Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №727/14716/25
Суддя: Танасійчук Н. М.
Справа № 727/14716/25
Провадження № 3/727/118/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП ,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2025р. серії ЕПР1№511486 судом встановлено, що 13 листопада 2025 року о 02 год. 41 хв. в м. Чернівці по пр. Незалежності, 68А водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився. Відмова фіксувалася працівниками поліції за допомогою технічних засобів відеозапису. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України не визнав. Пояснив суду, що був незаконно зупинений працівниками поліції, а відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння бо поліцейські почувши те, що він колишній військовий одразу почали звинувачувати його у тому, що він перебуває у наркотичному сп`янінні. Через це і вважав дії працівників поліції упередженими та незаконними. Поліцейські озвучили йому перелік ознак наркотичного сп"яніння. Таких ознак у нього не було. Йому було кілька разів запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння в закладі охорони здоров"я. Однак він вважає, що не повинен був виконувати вимоги поліцейських, оскільки він не мав ознак сп"яніння і він не повинен витрачати свій час на поїздку до лікарні, тому від огляду відмовився. Його розмова з поліцейськими тривала досить довго, тому що поліцейські дуже довго вимагали у нього пред"явити техпаспорт на транспортний засіб, якого у нього з собою не було. В зв"язку з цим поліцейські підозрювали його в тому, що він не має законних підстав на володіння автомобілем. В чому він, також, вбачає упередженість працівників поліції, адже він колишній військовий, воював за державу, тому поліцейські не вправі зупиняти його та висловлювати будь - яких вимог так як він нічого не порушив. Посилаючись на наведене просив закрити провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та переглянувши відео з бодікамер поліцейських, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України і його вина в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КпАП України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Адміністративне правопорушення відповідно до ст.10 КпАП України визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Із пункту 2.5 Правил Дорожнього руху України слідує, що водій повинен, на вимогу поліцейського, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для цього підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
Відповідно до пункту 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, про те що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння співробітниками поліції огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, для проведення огляду, водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я.
Так, відповідно до змісту ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.
У ході судового розгляду судом було встановлено і ОСОБА_1 не заперечувалося, що 13.11.2025 року о 02 год. 41 хв. він керував транспортним засобом «Фольцваген гольф», д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Незалежності, 68А в м.Чернівці. Таким чином, підстави вважати його зупинку у комендантську годину в період воєнного стану неправомірною у суду відсутні.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та не встановлено таких ознак сп`яніння є, також, безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з акту огляду на стан сп`яніння , наявного у матеріалах справи, вбачається, що у водія ОСОБА_1 13.11.2026 року були виявлені наступні ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності, неприродна блідність.
Відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 підтверджується те, що працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп"яння в закладі охорони здоров"я, однак він відмовився пройти такий огляд.
При цьому доводи ОСОБА_1 щодо упередженого ставлення працівників поліції судом не приймаються, оскільки з переглянутих відеозаписів вбачається, що працівники поліції жодним чином не вчиняли будь-якого тиску на ОСОБА_1 , роз`яснивши останньому причини вимоги проведення огляду на стан сп`яніння, підстави притягнення до адміністративної відповідальності, права, передбачені законом, наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Слід також зазначити і те, що матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції, як і не містять результатів такого оскарження.
Вищевказаними відеозаписами зафіксовані усі ті обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи - з моменту зупинки до складання процесуальних документів включно, відеозапис є безперервним, тому визнається судом належним та допустимим доказом.
Вказаним відеозаписом підтверджується те, що дії працівників поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбувались із дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 та зареєстровано в МЮ України 10.11.2015 року за № 1408/27853.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості необхідні для правильного вирішення даної справи, а тому є належним і допустимим доказом у справі.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.
Виходячи з зазначеного, та, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, за відсутності обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. ст.130 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 гривень 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівцеька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя: Танасійчук Н.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua