОМЕР_2, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення (п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Листом державного виконавця Фортечного ВДВС у місті Кропивницькому від 06 червня 2025 року № 55267/30.19-29, повідомлено, що у відділі на виконанні перебували:

- виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-12221/10 від 25 лютого 2011 року виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 193 829,81 грн, держмита в розмірі 1700 грн. та витрати на ТЗ в розмірі 120 грн, а всього 195 649,81 грн, яке завершено 20 вересня 2013 року на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-12221/10 від 25 лютого 2011 року виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 193 829,81 грн., держмита в розмірі 1700 грн. та витрати на ТЗ в розмірі 120 грн, а всього 195 649,81 грн, яке завершено 06 березня 2014 року на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-12221/10 від 25 лютого 2011 року виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 193 829,81 грн., держмита в розмірі 1700 грн та витрати на ТЗ в розмірі 120 грн, а всього 195 649,81 грн, яке завершено 18 липня 2017 року на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відкриті виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , відсутні (а.с.105).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доводами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви звернення до суду

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частиною першою статті 432 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13-ц (провадження № 61-16585св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 (провадження № 61-45337св18), від 13 березня 2019 року у справі № 755/388/15-ц (провадження № 61-15980св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23), від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21 (провадження № 61-12579ав22), від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001(провадження № 61-1762ав22).

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішення законної сили, одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення.

У даній справі сторона боржника просить визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, а саме визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий на підставі судового рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості виданий 25.02.2011р року представнику Банку та пред`явлений на виконання, ВДВС відкрито виконавче провадження про примусове виконання судового рішення.

Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № НОМЕР_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Повторно виконавчий лист стосовно заявниці, боржника ОСОБА_1 на виконання не пред`являвся.

Підстава звернення з вказаною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає наступна: виконавчий лист повернутий відділом стягувачу 18 липня 2017 року, виконавче провадження НОМЕР_2 закінчено. Повторно виконавчий лист № 2-12221/10, виданий Кіровським районним судом міста Кіровограда, не пред`являвся, строк пред`явлення до виконання зазначеного виконавчого документу минув 19 липня 2020 року.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовано законодавцем у Розділі VI ЦПК України.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вище перелічені і правильно враховані судом першої інстанції.

У даній справі виконавчий лист був виданий на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, виконання рішення суду не здійснене.

Фактично, заявником в підставу вимоги не враховані положення законодавства, які вищенаведені та за яких виконавчий лист не підлягає виконанню.

Заявник наперед моделює ситуацію з власним висновком про неможливість за будь-яких умов поновити строк пред`явлення виконавчого документа на виконання, хоча таке звернення стягувачем не порушувалося. Жодних дій, які здійснює стягувач з метою виконання судового рішення чи такого наміру, суд не повідомлено.

На даній стадії виконання судового рішення ОСОБА_1 виходить, що виконавчий лист повернутий стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», нині АТ «Райффайзен Банк» 18.07.2017р на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Тобто виконавче провадження не закінчене, як вказує заявник у зверненні, а повернене. Виконавчий документ за таких підстав може бути повторно пред`явлений на виконання, про що у постанові державного виконавця Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області від 18.07.2017 року такий строк вказаний як до 18.07.2020 р.

При цьому виконавчий лист щодо ОСОБА_1 на виконанні не перебуває, не пред`явлений повторно і будь-яких заяв на кшталт, як вказується в заяві, видачи дубліката виконавчого листа, стягувачем не ставиться.

Представником банку до суду апеляційної інстанції подана заява, в якій вказується, що АТ «Райффайзен Банк» взагалі не є кредитором за судовим рішенням у справі № 2-12221/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості. Так як 19.07.2019 року АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» уклали Договір відступлення прав вимоги за кредитним договором № 114/2-14 від 19.07.2019р. Просить здійснити заміну сторону (позивача) у справі № 2-12221/10. Дана вимога, зокрема заміна позивача/стягувача/кредитора, не передбачена розглядом в межах даного звернення.

Таким чином, заявниця, не визначаючи чим порушуються її права, коли на виконанні відсутній виконавчий лист щодо стягнення з неї боргу, просить визнати документ таким, що не підлягає виконанню.

Ствердження, що поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа не може бути задоволене судом ( в разі звернення стягувача), а відтак виконавчий документ, строки пред`явлення якого минули не взмозі бути пред`явлений стягувачем на виконання, не становить передбачену законом підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції правильно визначився з мотивами звернення, застосував відповідні норми права та здійснив абсолютно законний висновок, з яким погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги про неправильність висновків, неврахування положень права, є хибними, як суд першої так і апеляційної інстанції застосовує вимоги закону, які відповідають поданому зверненню. Такі ж норми застосовані і заявницею, але з трактуванням на свій розсуд.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильність судового рішення першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судову ухвалу - без змін, ст. 375 ЦПК.

Судові витрати

У зв`язку з незмінністю судового рішення, перерозподіл судових витрат не здійснюється, ст.ст. 141, 382 ЦПК

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Задерея Олександра Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 вересня 2025 року, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний